Як Україні перемогти у війні

0 коментувати
Майже чотири роки ми воюємо із суперником, який значно переважає нас силою. Тому перемагати потрібно асиметрично

Традиційно у військових конфліктах мультиплікатором для таких дій виступають технологічні інновації.

Для української армії це в першу чергу технології, пов’язані з координацією різних підрозділів та автоматизованим управління боєм і ведення розвідки. Вдалим прикладом подібних технологій може виступати БПЛА (безпілотні літальні апарати). До початку збройного конфлікту на сході країни не існувало жодного БПЛА вітчизняного виробництва. На сьогоднішній день – це нова, повноцінна індустрія з суттєвим об’ємом якісних пропозицій.

По друге – фінанси для створення технологій з екстрадоданою вартістю, що формує інноваційно-орієнтовану економіку держави.

Проблемою для першого і другого є те,  що інвестори бояться вкладати гроші туди, де чітко не визначені правила гри. У таких випадках усі мислять за поганим сценарієм: якщо правила не врегульовані, у мене продукт або віднімуть, або ж моє рішення в цій країні нікому не буде потрібно. Та щоб рухати вперед такий серйозний сектор економіки як ОПК, не можна грати в одні ворота. Узагальнений секрет успіху – змінюватися та адаптуватися обом – державі та приватному сектору. Декілька слів чому так.

  1. Більшість інноваційних активів – інтелектуальна власність. Слабкий захист такої власності погано впливає на капіталізацію індустрії. Та й навіть у разі успішного старту високотехнологічні проекти не залишаються у державах зі слабкою юрисдикцією. Тому потрібно або довести рівень захисту інтелектуальних прав українським законодавством до рівня таких країн як Сінгапур, США, Канада, Данія, Фінляндія або дозволили компаніям реєструвати інтелектуальну власність в іншій юрисдикції, але без бар’єрів застосовувати її тут. Ми вже маємо приклади, коли наші науковці створюють продукт, потім він починає користуватись стабільним попитом за кордоном, а в кінцевому випадку, компанії змінюють юрисдикцію на більш стабільну та комфортну для замовника. Така історія трапилась нещодавно з одним з виробників безпілотників, які цілою командою виїхали в Китай. До того ж механізм приватно-державного партнерства в Україні досі не працює, і автори проектів не захищені від можливої неринкової поведінки держави.
  2. Державні оборонні закупівлі здійснюються за державним оборонним замовленням, і в Україні воно майже все є секретними. Тому якщо українська компанія хоче продати свою розробку в Міноборони - їй необхідно створити новий відділ секретної документації, проходити сертифікацію, військову прийомку. В дійсності це не стільки супер-страшно, скільки супер-незрозуміло. Тобто, бізнес-модель не на поверхні. Підприємці та інвестори свідомо уникають цих можливостей. Безперечно є речі, які у воюючих країнах повинні постачатися в армію по засекреченій процедурі, однак далеко не всі. Нам потрібно впроваджувати корпоративні моделі закупівель в Міноборони, регулюючи відносини між приватним сектором та державним замовником умовами контрактних зобов’язань.

    Наведений механізм не є фантазією. Він вдало працює для країн Північноатлантичного Альянсу. Застосовувати на практиці стандарти Альянсу слід вже зараз, не чекаючи рішення про вступ.

  3. У нас погано працює приватний оборонний сегмент, створено мало приватних компаній.

    В індустрії у цьому напрямку робляться перші вагомі кроки. Про це свідчить таке новоутворення, як Ліга Оборонних Підприємств України (Ліга). На мій погляд, ідея об’єднати малі підприємства під одним дахом з ціллю якісного переоснащення Збройний сил України – дуже вдала.

    Також, це Платформа Розвитку Інновацій, агенція яка вже сьогодні створює проекти оборонного характеру, поєднуючи між собою розробників, інвесторів та підприємства для створення конкурентоспроможного продукту.

    Щодо самих підприємств - їх більш ніж достатньо для досягнення будь-якої сміливої мети. Згадуючи ті ж самі БПЛА, можна зазначити таких лідерів вітчизняної роботизованої техніки, як "Укрспецсістемс" та "Спайтек", і це далеко не кінець списку.

    Від формування конкурентного ринку виграють усі, і на ринку буде бум нових бізнесів, як це сталося, наприклад, у Хорватії. За лічені роки місцева компанія HS, яка випускає пістолети та іншу стрілецьку зброю, стала реальним конкурентом Глоку (Glock). Є компанія, яка налагодила виробництво касок, що стали одними з кращих у світі, також виробляє окуляри, екіпірування. Хорвати також мають свій аналог Укроборонпрому, але поряд з ним працює приватна компанія ГеоСистемз, яка виступає майданчиком для експорту та імпорту, а також консультантом для міжнародних інституцій.

  4. Поступово відмовляючись від архаїчного пострадянського типу маркетингу,  нам все ще бракує якісної упаковки у широкому розуміння цього слова. Тому все важливішу роль в індустрії відіграватимуть такі акселератори як Платформа Розвитку Інновацій. Подібні платформи повинні сформувати та навчити ринок правильно упаковувати ідеї та продукти, говорити однією мовою з інвестором, згладжувати усі нерівності.

  5. Коли в Україні хтось створює інновацію, і навіть правильно її упаковує, заради фінансового результату доводиться орієнтуватися на експортні можливості. Для цього в Україні працюють спеціальні експортери, які є частиною Укроборонпрому. Вони абсолютно нормальні компанії, зацікавлені у тому, щоб вдало експортувати, адже живуть власне за рахунок комісій. Проте через значну кількість корупційних випадків у попередні часи, шлейф негативного іміджу досі за ними тягнеться. Відтак і державним, і приватним компаніям потрібно показувати більше відкритості, лобіювати та практикувати нові моделі залучення фінансування, навчитися робити спільні проекти з компаніями світового рівня.

  6. Інновації виникають на стику технологій, а багато цивільних технологій є спрощеними версіями військових. У США та Ізраїлі давно практикують схему, за якою готується інноваційна ідея, засекречується і використовується в оборонних цілях, а потім через певний час переходить у цивільний обіг. Ідея, що лежить в основі телефонного додатку до телефону для розпізнавання назви композицій також спочатку розвивалася для розвідувальних цілей, а точніше - розпізнавання голосів терористів у реальному часі.

    Інтернет та GPS – сьогодні це дуже звичайні речі, але якщо пригадати історію їх створення, то побачимо суто військові розробки Міністерства оборони США з ініціативи Агенції Передових Оборонних дослідницьких проектів - DARPA

  7. Використання систем ще радянського виробництва для їх апгрейду та модернізації з допомогою своїх ноу-хау – це корисно. В Україні, наприклад, є компанія, яка виграла свого часу американський грант на переоснащення старої радянської артилерії періоду Афганістану і тепер сама виробляє технологічні речі – електронні приціли, автоматизований розрахунок, що істотно скорочує момент потрапляння снаряду. Також є  компанія, яка виробляє спеціальні системи подавлення мобільного зв’язку та постачають по всьому світу. Результати такої роботи проявляються не за один рік, однак це теж стимулює інновації. 

Якщо узагальнити: у сфері виробництва військової техніки та обладнання ми повинні стати другим Китаєм, але чесним по відношенню до чужої власності, відповідальним за якість, з такою ж розвинутою інфраструктурою та вдалою логістикою. Але для цього треба пришвидшитись.  

Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця грудня дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити журнал
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: