Річ у собі. Що показала нова бюджетна декларація на 2022−2024 роки

14 червня 2021, 11:30

В останній день весни відбулася подія, яку можна назвати епохальною в історії публічних фінансів. Уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2022−2024. Одна з ключових реформ нарешті стала реальністю, з чим я вітаю тих, хто над нею працював не один рік.

Що ж таке Бюджетна декларація (БД) та у чому полягає її цінність?

Це — документ, що визначає засади бюджетної політики, а також відображає показники державного бюджету на середньостроковий період. На його основі, зокрема, і розроблятиметься проект держбюджету на наступний рік.

Відео дня

Будучи детальною інтерпретацією з боку Мінфіну наявних макропрогнозів (Міністерства економіки, НБУ тощо), він дозволятиме набагато глибше зрозуміти процеси державних фінансів, їхню перспективу, а відтак — зробити бюджетний процес більш передбачуваним, зваженішим, плавнішим.

А тепер — по суті.

Хочу звернути вашу увагу на основні положення Бюджетної декларації (2022−2024) стосовно доходів та видатків держбюджету, а також планованих податкової та митної політик, які випливають з цих показників.

Згідно з документом, у 2022 р. прогнозується збільшення доходів близько на 11%, у 2023 р. — на 9% і у 2024 р. — також на 9%. У той же час, у 2021 році передбачається інфляція на рівні 8,9%, у 2022 — 6,2%, у 2023 — 5,3%, у 2024 — 5%. Натомість очікуване зростання ВВП складатиме: у 2021 — 4,1%, 2022 — 3,8%, 2023 — 4,7%, 2024 — 5%.

Простими словами, передбачається, що доходи державного бюджету у майбутні три роки трохи випереджатимуть показники росту споживчих цін. Враховуючи рівень очікуваного зростання ВВП, це означає, що Мінфін у своїх розрахунках виходить лише з простого органічного зростання доходів.

У свою чергу, це вказує на відсутність в урядової команди реальних сподівань на покращення адміністрування чи на детінізацію економіки тощо, а також опосередковано говорить, що очікується нульовий ефект від податкових реформ, ініційованих нинішнім Урядом.

Бюджетна декларація також визначає пріоритетні завдання податкової та митної політик на середньострокову перспективу. Є дві новини, хороша й погана. Почнемо з хорошої.

Хороша новина полягає у тому, що не планується підняття ставок основних податків, наприклад, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб (+ військовий збір). Натомість погана у тому, що Мінфін також і не планує їхнє зменшення. Тобто 18% та 19,5% так і залишаться.

Враховуючи загальносвітовий тренд щодо зменшення податкового тиску на фізичних осіб і збільшення на корпоративний сектор, схоже на те, що Мінфін не налаштований робити різких рухів у цьому напрямку. Тому довгоочікуваної реформи оподаткування фізичних осіб, яка неодноразово анонсувалася представниками різних гілок влади, досі не існує навіть на папері.

У документі враховано лише планові, вже проголосовані Верховною Радою зміни. Жодних інших змін, як-от анонсованого підвищення рент на руду, ставок екологічних податків, — у БД не передбачається, незважаючи на подані законопроекти, незважаючи на світову кон’юнктуру цін тощо. Також підкреслюється, що ставки акцизного податку не будуть індексуватися.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Це говорить про те, що на сьогодні у керівництва Міністерства фінансів відсутнє бачення, за рахунок чого можна збільшити надходження до держбюджету. Через це розрахунки, закладені у Бюджетну декларацію, фактично ґрунтуються на нинішній базі оподаткування, так, ніби далі вона не буде змінюватися.

І навпаки — визначені пріоритетні завдання як податкової, так і митної політик, якими малоамбітними вони не були б, не враховуються у розрахунковій частині.

Вибачте, але читати про запровадження Е-акцизу і Е-аудиту — просто смішно. Це реформи, які розпочиналися безліч разів, та так і не були доведені до кінця з тих чи інших причин. Схоже на те, що через відсутність свіжих ідей, вони мігрували вже у цей стратегічний документ. З неочевидних завдань, які з’явилися у документі, очевидно, що під тиском всім відомого аграрного лобі, можна виділити пункт про «запровадження мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара земель сільськогосподарського призначення».

Наостанок ще раз хотів би привітати усіх причетних з ухваленням Бюджетної декларації. Це, безумовно, важливий крок, на здійснення якого так і не спромігся жоден з попередніх урядів. Разом з тим, хотів би зазначити, що наразі цей документ більше нагадує «річ у собі» — без мети та цілей, цінний сам по собі. Виходячи зі змісту БД, схоже на те, що Уряд має намір продовжити грати у ту саму гру, що і до цього, і з тим же результатом, що і до цього.

Що можна було зробити по-іншому?

Звичайно, Мінфін має планувати реформи доходів вже на рівні Бюджетної декларації. Це буде говорити, як мінімум, про серйозність намірів. Бо коли ми не плануємо зміни, тоді нам не залишається нічого іншого, як під них підлаштовуватися. Натомість на сьогодні ми можемо говорити лише про перерозподіл пріоритетів, а не про якісне покращення життя в Україні.

Через це, на мою думку, Декларація мала би містити кілька сценаріїв. Мінфін мав би показати своє бачення стосовно податку з доходів фізичних осіб, корпоративного податку, акцизної та рентної політик, покращення адміністрування, детінізації тощо. На жаль, маємо те, що маємо. Тому можемо лише сподіватися, що після відгуків експертів та аналізу документу, ми побачимо його доповнену, доопрацьовану версію. Говорячи футбольною термінологією, тепер м’яч на стороні Верховної Ради.

Показати ще новини
Радіо НВ
X