Технології та держава: Як розвивалася ІТ-сфера у 2022 році

19 січня, 10:15

Технологічний фронт — що вдалося зробити та що буде далі.

З перших днів вторгнення росії в Україну ми спрямували свої основні зусилля на проєкти, які допомагають боротися з ворогом та підтримати українців.

Про цифровий супротив

Відео дня

До війни уся наша робота будувалася на одній великій стратегії — перетворити Україну в цифрову державу та найбільший європейський ІТ-хаб. Але з перших днів вторгнення ми усвідомили, що під дулами танків досягти цього буде непросто. Тому ми оптимізовували роботу команди та стали на воєнні рейки.

Новим вектором нашої роботи стала цифрова блокада рф. Команда Мінцифри у форматі «24/7» працювала над тим, щоб зменшити присутність технологічних компаній у росії. Ми надіслали 650 листів із закликом покинути ринок Мордору, з них — 190 компаній підтримали нашу пропозицію. Це, наприклад, такі гіганти, як Apple, Amazon, Google, Microsoft, Netflix.

Паралельно ми докладали великих зусиль, аби на наш ринок зайшли технологічні корпорації. У березні для українців стали доступні Revolut та PayPal. Остання, до речі, ще й закрила доступ росіян до свого сервісу.

За підсумками десяти місяців 2022 року, ІТ-галузь принесла в економіку України $6 млрд експортної виручки

Технології стали нашим основним інструментом супротиву. Щодня ми виходили в ефіри провідних світових ЗМІ та розповідали про реальну ситуацію в країні. Глядачі BBC, CNN, Reuters чи Fox News ставали безпосередніми свідками усіх воєнних подій.

Про війну і ринок ІТ-послуг

ІТ-індустрія змогла швидко відновити операційну роботу, стабілізувати бізнес-процеси, зберегти більшість контрактів. Усе завдяки тривалим партнерським відносинам компаній зі своїми клієнтами, налагодженій комунікації і високому рівню лояльності.

Загалом, за підсумками десяти місяців 2022 року, галузь принесла в економіку України $6 млрд експортної виручки. Це на 10% більше порівняно з попереднім роком. Частка експорту ІТ-послуг у ВВП збільшилась на 51% — до 5,4%.

ІТ сьогодні є економічною опорою держави, а в майбутньому може стати технологічним драйвером розвитку країни. Тому зараз важливо створити для бізнесу всі умови, щоб він міг і надалі стабільно працювати та розвиватись.

Про Дія.City

Дія.City — унікальний правовий та податковий простір для ІТ-компаній. Ми розробили його разом із представниками ІТ-спільноти і запустили всього за два тижні до війни. Важливо те, що ми не зупинялися ні на один день. Зараз простір нараховує більше 400 резидентів, серед яких Reface, Roosh, Monobank, Samsung, Visa, Kyivstar.Tech, MacPaw, Ajax Systems. У компаніях-резидентах працює понад 34 тисячі фахівців.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Щоб підтримати критично важливі сектори ми розширили перелік кваліфікованих видів діяльності у Дія.City. Тепер до простору можуть долучитися технологічні компанії, пов’язані з виробництвом продуктів для оборонної, промислової та побутової сферах, міжнародними платіжними системами та хмарними рішеннями.

Резидентами Дія.Сity вже стали, зокрема, науково-виробниче підприємство оборонно-промислового комплексу Radionix, American Technologies Network (military-tech), Visa, TAS link (платіжні системи), De Novo, GigaCloud (хмарні рішення).

Багато компаній вважають низькі податки однією із головних переваг Дія.City. Однак простір показав себе ще й як ефективний інструмент у залученні інвестицій навіть в умовах війни.

До прикладу, компанія Rozdoum нещодавно стала частиною британської компанії Adaptavist — глобального постачальника технологій та інноваційних рішень. Резидентство в Дія.City дозволило їй заключити угоду на максимально вигідних умовах які раніше були недоступні. А підприємство Radionix завдяки податку на виведений капітал має намір додатково інвестувати до 15 млн грн у створення стендового обладнання та дослідних зразків, проводити підготовку виробництва під серійний випуск продукції. Є й інші кейси і попереду їх ще буде багато.

Про перші результати IT Generation

ІТ Generation — це частина нашої комплексної роботи над удосконаленням IT-освіти. Проєкт стартував наприкінці червня — 2 200 студентів отримали можливість безкоштовно отримати ІТ-спеціальність. Перші випускники проєкту вже почали працевлаштовуватись. Зі свого боку ми їм у цьому максимально допомагаємо. Нещодавно разом з рекрутинговою платформою BazaIT запустили серію лекцій щодо успішного пошуку роботи.

Також ми опитали продуктові й аутсорсингові компанії, консалтингові агенції та ІТ-департаменти — 86% українських ІТ-компаній готові співпрацювати з джунами або світчерами. 60% — вже мають вакансії для них.

Зважаючи на те, що проєкт користується великою популярністю і ІТ-компанії зацікавлені у нових кадрах, ми розглядаємо варіанти його продовження.

