Питання на $300 млрд. Як дістатися до заморожених активів російського Центробанку

24 лютого, 12:58

Поки ЄС розглядає правові варіанти конфіскації російських державних і приватних активів, які будуть використані для фінансування відбудови України, масштаби руйнувань промислової та цивільної інфраструктури зростають.

У січні прем'єр-міністр Денис Шмигаль оцінив розмір збитків у близько 700 млрд доларів. Водночас, країни ЄС та G7 заблокували майже 19 млрд євро приватних активів рф та близько 300 млрд євро резервів Центрального банку росії. Очевидно, що цих коштів недостатньо, щоб компенсувати збитки, які завдані збройною агресією рф в Україні.

Відео дня

Але щоб конфіскувати активи Центробанку рф для відбудови України потрібно подолати юридичні та політичні перешкоди. На питання «Чи можливо це зробити швидко?» спробували відповісти науковці Майкл Емерсон та Стів Блокманс у звіті аналітичних центрів SCEEUS та CEPS.

Автори визнають, що існує величезна диспропорція між потребами відбудови України, які обчислюються багатьма сотнями мільярдів доларів або євро, та реальними фінансовими можливостями ЄС та інших держав G7, які, здається, обчислюються лише десятками мільярдів. Фінансова допомога від країн-партнерів є недостатньою, щоб подолати нинішні економічні виклики.

У цій ситуації конфіскація заблокованих активів російського Центрального банку на суму близько 300 млрд доларів є очевидним рішенням. Однак, для цього потрібен виняток у міжнародному праві щодо імунітету суверенних активів. Адже основним обмеженням для арешту та конфіскації суверенних активів, що знаходяться в іноземних юрисдикціях, є принцип міжнародного права імунітету від юрисдикції національного суду іншої держави (стаття 5 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності).

Емерсон та Блокманс показують, що існують переконливі аргументи для розширення правової доктрини щодо заморожування та конфіскації «злочинних» активів. Особливо ґрунтовним є внесок Міжнародного проєкту юристів (International Lawyers Project). Висновок фахівців організації для World Refugee & Migration Council полягає в тому, що правове обґрунтування виконавчих дій (передбачених національним законодавством/законом ЄС), як виняток, може відступати від принципу суверенного імунітету, якщо дотримані наступні критерії:

  • неспровокована, невиправдана збройна агресія з порушенням територіальної цілісності іншої держави (стаття 2 (4) Статуту ООН);
  • відсутність санкціонування агресії з боку ООН (розділ VII Статуту ООН, резолюція 377 A (V) ГА ООН «Єдність заради миру»);
  • воєнні злочини та порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного законодавства про права людини (Римський Статут Міжнародного Кримінального суду; Женевські Конвенції 1949 року та два Додаткові протоколи 1977 року; Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років);
  • пропорційність стосовно завданих збитків (статті 49 (3) і 51 Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, розроблених Комісією міжнародного права ООН у 2001 році).

Агресія росії проти України цілком відповідає трьом першим критеріям, що дозволяє зробити виправданий виняток від принципу суверенного імунітету, який не слід сприймати як абсолютну норму в міжнародному праві.

Що стосується четвертої умови, то за таких виняткових обставин виконавчі дії щодо конфіскації державних активів все одно мають відповідати певним гарантіям. По-перше, сторони повинні мати можливість оскаржити конфіскацію. По-друге, конфісковані активи повинні використовуватись лише для вузьковизначених цілей, пропорційних завданим збиткам, — наприклад, компенсація потерпілим, реконструкція зруйнованої інфраструктури чи надання базових послуг.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У цьому випадку наступним аспектом виняткових обставин є те, що росія внесла до своєї конституції правове положення про анексію чотирьох українських областей, що означає, серед іншого, привласнення собі всіх державних активів на цих територіях.

Але навіть за умови, що правовий механізм для конфіскації активів російського Центробанку буде знайдений, є інше питання. Чи дійсно Україна може розраховувати саме на 300 млрд доларів?

Є думки, що точна загальна сума російських державних активів, «знерухомлена» в країнах G7, наразі невідома. Як зазначає у публікації Atlantic Council економіст Чарльз Лічфілд, використання слова «заморожування» є неточним. Адже воно свідчить про те, що капітали, щодо яких застосовані санкції, точно відомі. А це, як стверджує автор статті, не зовсім так. Посилаючись на інформацію із приватних розмов з чиновниками США і за кордоном, загальна кількість відомих ідентифікованих активів становить менше третини від згаданих $300 млрд, і ведеться інтенсивна робота в рамках консультацій, щоб визначити, де знаходиться решта.

Таким чином, пошуки російських активів мають тривати, як і розроблення швидких механізмів для їх конфіскації.

Показати ще новини
Радіо NV
X