Плата за повітря

0 коментувати
Нещодавно вступили в силу зміни до авіаційних правил. Даний документ ввів нову норму - відтепер авіаперевізник може отримати призначення на нові маршрути, тільки лише якщо погасив рахунки Державіаслужби на оплату авіаційного збору

Що таке державіаційний збір - це платіж, який регулятор вимагає з авіакомпаній за перевезення кожного пасажира. Сума платежу становить 2 долари за кожного відправленого міжнародного пасажира і 50 центів за внутрішнього. Природно, ці витрати автоматично переносяться на пасажира, який платить їх в ціні квитка.

В Україні збір з'явився в далекому 1993-му році і за його рахунок була побудована і довгий час фінансувалася діяльність Державіаслужби. В подальшому, суми збору були включені в держбюджет і сьогодні розчинилися в загальній масі держвидатків - які потреби з них оплачувалися з того часу, сказати складно - може діяльність авіації, а може дачі чиновникам. Сьогодні немає ніяких свідоцтв, що за ці гроші авіаційна галузь щось отримує від держави.

З 93 року, коли збір з'явився, правила його сплати не сильно змінилися - їх по суті і не було. Кабмін встановив тільки розмір збору, Державіаслужба, керуючись власним баченням фіскальної політики, регулярно виставляла авіаперевізникам рахунки, які слухняно усіма оплачувалися.

Ніхто не порахує скільки нових податкових законів було прийнято з того часу. Встигли ввести і не одного разу змінити Конституцію, Бюджетний, Податковий і Повітряний кодекси, а наші чиновники не спромоглися прийняти, жодного, повторюся жодного нормативного акту, щоб регламентувати хоча б базові умови оплати авіаційного збору - платника, терміни, ставки, контролюючі органи, відповідальність .

Понад двадцять років Державіаслужба на свій розсуд виставляє авіаперевізникам рахунки на оплату нічим не встановленого податку.

Можна нагадати регулятору, що ще Адам Сміт сформулював основні принципи оподаткування - справедливість, зручність для платника, економічність стягнення і визначеність. Сенс останнього якраз в тому, що оподаткування податком повинно бути не довільним, а фіксованим, тобто мати якісь чітко визначені правила. В Україні з цього приводу теж, до речі, є стаття 92 Конституції, де сказано, що податки і збори встановлюються законами України. У 2009 році Конституційний суд роз'яснив, що вимагають законодавчої регламентації не тільки розміри податків, а й інші елементи їх правового механізму якось, терміни і порядок сплати, платник, та ін.

Зрозуміло, що Державіаслужба - не фіскальний орган, їм базові принципи оподаткування ні до чого. Та й Конституція мабуть теж не указ.

Півтора роки тому один з перевізників оскаржив дії Державіаслужби щодо стягнення збору. Сьогодні на цю тему відкрито сім судових проваджень.

А регулятор, скоріше всього, знайшов елегантне рішення застарілої проблеми - якщо перевізник не заплатить збір (неважливо законний або не дуже), то просто не отримає нові призначення. І не потрібно більше нічого регулювати. Такий ось креативний підхід.

Тепер кілька слів про суть і наслідки цього збору.

У ІКАО давно сформували політику щодо застосування податків до авіації. Політика ця базується на положеннях Чиказької конвенції та зводиться до того, що кожна держава зробить все, щоб максимально зменшити розмір і кількість податків, що збираються з авіаційної діяльності, уникнути подвійного оподаткування та непотрібного фіскального тиску на галузь. У документі ІКАО (Doc 8632 ICAO's Policies on Taxation in the Field of International Air Transport, 2000) декларується, що стягування податків з обороту, вантажовідправника, пасажира ускладнює розвиток міжнародного транспорту, безпідставно збільшує витрати експлуатанта і створює значні незручності для пасажирів.

Держава, звісно, має суверенне право вводити різні податки і збори, але авіація в силу її унікального значення для розвитку міжнародної торгівлі і національних економік повинна платити тільки ті податки, за які так чи інакше отримує навзаєм якісь послуги від держави. Звичайно, авіаперевізники повинні вносити шляхом податків свою справедливу частку в підтримку загальнонаціональної і міжнародної інфраструктури. І таким, достатнім на думку Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту, внеском є аеропортові та аеронавігаційні збори, які сплачують авіакомпанії в переважній більшості юрисдикцій, а також звичайні для всіх компаній податки на прибуток. Не можна брати податок тільки за виліт пасажира.

Один з базових принципів фіскальної політики полягає в тому, що держава обкладає товар/послугу податком, якщо хоче скоротити їх споживання.

Так історично вводять, наприклад, акцизи на тютюн, алкоголь, предмети розкоші. Мета - обмежити споживання і перерозподілити національне багатство на користь найменш захищених категорій населення. Власне кажучи, усі непрямі податки на споживання володіють де-стимулюючим ефектом.

Авіація не виняток. За розрахунками ІАТА збільшення податкових зборів з пасажира на 10% тягне за собою 15% зниження пасажиропотоку. Коли в Нідерландах в 2008 році ввели авіаційний збір з кожного пасажира, то пасажиропотік Easy Jet і KLM, основних перевізників, що оперують в амстердамському аеропорту Схіпхол, впав на 600 000 чоловік за дев'ять місяців. Втрати бізнесу (туристичного, авіаційного, аеропортового), від введення податку оцінили в 1,2 - 1,3 мільярда євро, при цьому, сам податок склав трохи більше 250 млн євро. В Ірландії, після ведення в 2009 році аналогічного податку падіння пасажиропотоку склало до 1,2 млн. осіб. Сума податку не перевищила приблизно чверті від загальної суми втрат бізнесу від введення авіаційного збору. І в Нідерландах, і в Ірландії авіаційний збір в зв'язку з його очевидною неефективністю скасували. Негативний ефект такого податку відзначають і в тих юрисдикціях, де подібний збір ще зберігся. Наприклад, за розрахунками PWC (The economic impact of Air Passenger Duty, A study by PWC, 2015) скасування податку в Великобританії спричинить за собою збільшення GDP на 0,5%. А скасування податку в Німеччині принесе збільшення пасажиропотоку на 3,8 млн (Impact of Air Travel Tax on German Economy, IATA Economic Briefing, March 2014 року).

І навіть в цих країнах, як зазначає ІАТА, встановилася тенденція на поступове зменшення податкової бази і обмеження термінів застосування авіаційного податку як контрпродуктивного.

Хочеться вірити, що український регулятор все ж таки врахує міжнародний досвід застосування авіаційного податку, можливо розрахує ефективність такого податку та наслідки для авіації, ну або принаймні просто встановить цивілізовані правила його оплати.

 

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: