Стисло і зрозуміло: Заборону в'їзду іноземцям подовжувати не будуть, а Аслунд йде з наглядової ради Укрзалізниці

28 вересня 2020, 10:00

Понеділок, 28 вересня. Щоденний моніторинг головних новин про бізнес та економіку в Україні.

  • Заборона на в'їзд іноземців в Україну не буде продовжена після її закінчення сьогодні ввечері, повідомляє Інтерфакс-Україна. «Ми не плануємо її продовжувати», — сказав агентству в п’ятницю представник держави. Заборона сильно вдарила по бізнесу готелів і призвела до скасування численних ділових візитів.

Відео дня

  • Андерс Аслунд, відомий шведсько-американський економіст, пішов у відставку після двох років роботи як незалежний член наглядової ради державної залізниці Укрзалізниця. Аслунд сказав, що членам ради директорів не виплачують зарплату з 1 квітня, директори ніколи не отримували страховку, а також керівники залізниць ігнорують рекомендації наглядової ради.

  • «Основна проблема полягає в тому, що президент і його гучні депутати не вірять у хороше корпоративне управління», — написав Аслунд в уїдливому докорі, опублікованому в суботу на НВ.Бізнес і в Kyiv Post. «Від президента (єдиного президента України, якого я ніколи не зустрічав) ми отримуємо тільки образи і перешкоди».

  • Аслунд сказав, що обмеження щомісячної заробітної плати в розмірі 47 тис. гривень або $1 700, введене в квітні минулого року, завдає шкоди державній службі України. «Правління великих державних підприємств швидко втрачають своїх найталановитіших співробітників», — написав він, маючи на увазі політику, яку МВФ розглядає як одну з перешкод для надання Україні нових позик під низькі відсотки.

  • Укрзалізниця — найбільший в країні роботодавець — 250 тис. осіб — і робоча конячка в транспортному секторі, яка перевозить більшу частину українського зерна і металів у порти Чорного моря. Незважаючи на цю ключову економічну роль, Аслунд пише: «Уряд не надає Укрзалізниці розумні нормативні або фінансові умови для модернізації та підвищення ефективності (необгрунтований земельний податок, тарифи, значно занижені рівнем витрат, наполягання на масовому перерахунку кадрів тощо). Ці обставини ставлять компанію в скрутне фінансове становище».

  • Прем'єр-міністр Шмигаль заявив в п’ятницю на зустрічі у Львові зі студентами Львівського політехнічного університету, що оскільки дефіцит бюджету стає проблемою, уряд почав переговори з МВФ про його скорочення з прогнозованого на наступний рік рівня в 6%. Через великі витрати на коронавірус і будівництво доріг, дефіцит цього року подвоїться до 7,5% ВВП або $10 млрд.

  • Дефіцит бюджету повинен бути скорочений через півроку — до 3% — для забезпечення зростання, повідомила журналістам у п’ятницю Інтерфакс-Україна заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. «Відносини з МВФ складні, і Мінфін пропонує фінансувати дефіцит на внутрішньому ринку, де необхідні кошти можуть просто бути відсутніми», — сказала вона. У той час, як сьогодні інвестори володіють державними гривневими облігаціями на суму $10 млрд, Міністерство фінансів хоче подвоїти ці запаси до $20 млрд до кінця наступного року, сказала вона.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

  • Великий дефіцит бюджету наступного року «витіснить» гроші, які повинні піти на розвиток у приватний сектор за низькими відсотковими ставками, попереджає в інтерв'ю Інтерфакс-Україна заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб. У вас такий великий бюджетний дефіцит, — сказав він. «Ви не дозволяєте приватному сектору і приватному кредитуванню розвиватися з такою великою сумою запозичень».

  • На компанії з ЄС припадає 70% або більше іноземних інвестицій в 20 з 24 регіонів України, заявила Ольга Стефанишина, заступник прем'єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, в п’ятницю на онлайн-конференції, присвяченій співпраці України і ЄС. Вона сказала: «Це означає, що наша економіка і країна в цілому вже рухаються в напрямі західного світу». Щорічний саміт Україна-ЄС відбудеться в четвер у Брюсселі.

