Чи допоможуть субсидії добровільному страхуванню
Міністр соціальної політики Андрій Рева запропонував нараховувати субсидію і трудовий стаж українцям, які працюють за кордоном. Однією з умов нарахування субсидій є добровільне страхування.
На сьогодні в Україні підвищено вимоги до страхового стажу. Для отримання пенсії робітник повинен мати 35 років такого стажу. Якщо людині не вистачає стажу, то вона стикається з проблемою – або отримувати соціальну пенсію, або працювати далі допрацьовуючи стаж. Мінімальна пенсія нараховується з 65 років при наявності стажу між 15 та 35 роками. У цьому випадку пенсіонер починає отримувати мінімальну пенсію, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб. Існує також можливість докупити страховий стаж, якого не вистачає. Але по докупівлі стажу існує обмеження. В іншому випадку можна взагалі залишитися без пенсійного утримання.
В світовій практиці пенсійне страхування – це частина трудового контракту. В різних країнах це працює по-різному. У когось страхування обов'язкове, у когось добровільне, а у когось обов'язково-добровільне через колективний договір. У будь-якому випадку про це дбають з молодості. Тому що, якщо людина не подбала про пенсію, то вона буде потім без утримання.
Якщо подивитися на європейські соціологічні дослідження, то страх залишитися без утримання, досягнувши пенсійного віку, стоїть на третьому місці після страху втрати близьких родичів і втрати роботи.
З деякими країнами Україна має підписані міжнародні договори про визнання страхового стажу. Якщо людина зареєстрована, як іноземець і працює офіційно у такій країні, то інформація про стаж має піти до українського пенсійного фонду. У такому випадку кошти будуть перераховані відповідно до умов міжнародної угоди.
Якщо ж робітник працює не офіційно або з країною не укладена міжнародна угода про визнання страхового стажу, то в цьому випадку треба подбати про нарахування пенсії в Україні.
Тому взагалі добре, що міністр намагається говорити із суспільством та доносити потрібну інформацію. Чи будуть субсидії стимулювати людей до добровільного пенсійного страхування, я не знаю. Міністр має створити правила гри, які б надали можливість українцям вибирати, як їм краще.
Міністр соціальної політики - це менеджер, чиновник, якого найняли для того, щоб він встановлював правила гри, які потрібні нам для захисту наших прав. В першу чергу, права людини праці. Права соціально-економічні починаються з захисту праці. Потім захист права власності, захисту права трудового колективу, а потім захист соціальний. Спочатку захищається людина праці.
На сьогодні у державі субсидії отримують 7,7 млн домогосподарств. Це становить 60% населення. Такого бути не може. До того ж рівень домогосподарств, що охоплені субсидіями не зменшується.
Вважаю, що держава має впровадити оподаткування домогосподарств, а неоподаткований мінімум повинен бути на рівні індексу благополуччя. Це 40-60% від середньої заробітної плати по країні. Держава не має брати податок на кожного члена домогосподарства або має повертати переплачені податки в цьому розмірі індексу благополуччя.
Наприклад, якщо середня заробітна плата за 2017 рік 7602 грн, то 40% від неї це біля 2,5 тис. чи 2,6 тис. гривень на кожного члена домогосподарства. Вважаю, що вона має бути до 60% від 4 тисяч і більше гривень на людину. З цих сум податок брати не потрібно.
Зараз у нас регресивне оподаткування. Держава забирає податком 19,5%, 18% ПДФО і 1,5% військовий збір, а потім повертає ці кошти субсидією чи іншими соціальними виплатами.
Таким чином, якщо б ми мали систему оподаткування, коли людям повертають переплачені податки на кожного члена домогосподарства, то люди були би зацікавлені здавати свої декларації про доходи.
Відношусь до економістів, які вважають, що субсидію можна надавати тільки тому домогосподарству, чиї члени здали декларацію у фіскальну службу (несуть за неї відповідальність).
Якщо домогосподарство склало таку декларацію і не сплачувало податку на доходи, але домогосподарству не вистачає цих грошей на життя, то в цьому випадку треба впровадити так званий міні тест на нужденність. Якщо допомагати тільки тим, хто дійсно є нужденним, то ми позбавимося купи субсидій.
Наприклад, якщо домогосподарство володіє двома домівками, то субсидію не сплачувати. Тому що це актив, який може приносити бізнес доходи домогосподарству. Або в домогосподарстві більше, ніж одна автівка на дорослого члена домогосподарства, то в цьому випадку він не може отримувати таку допомогу.
Перехід на оподаткування домогосподарств призведе до того, що держава зможе позбавитися 95% субсидій.
Взагалі треба починати відноситися до домогосподарства, як до економічних агентів. В макроекономіці є фірми (юридичні особи), є домогосподарства і є держава, яка встановлює правила гри для цих агентів.
