Чи потрібна кримінальна відповідальність за контрабанду
Найкращою протиотрутою контрабанді є не стільки суворе покарання, скільки контроль і створення передумов, які роблять нелегальні поставки економічно невигідними.
У дилемі "Стратити не можна помилувати" - вся справа в комі. Втім, як і в кримінальної відповідальності за контрабанду. І зовсім не має значення це "Контрабанда стоп" або "Україна без контрабанди". У будь-якому разі, до тих пір, поки ми будемо марнувати час слоганами замість того, щоб діяти. Дуже важливо, закликаючи до боротьби, пам'ятати про те, що контрабанда буде існувати до тих пір, поки існують кордони і різниця в цінах.
Ми добре пам’ятаємо картаті заголовки публікацій 2012 року про те, яке це благо гуманізація (саме так пафосно називали декриміналізацію) товарної контрабанди, що це успішний європейський досвід і що декриміналізація контрабанди – один з інтеграційних пропусків України в Європу.
У пошуках аргументації відповідності євростандартам ДМСУ, не моргнувши оком, оприлюднила невтішний аналіз економічного ефекту результатів кримінальних справ, порушених за контрабанду товарів в якості вирішального аргументу неефективності кримінальної відповідальності за вчинення "товарної" контрабанди.
Інформація з відкритих джерел: у 2009 році порушено справ на 445 млн грн, стягнуто до бюджету – 1,5 млн грн. У 2010 році при порушених на 695 млн грн кримінальних справ скарбниця отримала лише 1,4 млн грн. А в 2011 році в бюджет взагалі не було перераховано ні копійки, хоча кримінальних справ за товарну контрабанду було порушено на 298,6 млн грн. У ДМСУ підрахували, що протягом останніх років в бюджет стягували не більше 0,3% від суми затриманих товарів.
Сьогодні ми маємо чергову векторну агітку – "Даєш відновлення кримінальної відповідальності за контрабанду!". Раптом з’ясувалося, що вся цивілізована Європа давно бореться з товарною контрабандою не стільки штрафами, скільки реальним позбавленням волі. Наприклад, в Туреччині тільки в 2002 році була скасована смертна кара за контрабанду, в Ірландії за контрабанду можна провести у в'язниці 1-5 років, а в Великобританії отримати до 7 років. В Угорщині кримінальна відповідальність настає за переміщення 15-ти блоків сигарет, в Словенії – за 8 блоків, а в Румунії навіть одна пачка контрабандних сигарет може стати фатальною.
Парадоксально, але факт: виявилося, що соціум, який не особливо боявся батога, не виробив за 6 років жодного пієтету і до пряників.
Нажаль, я не знайшла порівняльної інформації про те, скільки хоча б за три останні роки заведено справ про порушення митних правил щодо незаконного переміщення підакцизних товарів та скільки надійшло в бюджет від штрафів та конфіскації. Але навряд чи картинка відрізняється від 2009-2011 років.
І все ж найкращою протиотрутою контрабанді є не стільки суворе покарання, скільки контроль і створення передумов, які роблять нелегальні поставки економічно невигідними. Для цього потрібна політична воля і суворий контроль як на кордоні, так і всередині країни.
Проблему треба вирішувати в комплексі. Починати треба з врегулювання законодавчої бази в питаннях захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення ефективних правових механізмів контролю виробництва, а головне, обігу підакцизних товарів. Неможливість реалізації на внутрішньому ринку контрабандних товарів плюс сувора відповідальність (не обов'язково кримінальна, високі штрафи теж дієві) не знищать контрабанду, але зроблять її небезпечною і не вигідною. Або, принаймні, хоча б нерентабельною.
У ситуації, що склалася вельми доречний Єжи Лец з його "Ну, проб'єш ти головою стіну. А що ти будеш робити у сусідній камері?". Ну, криміналізуємо ми контрабанду. А вилучені сигарети і алкоголь, як і раніше будемо нібито знищувати, а насправді, відбувшись незначним штрафом і переляком, реалізовувати продукцію, підраховуючи надзвичайний прибуток?!
З початку потрібно розібратися, що приховує густий шлейф диму контрабандних цигарок, куди пливуть ріки конфіскованого алкоголю і чому треба позбавляти волі не тільки за незаконне переміщення лісоматеріалів.
