Виконання бюджету 2023. Основні небезпеки
Як уряд планує покрити гігантський дефіцит у новому році.
Днями Міністерство фінансів відзвітувало про виконання дохідної частини Державного бюджету у 2022 р. Так, згідно з офіційною статистикою, у минулому році власні надходження (податкова + митниця) на загальну суму 913,2 млрд грн забезпечили лише третину усіх необхідних видатків держбюджету (2 702,4 млрд грн). Різницю, тобто дві третіх видатків, вдалося профінансувати переважно за рахунок міжнародної допомоги у вигляді грантів (480,6 млрд грн), кредитів (564,2 млрд грн), а також від розміщення ОВДП (666,9 млрд грн, з яких 400 млрд викупив напряму (надрукував) НБУ). Це — ключові показники, на які варто звернути увагу під час аналізу можливих джерел фінансування бюджетного дефіциту і у 2023 р.
Згідно з законом про Держбюджет, цьогоріч доходи головного кошторису країни становитимуть 1 329,3 млрд грн, а видатки — 2 640,2 млрд грн. Покрити гігантський дефіцит уряд планує передусім за допомогою міжнародного фінансування (гранти + запозичення), загальна потреба у якому складає $36−38 млрд.
На сьогодні перспективи виглядають набагато кращими, ніж на середину 2022 р. Так, ЄС та США вже погодили пакети фінансової допомоги Україні на загальну суму €18 млрд та $10 млрд відповідно. Однак проблема полягає у тому, що затверджений графік фінансування як по строкам, так і по сумам — досі відсутній. На мою думку, це було зроблено (чи то пак — не зроблено) з очевидною метою: зберегти додатковий важіль впливу на українських партнерів, щоб запобігти відкату реформ.
Також наприкінці 2022 р. стало відомо, що Україна веде перемовини з Міжнародними валютним фондом щодо нової довгострокової програми розширеного фінансування, у рамках якої планується залучити ще $12 млрд. Робота моніторингової місії триватиме до березня. Вона вивчатиме стан справ і готуватиме свої пропозиції. Потім розпочне свою роботу, власне, Місія МВФ, яка супроводжуватиме програму. Вона має підготувати Меморандум з переліком умов, який, своєю чергою, можуть затвердити у травні-червні, після чого і відбудеться надходження першого траншу. Зазвичай, це — великі суми, що можуть стати додатковою «подушкою безпеки» для забезпечення стійкості Держбюджету-2023. Правда, як і у попередньому випадку, невизначеність зі строками надходження коштів актуалізує проблему щоденного фінансування бюджетних витрат.
Більше того, відмова від емісійного фінансування НБУ — одна з основних умов майбутньої програми з МВФ. Як було сказано раніше, минулого року воно стало для уряду такою собі «чарівною паличкою», яку він використовував у критичні моменти для ліквідації касових розривів через затримку міжнародної допомоги або нестачу власних надходжень. У разі схвалення програми про цей інструмент доведеться забути.
Отже, основними ризиками виконання Держбюджету на 2023 рік, крім, власне, наявності підтвердженої міжнародної допомоги, є відсутність чітких графіків її отримання, а також заборона на емісійне фінансування НБУ у рамках нової угоди з МВФ. Це створює значні виклики для своєчасного та ритмічного фінансування видатків, для мінімізації яких уряд може вдатися до використання інших інструментів, зокрема затримувати відшкодування ПДВ або й навіть притримати соціальні виплати тощо.
Щоб уникнути подібного негативного сценарію, потрібно посилювати ефективність роботи податкової та митниці. Їхнє реформування має бути у фокусі урядової політики, оскільки в умовах війни — це питання національної безпеки.
