Руслан Співак

к.е.н, банкір, експерт з міжнародної економіки та фінансів

У світі налічується понад 450 млн представників мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ). Більшість економік останні кілька кварталів і так демонстрували істотне зниження внутрішнього попиту, а з початком пандемії і введенням жорстких карантинних заходів перед бізнесом як ніколи гостро постало питання виживання.

По суті, шатдаун глобальної економіки призвів до раптового одночасного шоку пропозиції (виробничі потужності та наявність робочої сили) і попиту (споживання і наявність інвестиційно-кредитного ресурсу). Будучи найбільш чутливим до кризи сегментом, ММСБ зіткнувся з чотирма основними проблемами:

1. Скорочення виробництва

Вимушений перехід на віддалений формат роботи внаслідок карантину повністю зупинив насамперед виробничі компанії і завдав істотної шкоди сервісним, чий бізнес був побудований в оффлайн. Індустрії, не орієнтовані на медицину, продовольчу групу, армію і деякі вузькоспеціалізовані нішеві сектори, фактично призупинили свою діяльність.

2. Доступ до фінансування

В цьому питанні у багатьох країнах проявляється традиційна кейнсіанська «пастка ліквідності», бо політика негативних або нульових процентних ставок практично не здатна вже впливати на попит і схильність до інвестицій. Це більш характерно для розвинених країн. У emerging markets і країнах, що розвиваються, спостерігається інша ситуація, коли навіть при адекватній ціні ресурсу з боку регулятора (україна тут — відмінний приклад) ризик-апетит драматично знижується під впливом кризових проявів і викладок традиційних статистичних моделей, які демонструють нерайдужні поведінкові прогнози, цілком логічно закликають формувати значні резерви і стрес буфери, а також фарбувати більшість індустрій в червоний колір.

Читайте також:

Дмитро Оспіщев

Як карантин вбиває малий бізнес в Україні

Все це переводить кредитні політики в режим risk averse і знижує access to finance для 50−70% компаній залежно від сценарію. В результаті кожен раз внизу циклу бізнес змушений переходити на «безкредитну» модель роботи. У цей момент у обивателя виникає питання: «Ну чому ще раз?» Але не ще раз, а знову! На жаль, проциклічність банківського сектора практично неминуча незважаючи на всі зусилля і рекомендації з боку Ради з Фінансової Стабільності (FSB — прошу не плутати з ФСБ). Проциклічність виникає в силу особливості співіснування фінансового та бізнес-циклу.

3. Логістичний колапс

ММСБ, як правило, працюють на мінімальному складі, і тому порушення поставок і торгових ланцюжків має колосальний негативний ефект прямої дії. За оцінками експертів вже сьогодні більше 75% компаній зіткнулися з цією проблемою. В умовах, коли швидка переорієнтація на нових постачальників або неможлива, або пов’язана з істотним додатковим ціновим навантаженням, фактично бізнес-активність припиняється в момент повного вимивання запасів.

Ця проблема в будь-якому випадку буде актуальна тривалий час, тому що повністю залежить від подальшої географії і руйнівної сили пандемії.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Читайте також:

Василь Хмельницький

Виживаємо в кризу: практичні поради для малого бізнесу

Таким чином ми спостерігаємо подвійну хвилю, яка накочується одна на іншу, при цьому нарощуючи свою ударну силу: 1) порушення глобальних supply chains і 2) порушення внутрішніх локально-регіональних операційних ланцюжків взаємодії. При тривалому глобальному шатдауні в разі навіть позитивного сценарію на локальному рівні знадобиться істотний період часу і зусиль на створення «імпортозамінних» ланцюжків від виробника до продавця. Часто заміщення просто технологічно буде неможливим, і це може призвести до випадання цілих кластерів на 12−18 місяців.

4. Регуляторна невизначеність

Пандемічна основа кризи сіє не тільки ринкову і соціальну паніку, а й призводить до часом асиметричних і несистемних реакцій урядів. Зазвичай ці рішення просто не залишають місця для маневру ММСБ, які змушені зупиняти свою роботу і розпускати персонал.

Усвідомлюючи, яку соціальну і економічну роль грає сегмент ММСБ, багато міжнародних організацій і уряду узгодили пакет контрзаходів щодо підтримки бізнесу на час коронакризи.

Оперативність та ефективність запропонованих рішень, безумовно, різна, але і, погодьтеся, не так легко придумати що-небудь унікальне, коли ви мчите на повній швидкості по трасі, і раптом перед вами падає астероїд. В цьому випадку спрацьовує м’язова пам’ять, і ви намагаєтеся відреагувати на інстинктах, тому що часу на довгі роздуми просто немає.

В результаті запропоновані механізми можна категоризувати так:

Фінансові:

− «Пандемічні кредити» — оборотні кошти за ціною: key rate + min operational cost, тобто фактично пільговий кредитний ресурс для підтримки daily activity

 — Кредитні канікули з варіативним періодом відстрочки виплати відсотків та/або тіла кредиту

— Інші фінансові інструменти, що покривають обслуговування фіксованих боргів та кредиторської заборгованості

 — Таргетовані продукти торгового фінансування, що дозволяють підтримати експортерів, які зіштовхнулися з різким скороченням попиту в країні — торговому партнері. Особливо ефективно працюють подібні програми в Туреччині (Turkey Export-Credit Bank) і Канаді (Export Development Canada), які передбачають гнучкий графік платежу або моментальний доступ до цільового кредитного ресурсу. Як правило, ці заходи йдуть з компенсаційними програмами з нейтралізації негативного ефекту зриву поставок або невиконанням торгових контрактних зобов’язань (Швейцарія).

Читайте також:

Дарія Михайлишина

Хто втратить роботу під час кризи в Україні

Ці заходи легко імплементовувані шляхом випуску державних гарантій і можуть бути кваліфіковані як перший рівень захисту. Однак у них є одина істотна вада — збільшення сукупного кредитного навантаження на бізнес, що при розкручуванні наступної спіралі кризи може привести до вимушених масових неплатежів.

Податки, збори і відрахування:

 — Відстрочка в сплаті або повне/часткове звільнення від податку на прибуток (як правило, на термін до 90 днів, рідше 180+)

 — Часткова або повна відміна державних соціальних відрахувань (залежно від юрисдикції)

— Скорочення портових зборів, складських і логістичних платежів на 20−50% на термін від 3 до 6 місяців (Китай, ОАЕ)

 — Прискорене відшкодування ПДВ та інших податків для експортерів (Пакистан)

Ці заходи перш за все спрямовані на найбільш постраждалі індустрії і сектори, а також переважно на підтримку експортоорієнтованих підприємств, які внаслідок порушених торгових і логістичних ланцюжків зазнають величезних збитків.

Підтримка зайнятості:

— Paycheck protection programs — фактично безповоротна допомога (від 75% до 100%) для компенсації витрат на персонал в розмірі 5−10 — тижневого фонду в період локдауну (США, деякі країни Європи і Азії)

 — Програми оплати лікарняних, цільові та соціальні виплати виробничого характеру (США, Німеччина)

Технічна допомога:

— Fast line митних процедур при поставках медичного обладнання та засобів захисту

 — Юридична підтримка врегулювання торговельних суперечок і розбіжностей, викликаних пандемією

Виникає логічне запитання, а які заходи з підтримки ММСБ прийняті в Україні?

На жаль, на сьогодні крім закону 3275 з вкрай обмеженим набором заходів і інструментів, а також політичних заяв з боку різного рівня чиновників, ніяких дієвих кроків не робиться. Тим часом карантин триває, і за опитуваннями провідних вітчизняних аналітичних центрів запас міцності приблизно 60% представників ММСБ становить до 2−3 місяців. Тому розроблення і впровадження розширеного пакета підтримки ММСБ стають просто життєво необхідними.

Можливе рішення поточної патової ситуації лежить у:

1. Терміновому проведенні необхідних реформ для активації фінансової підтримки з боку міжнародних фінансових інститутів

2. Грамотному і соціально-економічно збалансованому вирішенні модифікації параметрів карантину та обмежувальних заходів для поступового безпечного відновлення ділової активності

3. Мобілізації бюджету та впровадженні невідкладних заходів підтримки ММСБ з огляду на кращі світові практики

4. Підготовці необхідних трансформаційних контркризових законопроектів для максимально швидкого відновлення ММСБ після закінчення пандемії

5. Проактивної стимуляції детінізації економіки для рециркуляції внутрішніх фінансових потоків на додачу до контрольованого зростання інфляції

Будемо сподіватися, що вжиті заходи боротьби з коронавірусом вже найближчим часом покажуть свою ефективність, необхідний пакет підтримки ММСБ буде прийнятий, і після 26 квітня Україна поступово почне відновлювати свою ділову активність.