Законопроект 1208 про Бюро фінансових розслідувань. Що з ним не так
У парламенті — чергова версія правоохоронного органа з боротьби з економічною злочинністю. Розбираємося в деталях
Багаторічний процес ліквідації податкової міліції поповнився новим історичним штрихом — в парламенті чергова (четверта з 2016 року) версія правоохоронного органа з боротьби з економічною злочинністю (законопроект № 1208, поданий представником партії «Слуга народу»).
Незважаючи на обіцянку нинішнього секретаря РНБО про креативну назву нового державного органа, культурного шоку не вийшло і новий орган набув майже заяложену НАБУ і ДБР назву Бюро фінансових розслідувань (скорочено БФР).
Справедливості заради слід сказати, що опозиція також проявляє гіперактивність в цьому питанні, нею з випередженням і навздогін подано відразу два проекти (1184 і альтернативний 1208−1). Хоча, очевидним є факт того, що перевагу ЗЕ-більшості під куполом ВР отримає споріднений з ним проект 1208, його й проаналізуємо.
Проект не є абсолютно новим, більшість норм експропрійовано з відданого забуттю попереднім Гарантом Конституції законопроекту про Службу фінансових розслідувань версії 2016 року, розробленого в надрах міністерства фінансів.
Саме звідти взяті опції щодо:
— підпорядкованості БФР уряду і кураторства над ним Міністра фінансів;
— блок принципів діяльності і процедур роботи. Зокрема, з метою формування аналітичної складової, передбачений доступ практично до всіх інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, власником яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, включно з інформацією від банків про операції, рахунки та вклади фізичних і юридичних осіб;
— структура, що складається з центрального апарату, територіальних управлінь (не більше 7) та можливістю входження в систему бюро тренувальних центрів і центрів підвищення кваліфікації.
— прав нового органа, що представляють класичний набір для правоохоронної системи — поліцейські функції і оперативно-розшукові заходи (від стеження за допомогою спеціальних технічних пристосувань і інституту «стукачів» до проникнення в житлові приміщення і використання вогнепальної зброї). Винятком, для створення іміджу демілітаризації, є відсутність у БФР своєї силової підтримки — фізичний захист буде надаватися національною поліцією.
Свого часу фантаст Рей Бредбері писав у своєму класичному для жанру творі «вино з кульбаб», що «дрібні радості куди важливіші за великі». А тому перейдемо від великих позитивів до дрібних «радощів», яких чимало.
По-перше, робиться боязка спроба відмови від прозорих процедур призначення керівника (його заступників) БФР, замість відкритого конкурсу (за аналогією, наприклад, для керівників бюро розслідувань (ст. 11 Закону 794) або Національного антикорупційного бюро (ст. 7 Закону 1698)), в закон вноситься імітація — так званий консультативний конкурс з незрозумілим вмістом і процедурами проведення. Мабуть, нова влада вважає надмірним нинішній рівень контролю суспільства за діяльністю правоохоронних органів і пробує його «поліпшити». Це не робить їм честі.
По-друге, не зовсім зрозумілий відхід авторів проекту від принципів «не каральності» нового органа, його «нечисленності, що компенсується професіоналізмом і аналітичною роботою». Норма законодавчого обмеження чисельності БФР зникла (хоча попередні проекти її містили в межах не більше 2500 — 3500 співробітників), а функція віддана на відкуп уряду. Все-таки, з метою збільшення довіри бізнес-спільноти цю норму обов’язково потрібно відновити. Це стане запобіжником того, що бюро не продовжить «традиції» НМ щодо масового відкриття кримінальних проваджень без судової перспективи з метою тиску на «білий» бізнес.
По-третє, підслідність бюро (у порівнянні з податковою міліцією, земля їй пухом) приростає відразу 14 статтями Кримінального кодексу, що безсумнівно створює загрозу «паралізації» роботи нового правоохоронного органа, зміщення акцентів її діяльності. Замість великих економічних злочинів і негідників детективи бюро змушені будуть займатися дрібними злочинами на кшталт розголошення комерційної (банківської) таємниці або підробкою фінансових документів (останнє теж важливо, але пріоритети інші). Перелік однозначно потрібно переглядати і максимально звужувати.
По-четверте, законопроект, на відміну від звичної для законодавчої практики останніх років (щодо ГБР і НАБУ відповідно пп. 4−7 ст. 20 Закону 794 і пп. 4−8 ст. 23 Закону 1698), не встановлює розмір посадових окладів та додаткових виплат для співробітників Бюро. Таке рішення означає одне — зарплати будуть як мінімум не порівнянні із зарплатами колег з НАБУ і ДБР, а як максимум — неринкові й низькі. Це робить ризики залучення на службу нових високопрофесійних фахівців з приватного сектора дуже високими, а ця обставина, в свою чергу, говорить про те, що в нову структуру прийдуть старі кадри.
І наостанок головне. Проектом 1208 так і не вирішене ключове завдання — концентрація функцій боротьби з економічною злочинністю в єдиному державному органі, що дозволило б почути зітхання полегшення з уст українських бізнесменів і іноземних інвесторів і нарешті усунути дублювання функцій у сфері боротьби з економічними злочинами (дилема з двома підрозділами СБУ, що «кошмарять» бізнес, залишається актуальною).
Розуміючи, що не буває великих справ без великих перешкод, тішу себе надією, що всупереч близьким до світлових швидкостям прийняття законів, аргументи будуть ЗЕ-командою почутими, а відповідні правки будуть внесеними ще перед першим читанням. Адже Україна і українці гідні гарного, якісного, прозорого закону про Бюро фінансових розслідувань.