Також працюють інші освітні проєкти. Наприклад, у лютому Мінцифра на порталі Дія.Цифрова освіта запустить безоплатний курс із криптограмотності аби навчити наших громадян користуватися віртуальними активами. Ринок криптоактивів в Україні є одним з найдинамічніших та перспективним сектором. І ми активно працюємо над його запуском. Курс охопить 100 годин теорії і практики. У форматі тренажера українці зможуть навчатись розбиратись у питаннях консенсусу Proof-of-Work і майнінгу; етеріуму та смартконтрактів; гаманців та обміну криптоактивами; централізованих та децентралізованих бірж; ризиків та можливостей трейдингу тощо. Навчання буде включати роботу над реальними кейсами на існуючих платформах у різних екосистемах. Всі бажаючі можуть зареєструватися на курс вже зараз. Цей курс Мінцифра реалізує у колаборації з криптобіржею Whitebit, Filecoin Foundation for the Decentralized Web, Aragon, а також Atlantis.World.

Про віртуальні активи

В умовах війни президент підписав закон, який запустить легалізацію ринку віртуальних активів в Україні. Криптокомпанії зможуть офіційно вести бізнес з новим класом активів, обслуговуватись у банках та відкрито декларувати доходи. Українці отримають захищений доступ до світового ринку криптоактивів. Легалізація криптосектора поверне увагу іноземних інвесторів як до країни, дружньої до цифрових інновацій, та покращить загальний імідж України.

Зараз разом з парламентом, Мінфіном, НБУ, НКЦПФР та іншими державними інституціями працюємо над змінами до законодавства, щоб наблизити наше регулювання ринку віртуальних активів до європейських стандартів (Регламент MiCA). На початку літа Україна приєдналась до Європейського Блокчейн Партнерства в статусі спостерігача. Його мета — створення пан'європейського блокчейну та інтеграція цифрового економічного простору ЄС та України.

Цього року ми відчули надпотужну підтримку від світової криптоспільноти. За інформаційної підтримки Мінцифри українські криптокомпанії KUNA та Everstake створили криптофонд «Aid For Ukraine», який зібрав понад $60 мільйони на підтримку ЗСУ, цифрового й кіберспротиву.

Українські web3-стартапи за останні чотири роки залучили майже $1 мільярд за даними венчурного фонду Hypra. Тож Україна продовжує залишатись хабом для крипто та блокчейн-інновацій у 2022 році.

Про розвиток стартап-екосистеми в умовах війни

Ми як Міністерство поставили перед собою мету — увійти в топ-5 країн з найвищим показником кількості стартапів на 1 млн населення. І ми не відмовились від цих планів, а навпаки усіляко підтримуємо розвиток нашої стартап-екосистеми.

Спільно з венчурним фондом TAVentures та Українським фондом стартапів провели дослідження та визначили пріоритетні напрямки інвестування у стартапи. Ми сформували карту найбільш важливих та критично необхідних технологічних секторів. Такими напрямами, наприклад, є military tech, security, deep tech, agro-food tech, bio tech.

Для того щоб фінансово підтримати українські стартапи ми працюємо над залученням інвестицій. Разом з американською венчурною компанією ffVC запустили Blue&Yellow Heritage Fund — перший американський венчурний фонд орієнтований ексклюзивно на українських підприємців. Наразі він зібрав вже $50 млн і продовжує розвиватися. Також триває наш діалог із акселератором Plug&Play Tech Center, щоб українські стартапи мали доступ до всіх можливостей цієї платформи.

Український фонд стартапів вже проінвестував більше 250 стартапів на суму понад $6 млн. Зараз він допомагає стартапам, які працюють в military-tech напрямку.

Завдяки участі у міжнародних івентах, у 2022 році українські стартапи залучили понад $10 млн додаткового фінансування.

Про плани та нові проєкти

Україна має усі ресурси, щоб стати провідним експортером технологічних продуктів. Саме на підтримці продуктового напрямку ми і будемо фокусуватись в майбутньому. Один з найперспективніших — це military-tech.

Ми знаємо, як розвивати воєнні технології та стати military-центром Європи. Уже сьогодні маємо потужні розробки за стандартами НАТО. Наприклад, платформа Delta, яка була створена Центром інновацій при Міністерстві оборони. Вона дозволяє бачити поле бою в режимі реального часу.

Зараз в Україні також активно розвиваються технології штучного інтелекту. На сьогодні в країні більше 9 тис. ІТ-інженерів, які спеціалізуються на ШІ. І попит на них постійно зростає не лише всередині країни, а й за кордоном. Українські стартапи, які працюють у сфері ШІ, користуються великою популярністю у інвесторів.

Наша мета як профільного міністерства, щоб такі компанії розвивались в Україні і їх ставало дедалі більше. У нас є всі ресурси для того, щоб увійти в топ-10 країн з розвитку ШІ.

2023 року ми також плануємо реалізувати ще один важливий проєкт — еРезидентство. Відповідний закон уже прийнято. Зараз ми працюємо над юридичною та технічною сторонами. Ідея полягає в тому, щоб ІТ-спеціаліст з-за кордону міг легко та швидко стати е-резидентом, зареєструвати та вести бізнес в Україні у конкурентних умовах оподаткування, не перебуваючи тут фізично.

Незважаючи на війну ми будуємо плани, розробляємо нові проєкти, бо віримо в перемогу. Бо ми сильні, об'єднані та вільні.

Показати ще новини
Радіо NV
X