Чи зможуть міста повернути право на інвестиції

2 лютого 2018, 12:31
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Радянський Союз помер, але справа його живе. У більшості українських міст влада і бізнес продовжують жити в паралельних реальностях.

Приклад, містобудівна документація. А саме, генеральні плани населених пунктів, плани зонування, схеми планування територій і т.д. Ці документи мають передувати прийняттю рішень про розпорядження земельними ресурсами, вони є базовими для забудови територій та планування розвитку міст.

Відео дня

За вимогою чинного законодавства містобудівна документація повинна бути відкритою та доступною. Проте, на сьогодні в багатьох містах та населених пунктах України ця документація або відсутня взагалі, або потребує суттєвого оновлення. Та навіть з тих документів, що існують оприлюднено тільки 24,2% на всю країну.

Така відсутність відкритої документації не тільки збільшує ризики зловживань, корупції і необґрунтованих вимог з боку державних органів до бізнесу, а й негативно впливає на інвестиційну привабливість міст.

Візьмемо для прикладу Київ. Чи має наша столиця належну містобудівну документацію в повному об’ємі? Нажаль, ні. І це – одна із причин низки конфліктів між бізнесом, зокрема будівельним, і городянами з приводу будівництва не тільки у скверах, парках, історичних ареалах, а й просто там, де комусь зручно.

Звичайно місто повинно розвиватись. Але без планування воно росте стихійно та неефективно. Реалізація майже кожного великого проекту провокує супротив громади. Болючий приклад – забудова Сінного ринку, яка є наслідком відсутності дієвого механізму захисту історичної забудови, а саме історико-архітектурного опорного плану. Саме такий план визначає охоронні межі та режими використання історичних територій. Аналогічна ситуація з розробленням детальних планів територій, якими не охоплена більша частина міста.

Така ситуація не на руку самій владі, бо без належної містобудівної документації не можна проводити земельні аукціони. Відповідно, бюджет не доотримує сотні мільйонів гривень. Проте, місцева влада і далі по клаптикам розробляє містобудівну документацію, провокуючи нечесний бізнес вирішувати питання обхідними шляхами.

Щоправда, є і позитив. Київ має оцифрований містобудівний кадастр. Та цього замало для розвитку великого міста, яке має існувати в одній реальності з бізнесом та інвесторами, особливо закордонними.

Для інвестора перегляд містобудівної документації – це перший крок при ухваленні рішення про інвестування до тієї чи іншої країни. Бізнесу важливо швидко отримати базову інформацію з публічно доступних джерел. Повинно бути зрозуміло де плануються дороги, станції метро, чи є можливість підключення до енергомереж, де яка комунальна інфраструктура доступна та в якому вона стані. Не знайшовши необхідної інформації закордонні компанії до нас просто не прийдуть. Бо не готові витрачати час та гроші на пошук посередників, контакти з місцевою владою, запити та отримання викопіювань і т.д.

Прикро, що столиця, яка мала б слугувати прикладом для всієї країни, поки дуже далека від ідеалу. Не краща ситуація і в інших містах та селищах України.

З травня 2017 року всі види містобудівної документації отримали статус відкритих даних. Органи містобудування та архітектури повинні були зібрати ці відомості та оприлюднити їх. Але знайти ці відкрити дані зараз – ще той квест.

Оприлюднено менше чверті всієї містобудівної документації. Її вигляд інколи просто вражає. Загалом, лише 76,2% населених пунктів мають генеральні плани, а побачити на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua можна лише 14% з них. Якість та актуальність містобудівної документації в масштабах країни демонструє той факт, що 64,4% схем з планування територій розроблені ще за часів СРСР.

Яскравим прикладом є генплан селища у Закарпатській області, який датований 1962 роком. Тобто з часів дебютного концерту Rolling Stones в містобудівній документації закарпатського села нічого не змінювалося. Чи адекватно це у 2018 році? Певно, що ні.

У подальшому, важливо щоб в Україні була створена єдина відкрита та прозора он-лайн система. Щоб на одному ресурсі була доступна вся можлива інформація: гео-, водний, лісовий кадастри, плани розвитку територій, генплани, рішення місцевих органів по виділенню землі і т.п. Створення pMAP є черговим кроком для досягнення цієї мети, що спонукає архітекторів долучатися до співпраці.

Зараз спеціалісти наповнюють портал pMAP, який є державним і розташований на платформі Мінрегіону. На цьому ресурсі створюють кабінети для всіх областей, куди вони самостійно будуть вносити дані, як графічні так і текстові. Спільно з міністерством розробляються вимоги щодо єдиного формату таких даних.

Для бізнесу та громадян, яким цікава містобудівна документація на порталі буде розміщено активний лінк, який надаватиме доступ до відкритої інформації, незалежно від того, де її розмістять чиновники.

Переконана, що це механізм, який підвищить відповідальність місцевої влади та допоможе громадам бути інвестиційно привабливими. Ну, а бізнесу полегшить ухвалення рішень щодо інвестицій.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X