27 років спроб. Чи зможе уряд запустити експортно-кредитне агентство цього разу

16 вересня 2019, 08:00

Ідея чудова. Створення ЕКА стимулює товарне та промислове виробництво, покупець на зовнішніх ринках отримує додаткові фінансові можливості, а виробник застрахований від ризиків недоотримати прибуток.

Завершення чергового електорального циклу в Україні ознаменувало створення нової парламентської більшості. Вона, в свою чергу, сформувала новий уряд. Тим самим окресливши напрямок розвитку країни на найближчі роки.

Відео дня

Головний орган виконавчої влади визначив пріоритетом своєї роботи інтенсивне економічне зростання, шляхом ефективнішого використання наявних ресурсів та екстенсивні економічні перетворення, через збільшення обсягів зовнішніх та внутрішніх інвестицій.

Новий прем'єр-міністр України озвучив програмні цілі уряду на найближчі 5 років. З основного, це зростання валового внутрішнього продукту на 40%, створення більше 1 млн нових робочих місць, детінізація економіки та створення експортно-кредитних агенцій, що повинні активно форсувати український експорт на зовнішні ринки.

Так як про параметри росту ВВП, створення робочих місць та детінізацію вже сказано багато, ми пропонуємо зосередитись на експортно-кредитних агенціях (ЕКА). Такі агентства існують у багатьох країнах світу і вже, по суті, стали стандартним інструментом підтримки кількісного і якісного розвитку зовнішньої торгівлі.

Проте, варто зауважити що єдиної типової моделі ЕКА не існує. Світовий досвід показує, що, у переважній більшості, країни здійснюють політику стимулювання експорту, за рахунок коштів державного бюджету. Але є й держави з приватними ЕКА, проте фінансується їхня діяльність також за бюджетний рахунок.

Для повноцінного просування експорту, переважно, створюють дві споріднені інституції: одну, з метою страхування ризиків, іншу — для фінансової підтримки експортерів. Але бувають винятки коли обидві функції поєднуються в одній організації. Зокрема, Ексімбанк США. Проте, він має певні відмінності у походженні активів. Вони формуються за рахунок переважно кредитних ресурсів.

Китайський досвід демонструє практику кредитування покупців китайської продукції на зовнішніх ринках. До прикладу, цьогоріч, Корпорація експортного та кредитного страхування Китаю видала українському «Нафтогазу» кредит на 1 мільярд доларів на закупівлю обладнання для газовидобування. Така практика розширила ринки збуту китайської продукції там, де за відсутності кредитного плеча ЕКА, продажу просто б не відбулося.

Важливість ролі ЕКА у підтримці експортної діяльності підприємств яскраво ілюструє інформація з Міжнародного союзу страхових кредитів та інвестицій (Бернський союз). Фактично ця організація об'єднує всі основні ЕКА світу. За свідченнями одного з керівників цієї організації, у період фінансово-економічної кризи 2008−2009 років, через відсутність оплати лише українськими покупцями за отримані товари та послуги, члени Бернського союзу виплатили 128 мільйонів доларів страхових компенсацій виробникам продукції.

Таким чином, створення ЕКА стимулює товарне та промислове виробництво у своїх країнах, покупець на зовнішніх ринках отримує додаткові фінансові можливості, а виробник застрахований від ризиків недоотримати прибуток.

З огляду на це, виглядає доволі дивним зволікання України у повноцінному запуску ЕКА. Звичайно, міжнародні зобов’язання України, в рамках Світової організації торгівлі чи Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, не дозволяють здійснювати пряме субсидування експорту. Але новітній досвід багатьох країн недвозначно демонструє кредитно-страхові механізми державного стимулювання експорту, як ефективну альтернативу прямому субсидіюванню.

Непроста історія створення ЕКА в Україні

Вітчизняний досвід у цьому питанні так і не увінчався успіхом. Ще у далекому 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність». Серед іншого, у ньому йшлося і про створення спеціальної компанії, підзвітної Кабміну, для покриття експортних ризиків. Проте, її так і не було створено.

Заворушилося це питання лише після Революції гідності, коли у 2016 році парламент ухвалив ЗУ «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів/послуг українського походження…» У другій статті якого прямо прописано необхідність створення ЕКА, з детальним описом функцій.

За планом, створити та розпочати роботу українське ЕКА мало у 2017 році, проте, при формуванні бюджету, коштів на це не було передбачено. Через що, запуск перенесли на наступний рік. Зрештою, 7 лютого 2018 року уряд прийняв постанову про виконання Закону та повноцінний запуск ЕКА, а Мінфін виділив на це 200 мільйонів гривень.

Проте, призначити виконуючого обов’язки голови правління ЗАТ «ЕКА» вдалося лише цьогоріч. Його завданням було зареєструвати юридичну особу та відкрити рахунки для зарахування виділених урядом грошей. Що він успішно й зробив.

Перешкодою для повноцінної роботи новоствореного ЕКА, як це не парадоксально, став той же Закон за яким її і було створено

Але перешкодою для повноцінної роботи новоствореного ЕКА, як це не парадоксально, став той же Закон за яким її і було створено. У ньому законодавець передбачив виключний перелік кодів продукції яку підтримуватиме ЕКА: машинобудування, літакобудування, кораблебудування та будівельні послуги.

В свою чергу Мінекономрозвитку наполягає на тому, що такий перелік зайвий і що діяльність ЕКА повинна поширюватися на всі групи сировинних товарів. Через це профільне міністерство не дозволяє українському ЕКА видавати гарантії експортерам. Більше того, від його імені відмовилося від державних гарантій для здійснення кредитної діяльності на півтора мільярди гривень.

Паралельно в Україні вже багато років функціонує спеціально створений банк, завдання якого — кредитувати вітчизняний експорт. Це «Укрексімбанк». Проте, від моменту створення, банк виконував, в тому числі, невластиві йому функції. Через це, чинна міністерка фінансів нещодавно заявила, що в банку завершується реформа корпоративного управління і вже зовсім скоро буде призначено нову наглядову раду та оприлюднено довготермінову стратегію роботи.

Оптимізм Прем'єр-міністра стосовно повноцінного запуску в Україні механізмів стимулювання експорту вселяє надію. Йдеться як про повноцінну роботу ЗАТ «ЕКА», так і про відновлення кредитування експорту «Укрексімбанком». Проте, вже зовсім скоро ми зможемо на ділі пересвідчитися, чи був він виправданим чи ні.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X