  • Підрядники завершили половину з 4 200 км доріг, запланованих на цей рік, повідомив президент Зеленський під час візиту в Закарпаття в п’ятницю. З 24 областей лідирує Закарпатська, де прокладено 223 км доріг. Оскільки сезон укладання асфальту повинен закінчитися в кінці жовтня, неясно, скільки ще кілометрів буде побудовано в цьому році.

  • 17 грудня МАУ відновить польоти між Києвом Борисполем і лондонським Гітроу, маршрут був зупинений в 2007 році. МАУ літатиме в Гітроу три рази на тиждень на літаку Embraer E190, де немає бізнес-класу. Також цієї зими МАУ літатиме п’ять разів на тиждень між Борисполем і лондонським Гатвіком на Боїнгу 737.

  • Роза вітрів планує почати щоденні рейси між Києвом Борисполем і Ужгородом у листопаді, повідомив у п’ятницю міністр інфраструктури Владислав Криклій. Міністр підписав договір між Словаччиною та Україною, що дозволяє нормальне функціонування єдиного комерційного аеропорту Закарпаття. До кінця наступного року планується інвестувати $3 млн, зокрема в нову систему освітлення злітно-посадкової смуги. Під час візиту в аеропорт в п’ятницю президент Зеленський сказав: «Ужгород може бути на 100% впевнений, що тут все буде зроблено так, як повинно». Очікується, що Роза вітрів буде використовувати на маршруті один зі своїх чотирьох нових регіональних турбогвинтових літаків ATR 72−600, які здатні здійснити політ на 630 км за 90 хвилин. По автодорозі або по залізниці шлях займе 12 годин.

  • Будівництво нової злітно-посадкової смуги для аеропорту Дніпро вартістю $200 млн має бути завершено до кінця 2022 року, повідомив Центру транспортних стратегій Кирило Хомяков, голова Державного агентства інфраструктурних проектів Укрінфрапроект. У найближчі тижні агентство планує почати роботи на злітно-посадковій смузі довжиною 3 200 метрів, яка замінить нинішню 30-річну злітно-посадкову смугу. Окремо група DCH Олександра Ярославського проєктує термінал, здатний обслуговувати 3 мільйони пасажирів на рік, що в 10 разів більше, ніж у 2018 році.

  • Президент Зеленський зупинив польоти всіх турбогвинтових літаків Антонова Ан-26 після аварії в п’ятницю під Харковом, в результаті якого загинули 19 курсантів ВПС і сім офіцерів. Пілот повідомив, що у 43-річного навчально-тренувального транспорту відмовив лівий двигун, і він спробував приземлитися на базі ВПС України в Чугуєві. Чорні ящики відновлені. Один курсант вижив, або вистрибнувши, або впавши між палаючих уламків. Ан-26, що вироблялися в Києві з 1969 до 1986 року, більше не використовуються пасажирськими авіалініями України. Близько 26 з них використовуються ВПС і ВМС України. За даними Женевського бюро архівів авіаційних подій, з 2017 року розбилися як мінімум 10 Ан-26.

Від редактора:

Мені подобається антикваріат, але не літати на висоті 1 000 метрів над землею у старовинному літаку. Одного разу у мене був приємний політ на Ан-26 з Сімферополя, але це було більше десяти років тому. Військово-повітряні сили України повинні припинити використовувати антикваріат радянської епохи. В іншому випадку Україна буде схожа на Африку, де вантажні літаки літають доти, поки не зазнають катастрофи.

СТисло і зрозуміло — щоденний моніторинг ділових новин. Публікується в партнерстві з Ukrainian Business News (UBN). Републікування повної версії тексту заборонене.

Натисніть підписатися, щоб отримувати ранкову розсилку UBN з новинами, заснованими на фактах, для інвесторів і інвестиційних менеджерів в Україні.

Показати ще новини
Радіо НВ
X