Чи є RAB-регулювання панацеєю

9 лютого 2018, 20:20
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

У світі існують три системи ціноутворення: "затрати+", RAB-тариф і комбінація з двох систем. Жодна з цих систем не є панацеєю сама по собі.

Все залежить від того, яка контрольна система діє, що вона робить, і на яких умовах вводиться тарифоутворення. За певних макроекономічних умов система RAB-тарифів із сильним функціонуючим незалежним регулятором дає стимули до економії і інвестицій.

Відео дня

На RAB-тарифи впливає багато параметрів. Наприклад, макроекономічна стабільність. Зокрема якщо в країні інфляція понад 10% і облікова ставка на рівні 14-16%, це може бути проблемою. В таких умовах питання, яка система краща, яку систему варто вводити. В кожній європейській країні тарифне регулювання відрізняється між собою. Практично жодна європейська країна не повторює точно досвід іншої країни.

В Україні є очевидна проблема – це неефективне використання тарифних грошей. Закупівлі масово відбуваються за завищеними цінами і переплати складають від 20 до 50%. При слабкому регулятору, який де-факто є залежним, абсолютно та сама історія може відбуватися і при RAB-тарифах.

Можна говорити, що активи обленерго зношені на 60-70%. Можливо, це правда по деяких компаніях. Тоді у мене виникає питання: якщо активи настільки зношені і потребують модернізації, чому компанії використовують закупівлі із завищенням цін на 50% чи 30%?

Як таке може бути, що обленерго треба інвестувати в зношені мережі, а відбуваються закупівлі з такою дельтою завищення. А чому тоді не може відбуватись таке, коли буде прийнято нове підвищення тарифів? Не бачу жодних підстав, щоб цього не відбувалось.

Ми маємо прекрасний приклад. В Україні діє система "Роттердам+" на вугілля,. Про неї також розповідали, як про благо для шахтарів та вугільної галузі, що країна позбудеться проблем з вугіллям.

У результаті тарифи виросли понад 100%, а восени минулого року вугілля на складах було вдвічі менше, аніж восени 2016 року. Результат прогнозований – не має ні вугілля, ні підвищення зарплат для шахтарів і дотації з бюджету не зникли. Тому що не було ніякого контролю за використанням грошей. В теперішніх умовах давати гроші без контролю – це точно розуміти, що вони будуть виведені на сторону.

При таких умовах не можна давати компаніям величезний обсяг грошей, нових інвестпрограм і нових прибутків, коли не налагоджений контроль за ефективним використанням коштів. Якщо у майбутньому компанії показують ефективне використання тарифних коштів, а не вимивання грошей на сторону, тоді можна поступово піднімати показники доходності RAB-тарифу.

Ми маємо практику з минулого. Сумарно тарифи для населення у нас виросли на 280% у п’ять етапів. З 1 січня 2016 року тарифи обленерго виросли приблизно на 50%. Видатки на це зростання тарифів були зібрані з населення та мали мати жорстке цільове призначення. Мали бути економічні показники ефективного використання цих коштів. Де-факто гроші просто розтопились і пропали.

Інвестпрограми потрібно контролювати, бо інакше можна закуповувати золоті унітази, обладнання, яке не потрібно або закуплено по завищеній ціні. Все це буде відбуватися навіть при введенні RAB-тарифу. Скрізь в Європі існує контроль таких речей.

Чи вибудуваний незалежний механізм контролю за якістю? Чи має такий регулятор держава? Тому що на питання пов’язані з вугіллям регулятор дає єдину відповідь: а це не наша справа, ми цього не можемо проконтролювати, це приватні компанії. При такій інституційний неспроможності регулятора і при таких параметрах RAB-тарифів це буде просто масштабний збір коштів, дехто дуже добре заробить. Система не зміниться кардинально на краще.

Чи має право споживач вимагати кращу якість після такого зростання тарифів? Це ж десятки мільярдів гривень. І яка у нас якість послуг стала кращою? Ніяка. Куди пішли ті гроші? Зараз йде мова про нове підвищення тарифів. І цей цикл у нас триває вже n-ну кількість разів. Постійно нове підвищення тарифів – це реформа.

На сьогоднішній день прибуток обленерго складається з різних статей. Якщо ви думаєте, що сьогодні обленерго працює собі у збиток, то це дуже хибна думка. Тому що інакше ніхто би їх на приватизації не купував і не було би таких серйозних рейдерських воєн за захоплення цих обленерго. Достатньо подивитись, хто є власниками українських обленерго.

Тому RAB-тариф можна вводити, але він має бути базований на мінімальних показниках дохідності. І тільки тоді, коли буде видно, що тарифні кошти використовуються дійсно з користю для мережевих систем, з пониженням показника SAIDI, з покращенням якості подачі електроенергії, тоді можна буде поступово збільшувати параметри для подальшого покращення мереж дистрибуційних компаній.

У 2013 році було запропоновано значно кращу методику розрахунку. Пропонували на нову базу активів, нараховувати норму дохідності на декілька відсотків більше від облікової ставки НБУ, що є правильно. На старі активи була запропонована норма дохідності з порічним збільшенням від 0 до 3%, при умові інвестування коштів у виробництво.

На мою думку, потрібно повернутись до моделі RAB-тарифу 2013 року, як було запропоновано тодішньою комісією НРКЕ, і з цього починати жити. Тим більше, що зараз ситуація з економікою гірша, ніж була у 2013 році, і споживачі не є в кращому фінансовому стані. Тому покращувати чи збільшувати тарифне навантаження у порівнянні з 2013 роком є недоречним, на мою думку.

За таких умов 3%, я вважаю, забагато. Я вважаю, що 1% – це було би нормально. А на нові активи – це облікова ставка, плюс 1,5%. На сьогоднішній день це було б 17,5%. На нові активи не шкода. Будь ласка, інвестуйте, заробляйте. Це має бути ваш прозорий бізнес, щоб вони і кредити брали, і акціонери могли заробляти після того, коли вони проінвестували свої живі гроші.

У даному випадку RAB-тариф, який пропонується, з дохідністю у 12,5%, переоцінкою активів та зміною методики їх переоцінки, що збільшує вартість цих активів у декілька разів. Коли раніше компанія оцінювалась в 5 млрд, то тепер вона переоцінюється у 8 млрд. Просто у зв'язку зі зміною методики переоцінки. Звичайно, що запропонована версія RAB-тарифікації призведе до суттєвого зростання тарифів.

Перед виборами навряд чи будуть підвищувати тариф для населення, зазвичай перекладуть це на промисловість та бізнес. При запропонованій методиці RAB-тарифу підвищення тарифів для бізнесу може скласти 20-30%.

Не потрібно думати, що RAB-регулювання це якесь диво, яке відразу все виправить. Це просто методика розрахунку, яка може бути використана в кращу або в гіршу сторону. Саме запропонована на сьогодні методологія розрахунку тарифу за такими показниками заслуговує на критику і не має права на існування.

Модель тарифікації 2013 року також призведе до підвищення тарифу, але зростання було би мінімальним, помірним. Можна було би дивитися, як модель працює, що в ній потрібно змінити, і поступово додавати більшу норму доходності та залучати більше компаній під це стимулююче тарифоутворення.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X