Чи потрібен захист українського виробника

12 грудня 2017, 14:20
Навіщо потрібен закон № 7206 “Купуй українське, плати українцям!”, коли нещодавно держзакупівлі було реформовано і запрацювала система ProZorro

Річний обсяг держзакупівель – 275 млрд грн або майже 12% ВВП України. І хоча понад 99% учасників тендерів – українські компанії, імпортна складова продукції при держзакупівлях оцінюється експертами у 38% (офіційні дані від МЕРТ наразі відсутні). Це близько 100 млрд грн на рік. Імпортна складова держзакупівель в США та Японії менше 5%, а в ЄС – 7,9%.

Відео дня

Купуючи за кордоном те, що Україна виробляє або здатна виробляти сама, ми даруємо іншим країнам робочі місця, інвестиції та податки. А самі лишаємось боржником та експортером сировини, робочих рук і талантів.

Для виправлення ситуації запропоновано вдосконалену модель публічних закупівель із багатофакторною оцінкою тендерних пропозицій. Головна новація – обов’язкове врахування місцевої складової з вагою не менше 20% в структурі приведеної ціни для спеціалізованих предметів закупівель, що визначаються урядом. При цьому вага ціни та нецінових факторів залишається та сама, що й сьогодні: 70/30.

Місцева складова обраховується через рівень ресурсної локалізації виробництва предмету закупівлі за прозорою формулою, встановленою законом, згідно методики, що буде затверджена урядом.

На практиці це означатиме, що на 100% український товар матиме 25% цінову перевагу перед таким же, але на 100% імпортним товаром. Який не містить жодної української складової.

Багатофакторна модель діє в більшості успішних країн, в тому числі й у Європі. Адже спиратись лише на ціну – це економічне безглуздя. Важливі місцева складова, енергоощадність, інноваційність, гарантія та навіть соціальні фактори.

Втім в Україні понад 99% держзакупівель – суто цінові. Тоді як у Франції лише 4% публічних закупівель здійснюється виключно за ціновим критерієм, у Великій Британії – 7%, в Нідерландах – 10%, в Іспанії – 24%. У Німеччині, Австрії та Італії – лише кожна друга держзакупівля суто “цінова”.

Запропонована модель оцінки тендерних пропозицій не протирічить міжнародним зобов’язанням України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС (DCFTA). Адже вона підпадає під виключення з загальних правил, зокрема, як захід макрофінансової та макроекономічної стабілізації, який приймається країною в умовах зовнішньополітичної та військової агресії, критичного дефіциту платіжного балансу та загроз економічній безпеці, що допускається нормами міжнародного торгового права.

“Купуй українське, плати українцям!” також враховує кращий світовий досвід. Наприклад, в США, згідно норм федерального законодавства – FAR, держустановам (за певними виключеннями) забороняється придбання продукції, яка вироблена не в США та містить менше 50% місцевої складової (пункт 25.101 FAR). Частина 25 Федерального закону США про закупівлі також вимагає надавати національним виробникам цінову перевагу до 12% для американських компаній – малого бізнесу (пункт 25.105 FAR).

Навіть в умовах такого явно протекціоністського законодавства щодо публічних закупівель США йдуть на посилення захисту внутрішнього ринку та запускають додаткові механізми імпортозаміщення. Наочним прикладом є резонансний Указ Президента США "Купуй американське, наймай американців" від 18.04.2017р.

Замовники в ЄС при публічних закупівлях часто встановлюють в тендерній документації вимоги щодо мінімального рівня локалізації предметів закупівлі 25% чи навіть 50%, а також вимоги щодо наявності виробництва на території ЄС.

За оцінками експертів, законопроект № 7206 додасть плюс 1,1 в. п. до зростання ВВП, скоротить безробіття на 0,4 в.п., а також скоротить імпорт на 4,4 в.п., що позитивно вплине на торговельний баланс, промислове виробництво та доходи українців.

Купувати іноземну продукцію, яку Україна може виробляти сама, та ще й за кошти платників податків – це великий мінус для економіки, бюджету та торговельного балансу.

Це політика економічного ідіотизму! Судіть самі:

  • Коли Київ купує польські трамваї замість Львівських Електрон чи Одеських Татра-Південь
  • Коли МНС купує єврокоптери, а Запорізький виробник Мотор Січ жодного разу не отримав державного замовлення на свої гелікоптери
  • Коли Адміністрація морських портів України підіграє голландським верфям, дискримінуючи Херсонські та Миколаївські Смарт Мерітайм Груп
  • Коли комунальні підприємства беруть білоруські автобуси МАЗ замість луцьких Богданів чи львівських Електронів
  • Коли держкомпанії купують білоруські трактори й комбайни та французькі сівалки, а не аналогічні українські (Харківський тракторний завод, Південмаш, Херсонський машинобудівний, Кропивницький Ельворті та інші)
  • Коли комунальні підприємства замовляють білоруську спецтехніку МАЗ замість Кременчуцьких КРАЗів
  • Коли НАК Енергоатом купує підйомно-транспортне обладнання в американських та чеських виробників, а не у Краматорських СКМЗ й НКМЗ або Харківського заводу підйомно-транспортного обладнання (ХЗПТО)
  • Коли Мінінфраструктури бореться за списані німецькі електрички замість купівлі нових у Крюківського вагонобудівного заводу

Саме тому на підтримку “Купуй українське, плати українцям!” вже виступили усі ключові об’єднання бізнесу – УСПП, ФРУ, ТПП, за плечима яких понад 80% ВВП України.

Для підготовки законопроекту № 7206 до другого читання вважаю необхідним:

  1. Провести урядову “інвентаризацію” публічних закупівель на предмет оцінки імпортної складової та потенціалу імпортозаміщення за товарними категоріями.
  2. Спільно з виробниками і експертами напрацювати для подальшого затвердження Кабміном переліки спеціалізованих / неспеціалізованих закупівель та проект Методики розрахунку локалізації на основі формули, передбаченої законопроектом.
  3. Встановити обов’язкову поетапну оплату/розумну передплату для високотехнологічних товарів з довгим циклом виробництва (передусім, машинобудування), диференційовану за видами продукції.
  4. Запровадити перспективне 3-5 річне планування державних замовлень для модернізації інфраструктури замість хаотичних точкових закупівель, штучно "заточених” під іноземних виробників.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X