Як Україні перемогти у війні

0 коментувати
Майже чотири роки ми воюємо із суперником, який значно переважає нас силою. Тому перемагати потрібно асиметрично

Традиційно у військових конфліктах мультиплікатором для таких дій виступають технологічні інновації.

Для української армії це в першу чергу технології, пов’язані з координацією різних підрозділів та автоматизованим управління боєм і ведення розвідки. Вдалим прикладом подібних технологій може виступати БПЛА (безпілотні літальні апарати). До початку збройного конфлікту на сході країни не існувало жодного БПЛА вітчизняного виробництва. На сьогоднішній день – це нова, повноцінна індустрія з суттєвим об’ємом якісних пропозицій.

По друге – фінанси для створення технологій з екстрадоданою вартістю, що формує інноваційно-орієнтовану економіку держави.

Проблемою для першого і другого є те,  що інвестори бояться вкладати гроші туди, де чітко не визначені правила гри. У таких випадках усі мислять за поганим сценарієм: якщо правила не врегульовані, у мене продукт або віднімуть, або ж моє рішення в цій країні нікому не буде потрібно. Та щоб рухати вперед такий серйозний сектор економіки як ОПК, не можна грати в одні ворота. Узагальнений секрет успіху – змінюватися та адаптуватися обом – державі та приватному сектору. Декілька слів чому так.

  1. Більшість інноваційних активів – інтелектуальна власність. Слабкий захист такої власності погано впливає на капіталізацію індустрії. Та й навіть у разі успішного старту високотехнологічні проекти не залишаються у державах зі слабкою юрисдикцією. Тому потрібно або довести рівень захисту інтелектуальних прав українським законодавством до рівня таких країн як Сінгапур, США, Канада, Данія, Фінляндія або дозволили компаніям реєструвати інтелектуальну власність в іншій юрисдикції, але без бар’єрів застосовувати її тут. Ми вже маємо приклади, коли наші науковці створюють продукт, потім він починає користуватись стабільним попитом за кордоном, а в кінцевому випадку, компанії змінюють юрисдикцію на більш стабільну та комфортну для замовника. Така історія трапилась нещодавно з одним з виробників безпілотників, які цілою командою виїхали в Китай. До того ж механізм приватно-державного партнерства в Україні досі не працює, і автори проектів не захищені від можливої неринкової поведінки держави.
  2. Державні оборонні закупівлі здійснюються за державним оборонним замовленням, і в Україні воно майже все є секретними. Тому якщо українська компанія хоче продати свою розробку в Міноборони - їй необхідно створити новий відділ секретної документації, проходити сертифікацію, військову прийомку. В дійсності це не стільки супер-страшно, скільки супер-незрозуміло. Тобто, бізнес-модель не на поверхні. Підприємці та інвестори свідомо уникають цих можливостей. Безперечно є речі, які у воюючих країнах повинні постачатися в армію по засекреченій процедурі, однак далеко не всі. Нам потрібно впроваджувати корпоративні моделі закупівель в Міноборони, регулюючи відносини між приватним сектором та державним замовником умовами контрактних зобов’язань.

    Наведений механізм не є фантазією. Він вдало працює для країн Північноатлантичного Альянсу. Застосовувати на практиці стандарти Альянсу слід вже зараз, не чекаючи рішення про вступ.

  3. У нас погано працює приватний оборонний сегмент, створено мало приватних компаній.

    В індустрії у цьому напрямку робляться перші вагомі кроки. Про це свідчить таке новоутворення, як Ліга Оборонних Підприємств України (Ліга). На мій погляд, ідея об’єднати малі підприємства під одним дахом з ціллю якісного переоснащення Збройний сил України – дуже вдала.

    Також, це Платформа Розвитку Інновацій, агенція яка вже сьогодні створює проекти оборонного характеру, поєднуючи між собою розробників, інвесторів та підприємства для створення конкурентоспроможного продукту.

    Щодо самих підприємств - їх більш ніж достатньо для досягнення будь-якої сміливої мети. Згадуючи ті ж самі БПЛА, можна зазначити таких лідерів вітчизняної роботизованої техніки, як "Укрспецсістемс" та "Спайтек", і це далеко не кінець списку.

    Від формування конкурентного ринку виграють усі, і на ринку буде бум нових бізнесів, як це сталося, наприклад, у Хорватії. За лічені роки місцева компанія HS, яка випускає пістолети та іншу стрілецьку зброю, стала реальним конкурентом Глоку (Glock). Є компанія, яка налагодила виробництво касок, що стали одними з кращих у світі, також виробляє окуляри, екіпірування. Хорвати також мають свій аналог Укроборонпрому, але поряд з ним працює приватна компанія ГеоСистемз, яка виступає майданчиком для експорту та імпорту, а також консультантом для міжнародних інституцій.

  4. Поступово відмовляючись від архаїчного пострадянського типу маркетингу,  нам все ще бракує якісної упаковки у широкому розуміння цього слова. Тому все важливішу роль в індустрії відіграватимуть такі акселератори як Платформа Розвитку Інновацій. Подібні платформи повинні сформувати та навчити ринок правильно упаковувати ідеї та продукти, говорити однією мовою з інвестором, згладжувати усі нерівності.

  5. Коли в Україні хтось створює інновацію, і навіть правильно її упаковує, заради фінансового результату доводиться орієнтуватися на експортні можливості. Для цього в Україні працюють спеціальні експортери, які є частиною Укроборонпрому. Вони абсолютно нормальні компанії, зацікавлені у тому, щоб вдало експортувати, адже живуть власне за рахунок комісій. Проте через значну кількість корупційних випадків у попередні часи, шлейф негативного іміджу досі за ними тягнеться. Відтак і державним, і приватним компаніям потрібно показувати більше відкритості, лобіювати та практикувати нові моделі залучення фінансування, навчитися робити спільні проекти з компаніями світового рівня.

  6. Інновації виникають на стику технологій, а багато цивільних технологій є спрощеними версіями військових. У США та Ізраїлі давно практикують схему, за якою готується інноваційна ідея, засекречується і використовується в оборонних цілях, а потім через певний час переходить у цивільний обіг. Ідея, що лежить в основі телефонного додатку до телефону для розпізнавання назви композицій також спочатку розвивалася для розвідувальних цілей, а точніше - розпізнавання голосів терористів у реальному часі.

    Інтернет та GPS – сьогодні це дуже звичайні речі, але якщо пригадати історію їх створення, то побачимо суто військові розробки Міністерства оборони США з ініціативи Агенції Передових Оборонних дослідницьких проектів - DARPA

  7. Використання систем ще радянського виробництва для їх апгрейду та модернізації з допомогою своїх ноу-хау – це корисно. В Україні, наприклад, є компанія, яка виграла свого часу американський грант на переоснащення старої радянської артилерії періоду Афганістану і тепер сама виробляє технологічні речі – електронні приціли, автоматизований розрахунок, що істотно скорочує момент потрапляння снаряду. Також є  компанія, яка виробляє спеціальні системи подавлення мобільного зв’язку та постачають по всьому світу. Результати такої роботи проявляються не за один рік, однак це теж стимулює інновації. 

Якщо узагальнити: у сфері виробництва військової техніки та обладнання ми повинні стати другим Китаєм, але чесним по відношенню до чужої власності, відповідальним за якість, з такою ж розвинутою інфраструктурою та вдалою логістикою. Але для цього треба пришвидшитись.  


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: