Як зміниться авіарегулювання

0 коментувати
Вчора Державіаслужба виставила для публічного обговорення проект закону Про особливості державного регулювання діяльності авіаційних перевізників, пов'язаної з перевезенням пасажирів, вантажу та/або пошти повітряним транспортом

В цілому, це хороша новина – законопроект створений за мотивами Регламенту (ЄС) № 1008/2008 Європейського Парламенту і Ради від 24 вересня 2008 року Про загальні правила здійснення авіаперевезень в Співдружності.

Регламент № 1008/2008 закладає основні правила доступу авіаперевізників на ринок ЄС – у тому числі через процедуру сертифікації, ліцензування та надання прав на експлуатацію повітряних маршрутів. Так, сертифікат експлуатанта повинен підтверджувати, що перевізник відповідає «технічним» вимогам та стандартам авіабезпеки, ліцензія може бути видана, якщо авіаперевізник виконує економічні та фінансові нормативи, ну а права на експлуатацію маршрутів надаються з певними комерційними умовами.

Сьогодні в Україні не існує єдиного документу подібного рівня. У Повітряному кодексі на тему допуску авіакомпаній на ринок є кілька норм, прямо скажемо, дуже загального характеру. Детальна процедура сертифікації встановлена у Правилах сертифікації експлуатантів згідно з вимогами OPS 1. Цей документ – результат адаптації європейських технічних вимог та адміністративних процедур, запроваджених у ЄС ще в 1991 році (COUNCIL REGULATION (EEC) No 3922/91). Ліцензування здійснювалося відповідно до процедур Закону «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» до його скасування в 2015 році. Після того, як закон був скасований, виник певний правовий вакуум, що, втім, не завадило регулятору і далі видавати ліцензії окремим перевізникам. Що стосується видачі прав на маршрути, то з цього приводу прийняті авіаційні правила (наказ Державіаслужби від 24 жовтня 2014 року №686). У своєму роді досить прогресивний документ, який усунув багато корупційних ризиків і ввів прозорі процедури розподілу комерційних прав.

Що нового привнесе в існуючі правила доступу на ринок запропонований законопроект?

Предметом регулювання даного закону стало лише ліцензування авіаперевізників. За аналогією з Регламентом (ЄС) № 1008/2008 Закон вводить нові економічні і фінансові вимоги до авіаперевізників. Відтепер кожна авіакомпанія - і знову створена і така, що вже існує - повинні підтверджувати здатність виконувати свої фінансові зобов'язання. І це, очевидно, правильно – такі вимоги покликані підвищити рівень захисту прав споживачів, упорядкувати механізми державного контролю за фінансовим станом перевізників.

Однак, у законопроекті є кілька суттєвих недоліків, які, на мій погляд, повністю перекреслюють очікуваний позитивний ефект.

По-перше, законопроект невиправдано ускладнює процедуру ліцензування. З 11 документів, що авіакомпанія повинна надати в Державіаслужбу при ліцензуванні, 10 потрапляють регулятору ще на стадії сертифікації, навіщо ж їх подавати повторно?

По-друге, регулятор вимагає від авіаперевізників документи, які не існують або які не є ринковою практикою. Наприклад, довідка від страхової компанії про заборгованість за договорами авіаційного страхування. Якщо авіаперевізник страхується через брокера або вступив у конфлікт зі страховою компанією, цілком ймовірно, що таку довідку він не отримає ніколи. Або довідка від власника повітряного судна про його балансову вартість. Практично всі пасажирські літаки експлуатуються в Україні на умовах лізингу. При цьому, як правило, лізингодавці – великі міжнародні фінансові брокери, а належать суду банкам, або виробникам, або пулу інвесторів, які не дають ніяких довідок, та й взагалі зазвичай не вступають в прямі відносини з українськими операторами.

По-третє, законопроект зобов'язує перевізників регулярно надавати до органу ліцензування значний обсяг фінансової і комерційної інформації (включаючи бізнес плани, стратегії, аналіз ринку, дані про взаєморозрахунки з контрагентами, звіти, баланси і пр пр). Така інформація подається щокварталу, щорічно і кожні два роки. Що буде робити з усією цією інформацією регулятор? Ілюзія вважати, що Державіаслужба в її нинішньому стані зможе щокварталу обробляти такий масив інформації зі всього ринку. Для цього потрібно водити окремий штат бухгалтерів і аудиторів? Чи зможе забезпечити регулятор конфіденційність отриманої інформації?

В ЄС подібна інформація надається один раз – при одержанні ліцензії, а також за запитом – протягом перших двох років. Надалі один раз на рік перевізник подає регулятору щорічний аудований звіт. Разом з тим, регулятор має право в будь-який час проводити оцінку фінансового стану авіаперевізника.

По-четверте, законопроект передбачає, що при найменшій зміні в діяльності авіакомпанії вона повинна знову подавати регулятору практично такий же пакет документів як і при видачі ліцензії – бізнес-план, звіти, дані про розрахунки з контрагентами, довідки, тощо. Чому, наприклад, зміна назви перевізника вимагає подання нового бізнес-плану? Або зміна кількості повітряних суден у флоті авіакомпанії? При запланованому зростанні авіакомпанія може отримувати до десятка літаків в рік, і кожного разу зобов'язана надавати регулятору змінений бізнес план?

Ну і нарешті найважливіше питання – регламент ЄС досить трепетно ставиться до процедури позбавлення ліцензії. Ліцензія може бути анульована лише у таких випадках:

- анульований сертифікат експлуатанта, тобто авіакомпанія не відповідає стандартам безпеки,

- перевізник навмисне подав недостовірну інформацію,

- перевізник не відповідає фінансовим вимогам,

- перевізник не надає аудований звіт.

У перших двох випадках регулятор зобов'язаний відкликати ліцензію, у двох останніх відкликання ліцензії - це право, але не обов'язок регулятора.

На відміну від регламенту ЄС, розроблений законопроект передбачає більше десятка випадків, коли орган ліцензування не просто має право, але й зобов'язаний позбавити перевізника ліцензії. У їх числі - не надання будь-якого з безлічі документів, які може вимагати регулятор, не спроможність перевізника, на думку регулятора, виконувати свої фінансові зобов'язання, порушення інших положень цього закону.

Не складно припустити, що якщо регулятор буде неухильно дотримуватися усіх вимог запропонованого законопроекту, то дуже скоро йому доведеться анулювати ліцензії практично всім українським перевізникам.

На закінчення можна сказати, що законопроект не відповідає принципу дерегулювання, вводить невиправдано обтяжливі вимоги до авіаперевізників і створює очевидні передумови для корупційного тиску на регулятора.

Якщо мета розробників дійсно впорядкувати доступ на ринок і ввести розумні механізми контролю за фінансовим станом авіаперевізників згідно з європейською практикою, то недостатньо просто послатися на регламент ЄС в пояснювальній записці. Потрібно максимально повно інкорпорувати його норми в українське правове поле, не спотворюючи при цьому сенс регламенту і не підміняючи його традиційними для України бюрократичними процедурами.

Передплатіть журнал НВ за спеціальною ціною

До кінця листопада дешевше на 100 грн.
Передплатіть журнал на 12 місяців усього за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: