Один у полі не воїн. Як втримати економічний фронт в Україні?

8 листопада 2022, 10:58

На сьогодні внутрішній діалог у країні вкрай важливий — між владою, бізнесом, суспільством. Аби досягати консенсусів, компромісів, дискутувати. Ворог у нас один. І аби його подолати, ми внутрішньо маємо бути ще більш згуртованими, ніж раніше.

Ми як країна є, але меж для досконалості немає і деякі аспекти таки потребують доопрацювання.

Про що саме йдеться?

Зокрема, бізнесу важливий діалог з владою — профільними структурами, міністерствами, регуляторами, адже саме вони визначають напрям руху, дороговкази, визначають зміни, представляють та роз’яснюють їх. Більше того, саме в діалозі та дискусіях і зміцнюється єдність, яка так важлива, аби продовжувати тримати економічний фронт.

Відео дня

Бізнес не вимагає багато та, зрозуміло, що і не може — враховуючи ситуацію в країні. Не просить щоденних зустрічей, але заслуговує бути повноцінним партнером, мати можливість доносити свої аргументи та пропозиції.

Звісно, наразі складно всім. Керівництво країни продемонструвало безпрецедентне лідерство та стійкість, і не пишатись цим не можна.

Тим не менше, і бізнес всі ці місяці продовжує працювати. Незважаючи на суттєві втрати та руйнування прозорий бізнес продовжує сплачувати податки, допомагати країні (фінансово, ліками, послугами, тощо), підтримувати працівників. Так, за даними Державної податкової служби, у січні-жовтні поточного року податкові надходження до державного бюджету склали 575,7 млрд грн. Більше того, великі роботодавці сплатили у держбюджет понад 16 млрд грн ЄСВ, що на 20% більше показника того ж періоду торік. За результатами останнього опитування, що ми провели в Європейській Бізнес Асоціації, переважна більшість компаній (79%) продовжують виплату заробітної плати співробітникам в повному обсязі, а 18% роблять це з авансовими або додатковими виплатами. Компанії продовжують та навіть нарощують підтримку населення та армії. Так, наразі 57% підтримують працівників, що захищають країну, 47% - допомагають фінансово, 43% - допомагають продукцією, 24% - послугами, 17% - медикаментами, 14% - засобами захисту/оборони.

При цьому, 47% мають втрати майна або активів безпосередньо внаслідок бойових дій. Так, за даними Київської школи економіки, втрати бізнесу становлять щонайменше $9.9 млрд і продовжують зростати. А загалом від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 412 підприємств, з яких 64 — це великі та середні підприємства.

Бізнес готовий бути рупором України за кордоном. Але вкрай важливо, аби і влада намагалась робити свою роботу чисто.

Цілком зрозуміло, що на початку повномасштабного вторгнення про повноцінний діалог було говорити важко. Адже ключовим завданням було вистояти, втримати фронт. Тим не менше, на жаль, зараз стає очевидним, що війна в країні триватиме і, з цим потрібно жити. Тож і ключове завдання варто переформатовувати на адаптовуватись. І, так, безумовно, контроль в країні вкрай важливий, регулювання та відповідальність мають бути, але не менш важливим є якість, неупередженість та прозорість владних повноважень, регулювань.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

З якими ж питаннями наразі стикається бізнес?

Наразі є ряд питань, але всі вони пов’язані з необхідністю налагодження діалогу.

Перше, питання операційної діяльності бізнесу — аби була можливість забезпечувати нормальну безперебійну роботу. До цього переліку можна віднести, зокрема, питання бронювання ключових працівників від мобілізації, відрядження — для короткострокового виїзду за кордон. В цьому контексті, на жаль, складається враження, що з травня бізнес майже не чують. Відсоток мобілізованих на деяких підприємствах складає до 20%, а часом і більше, серед яких — ключові працівники (до прикладу, керівники департаментів). Тож риторичним є питання, як за таких умов можна працювати якісно. Неодноразово вже говорили і про те, що з певних питань виїзд за кордон є нагальним — зокрема, для обговорення додаткових інвестицій, зміни/побудови нових логістичних маршрутів, виходу на нові ринки, запуску нових напрямків, тощо. Так, в країні війна і, так, воєнні питання є вкрай важливими. Але економічними питаннями не варто нехтувати. У довгостроковій перспективі монополія воєнного блоку йде не на користь самого воєнного блоку. Адже підтримка бізнесу та податки йдуть, зокрема, і на ЗСУ та фінансування потреб армії.

Окремо, ТОП темою на сьогодні не можна не виділити питання енергетики. Тож бізнесу було б вкрай важливо та корисно мати контакт з профільними структурами — Міністерством, Комітетом ВРУ з питань енергетики, аби розуміти плани та стратегію роботу. На жаль, з початку війни старт цього діалогу все ще очікується.

Друге, питання логістики. Наразі ситуація вкрай непроста. Через блокаду портів Україна щодня втрачає близько $170 млн. Внаслідок російської агресії було пошкоджено близько 33% інфраструктури по всій країні. Тим не менше, бізнес намагається переформатовуватись — знаходити нові логістичні шляхи, ланцюги постачання, звісно, це впливає на собівартість, тривалість поставок, процес та обсяги виробництва, тощо, але просто скласти руки і чекати — не варіант. Впевнена, що при взаємодії профільної влади та бізнесу варіанти логістичних рішень могли б швидше народжуватись. Тож дуже сподіваюсь, що найближчим часом зустріч з профільним Міністерством все ж відбудеться. Бо питання є не лише суто бізнесові, але й глобальні, світові, як-то забезпечення продовольчої безпеки.

Третє. Від початку війни бізнес знаходиться у постійному діалозі з владою щодо дерегуляції у природоохоронній сфері. Водночас, переважна кількість питань, які вже давно проговорені та мають напрацьовані рішення, так і залишились на папері. Зокрема, сплата екологічного податку на територіях, що були в окупації або знаходяться на територіях активних бойових дій, процедура ОВД, збереження поточних екологічних нормативів, тощо. Бізнес навіть напрацював окрему Білу книгу з реформування екологічної політики на період війни та поствоєнного відновлення. Тож, сподіваюсь, у найближчі місяці ми все ж зможемо перейти від слів до реальних дій.

Четверте, фінансові та економічні питання. За останні тижні ми бачимо, що діалог все ж принаймні зрушив з місця. Болючими для бізнесу були питання відшкодування ПДВ, реєстрації податкових накладних, податкових перевірок. Бізнес неодноразово про це говорив і врешті отримав реакцію та зустріч з Мінфіном, Податковою службою, Податковим комітетом ВРУ (який допоміг встановити цей діалог), за що спільнота вдячна і сподівається на практичні зміни роботи з бізнесом. Хоча, питання розслідування економічних злочинів, переліку відповідальних структур все ж залишається. Оскільки, наразі, всі правоохоронні органи цими питаннями займаються, а, ідеологічно, мав би БЕБ. Цього тижня доєднались до зустрічі з Генеральним прокурором України, озвучивши цю ситуацію, і дуже сподіваємось, вона отримає належну реакції. Як, загалом, і вирішення питання економічного тиску на бізнес.

Не менш актуальним, все ж залишається і питанням взаємодія з Держмитслужбою. Яскравим є приклад нещодавнього закриття деяких митних постів таких як Малехів і Запитів — без будь-яких попередніх оголошень. Впевнена, якщо б комунікація була важливим пріоритетом служби, цієї та інших ситуацій би не сталось. Тож очільнику митниці це варто взяти до уваги та починати взаємодіяти з прозорим бізнесом.

П’яте, загалом, регуляторне поле країни. На жаль, деякі правила та процедури роботи навіть в період воєнного стану часто змінюються — так. Але це б не так сильно впливало на роботу бізнесу, якби в рамках постійного діалогу з владою ці правила та процедури анонсувались, комунікувались, пояснювались. В протилежному випадку ми і маємо ситуацію як з ПДВ, коли правила змінились, а бізнес повідомили лише через кілька тижнів, що спричинило масове блокування накладних.

Підсумовуючи, брак діалогу не дає не лише розуміння реального стану поточних речей та хоча б якоїсь передбачуваності для рішень. Чимало б класних ідей та перспективних для країни рішень могли народитись в діалозі та дискусії, чимало хороших історій, які б робили Україну ще більш привабливим місце для інвестицій. Адже увесь світ поступово починає розуміти наскільки класною та прогресивною є Україна, наскільки талановитих спеціалістів має - і це важливо розвивати та підсилювати внутрішньою ефективністю.

Бізнес готовий бути рупором України за кордоном. Але вкрай важливо, аби і влада намагалась робити свою роботу чисто. Особливо зараз — коли до України прикута світова увага. Бо будь-які негативні історії про відсутність верховенства права, економічний тиск, корупційні ризики, тощо, очевидно, не приваблюють партнерів та інвесторів, які наразі так потрібні країни. А ці історії, на жаль, є. Запустивши проєкт Global Business for Ukraine, який покликаний об'єднати міжнародний бізнес навколо України, розказувати про бізнес-можливості, допомагати знаходити бізнес-партнерів з України тощо, на жаль, ми часом на міжнародній арені їх чуємо. Тож треба працювати та співпрацювати, аби змінювати їх на позитивний досвід роботи з Україною. А для цього, найперше, ці історії мають бути в середині країни на практиці. Тож дуже сподіваюсь, влада почує бізнес і діалог буде налагоджено. Думаю, бізнес цього заслуговує. Як, власне, і вся країна.

Показати ще новини
Радіо NV
X