Як пов’язані тарифи на газ та інфляція?

12 лютого 2021, 13:00

Уряд повинен переглянути наслідки запізнілої реакції на зростання ціни газу та підготуватися до ризиків цього року.

Тема різкого зростання тарифів на газ є гострою та підточує політичну популярність уряду. Однак чи є особлива провина влади у подорожчанні газу та якою мала би бути оптимальна відповідь для згладжування цінових шоків для побутових споживачів?

Відео дня

В першій половині 2020 світові ціни на газ були занадто низькими унаслідок пандемії коронавірусу та відповідного падіння попиту. Однак вже з серпня ціни почали зростати, що відповідно відобразилося й на ситуації в Україні - вартість газу, а також і його доставки, стрімко збільшилися. У Київоблгазу тариф з липня 2020 до січня 2021 збільшився у 3.3 рази — від 2.98 грн до 9.98 грн за куб.м., ціна на доставку зросла у 2 рази — з 0.936 до 1.83.

Попередні та особливо стрімкий стрибок ціни на газ в січні призвели до численних мітингів з вимогою до уряду зупинити подорожчання. Масові зібрання проти зростаючих тарифів — уже традиційний формат незадоволення подібними подіями — був лише питанням часу. Основним звинуваченим виявилася реформа ринку газу, й слід визнати, фактор часу зіграв не на її користь. Перед впровадженням змін ціни були сприятливими, тому споживачі могли б й не помітити структурної зміни принципів роботи ринку якби не кілька але.

По-перше, ціни на енергоносії досить мінливі, що в черговий раз було продемонстровано ситуацією кінця 2020 року.

По-друге, але насправді основна причина потреби у газовій реформі - тарифи для побутових споживачів в Україні були чи не найменшими серед європейських країн та окремих країн-сусідів. За даними першої половини 2020 року, нижчими були лише тарифи в Грузії. У наших найближчих сусідів — Угорщини, Румунії, Польщі - вартість газу для роздрібних споживачів була більшою щонайменше у 1,8 рази (детальніше на рис.1). Як для країни-імпортера газу, подібні диспропорції не можуть тривати вічно.

Навіть до започаткування нового формату ринку профіль внутрішньої роздрібної ціни на газ повторює європейську ціну (рис. 2), що звісно лише підсумовує факт високої частки імпортованого газу в його сукупному споживанні. Це також є ілюстрацією існування факту реакції ціни побутового газу на світові ціни й у минулому.

Закладена можливість переходу до іншого постачальника, судячи з надто повільного зростання частки Нафтогазу (за останніми даними 9%), залишає у силі монопольні можливості найбільших облгазів. Наприклад, у Киїоблгазу, Житомиргаззбуту, Запоріжгаззбуту та інших, що належать до однієї й тієї ж групи, ціна на 15% перевищувала середню, що відображає можливий рівень монопольної націнки.

Прикладом протилежної поведінки монополіста та окремим стовпом стабільності залишається Нафтогаз, який пропонував газ, дешевший майже на 30%. Але корені цього ростуть у дешевому газі минулого року та наявністю потужностей для зберігання газу. Це вочевидь дає можливість розпродавати запаси, накопичені на початку 2020 року, за найнижчою на ринку ціною, отримуючи прибуток.

Можливо, що нижча ціна дрібніших постачальників стимулюватиме до зниження рівня монополізації галузі. Важко сказати, наскільки на це можуть впливати споживачі, процедура переключення потребує також неявних витрат. З іншого боку, місячні контракти вносять невизначеність у доцільність переходу, оскільки цілком можливо, що й поточний постачальник зможе запропонувати кращі умови через кілька місяців. Довші контракти могли би знизити потребу в частих переключеннях та сприяти кращому плануванню сімейного бюджету.

Повертаючися до міжнародного порівняння — подібної волатильності як у останні півроку вирізняється лише Іспанія, у більшості країн ЄС ціни змінюються відносно повільно, звісно насамперед завдяки нижчій частці безпосередньо газу в тарифі, тим не менше певне згладжування цінових стрибків у результаті існує. Подібна ідея має стати основною зміною в регулюванні ринку.

Нещодавнє зростання цін вже й так вдарило по гаманцях домогосподарств. За даними ДССУ, за рік газ подорожчав на 56.3%, його вага у кошику — 1.4% - досить велика як для одного товару, тому лише прямий ефект від вказаного зростання ціни додає майже 1% (0.8% - якщо точніше) до інфляції. Враховуючи, що ціль Національного банку становить 5%, внесок подорожчання газу виглядає навіть загрозливо для виконання цілі. Вторинні ефекти, за нашими розрахунками, збільшують внесок до 1.1%.

Тимчасове обмеження ціни на рівні 6.99 грн за куб.м лише трохи призупинить проінфляційний ефект. Безумовно, така міра заощадить кошти громадян, особливо тих, хто використовує газ для опалення, та є набагато швидшою за процедуру отримання субсидій. Однак субсидії справедливіший та точніший інструмент, то саме вони мають взяти верх й в уряду є декілька місяців для підготовки.

За прогнозами аналітиків, світові ціни на газ у 2021 році у цілому будуть вищими ніж в кінці 2020. Відповідно повернення до вільного ціноутворення додатково прискорюватиме інфляцію.

За нашими оцінками, прямі та вторинні ефекти від подорожчання газу в кінці 2020 року та у 2021 році, додають до інфляції 1.6 в.п. Важливо вказати, що зростання цін на енергоносії стане випробуванням цього року, оскільки досі воно стримувалося пандемією, однак за її ослаблення як і подешевшання долара, ціни на нафту, газ можуть значно зрости, й тому вкрай високою є ймовірність ручного втручання за відсутності планування вже зараз.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X