Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Що дасть контроль за харчовими продуктами

7 лютого 2017, 17:26
2259
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Цього тижня Україна має шанс значно просунутися у реалізації реформи у сфері безпечності харчових продуктів або в чергове провалити строки виконання Угоди про асоціацію

Ціна питання – не бюрократичні зобов’язанням, а здоров’я громадян. Оскільки без запровадження європейської системи здійснення державного контролю безпечності харчових продуктів неможливо забезпечити повноцінної реформи у цій сфері.

В Україні вже почали працювати базові принципи європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів. Це забезпечило прийняття  закону Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (№771). Однак щоби зробити систему контролю більш наближеною до європейської та відповідно – максимально ефективною – необхідно запровадити ще низку нововведень.

Оскільки це питання знаходиться у сфері першочергових інтересів держави, бізнесу та споживачів, дискусії над підготовкою відповідного законопроекту тривали кілька років. У результаті проект закону Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин (№0906 від 27.11.2014) включено до порядку денного Верховної Ради для прийняття у другому читанні. Хоча відповідно Угоди про асоціацію урегулювати це питання Україна була зобов’язана ще у 2016 році.

Угода про асоціацію та безпечність харчових продуктів

Передовсім варто наголосити, що розробка та прийняття цього законопроекту випливає із статті 64 Нормативно-правове наближення Глави 4 Санітарні та фітосанітарні заходи Угоди про асоціацію. У цій статті встановлюється вимога, що Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС (далі – СФЗ). Отже, Україна отримала пряме зобов’язання в галузі СФЗ – змінити існуюче законодавство в цій сфері, якщо воно не відповідає європейським вимогам, або розробити нове.

Відтак разом з прийняттям законопроекту №0906 відбудеться наближення українського законодавства до низки вимог ЄС у сфері контролю за безпечністю харчових продуктів (Регламенти № 882/2004, № 854/2004, № 669/2009; Директива 97/78/ЄC; Рішення Комісії 2007/275).

Для виконання цих зобов’язань Кабінет Міністрів прийняв відповідне розпорядження – №228 від 24.02.2016 Про схвалення Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею Угоди про асоціацію.

Згідно з цим Розпорядженням робота над розробкою законодавства, побудованого на вимогах зазначених регламентів, директив та рішень мала завершитися ще у 2016 році. Отже для своєчасного виконання зобов’язань, що випливають із Угоди про асоціацію, прийняття законопроекту №0906 є вкрай необхідним і важливим.

Чому вигідно державі, бізнесу та споживачам?

Доопрацьований до другого читання текст законопроекту №0906 є оптимальним для побудови нормальних цивілізованих відносин між владою та бізнесом. Детальніше – чому.

По-перше, функції з організації державного контролю остаточно об'єднуються в межах однієї державної установи – Держпродспоживслужби (в термінології законопроекту – компетентного органу). На практиці це означає, що перевіряти харчовий бізнес на відповідність вимогам харчового законодавства зможе лише посадова особа компетентного органу. Отже, маємо усунення дублювання функцій між декількома контролюючими органами.

По-друге, посадова особа компетентного органу для здійснення заходів державного контролю повинна отримати відповідне навчання та мати належну кваліфікацію. Компетентний орган діє за принципами відкритості, прозорості та планування своєї діяльності (як довгострокового, так і щорічного). Такі плани і бізнес, і споживач зможе знайти у вільному доступі на сайті компетентного органу. Процедурами державного контролю охоплюється увесь харчовий ланцюг (за принципом "від лану до столу"), у тому числі кормів та продуктивних тварин.

По-третє, дуже важливим є запровадження ризик-орієнтованого підходу (оцінка ризику повинна супроводжувати кожен важливий крок діяльності як компетентного органу, так і бізнесу) не лише на папері, а й на практиці. Для бізнесу запровадження зазначеного підходу означає, що кожен оператор ринку буде оцінюватися окремо. Ті оператори ринку, які виконують усі вимоги законодавства чітко й без порушень, будуть перевірятися компетентним органом із меншою частотою.

У той же час усі перевірки мають проводитися із застосуванням переліку питань, який є вичерпним і зазначається у відповідній формі акту державного контролю, що затверджується наказом Мінагрополітики. Зазначені переліки, як і плани державного контролю, можна буде знайти у вільному доступі на сайті компетентного органу. Це означає, що бізнес буде мати переліки питань і самостійно контролювати свою діяльність відповідно до встановлених вимог.

По-четверте, для вирішення проблеми необґрунтованого відбору зразків встановлено перелік підстав для такого відбору, який є вичерпним. Відбір зразків обов'язково оформляється актом відбору зразків, в якому вказуються перелік показників, за якими має проводитись дослідження, застосований метод (методика) відбору зразків, а у разі відбору зразків на кордоні – також відповідне положення закону, яке стало підставою для відбору.

Також одним із нововведень є положення, що одна і та сама особа не має права здійснювати аудит на потужності, на якій протягом двох років, що передують аудиту, вона здійснювала аудит або інспектування. Зазначена вимога має усунути корупційну складову під час здійснення державного контролю.

Окрім того, для сприяння бізнесу законопроект передбачає випадки, коли за певних умов оператор ринку звільняється від відповідальності або компетентний орган обмежується винесенням попередження. Це є можливим, якщо виявлене правопорушення є малозначним та було усунуто до завершення відповідного заходу державного контролю.

Водночас необхідно підкреслити, що завдяки встановленню чіткого механізму здійснення державного контролю та усунення юридичних перепон для його здійснення виграє також і споживач. Адже приходячи до будь-якого магазину чи кафе ви будете впевнені у тому, що усі  харчові продукти, які там знаходяться, відповідають вимогам харчового законодавства, а отже є безпечними.

Тож доля реформи системи державного контролю вирішиться найближчим часом у парламенті. І не варто забувати, що за нею пильно слідкують у ЄС, де питанню безпечності харчових продуктів та здоров’я громадян відповідно – приділяється дуже висока увага. І звітувати Європейській Комісії щодо виконання Угоди про асоціацію Україні доведеться вже найближчим часом.