Реформа освіти без освічених вчителів

2 коментувати
В останні дні закон про освіту став однією із найпопулярніших тем в українському суспільстві

Хтось тримав кулаки за його прийняття, а хтось навмисно блокував. Хтось сподівався на краще, а хтось саркастично посміхався кожному провальному голосуванню. Хтось вірив, хтось не вірив, але байдужих не було у цій ситуації, адже це стосується всіх нас, наших дітей та онуків.

Команда Міністерства науки і освіти на чолі з Лілією Гриневич крок за кроком прагнуть довести систему освіти до сучасних стандартів. Намагаючись переформатувати систему фінансування освіти, вигадати мотивацію для вчителів, скоротити предмети... Проте, з 500 тис. вчителів лише незначна кількість щиро прагнуть та розуміють необхідність глобальних змін в системі освіти.

Ті викладачі, хто був за кордоном, ті, хто знайомі із сучасними світовими трендами в освіті зараз стоять проти тих, чий середній вік по країні 50+, які інколи не виїжджали навіть за межі своєї області, не знають жодної іноземної мови, а, буває, навіть і рідної.

Викладачі, які на власні очі бачили, як вчать дітей у західних школах та університетах – проти тих, які досі викладають по нафталінових конспектах, за якими вчили не одне покоління. Нехтуючи, при цьому, інноваційними підходами в освіті та неактуальністю цих застарілих знань у сучасному житті.

Є ті, хто бореться з корупцією у системі освіти, намагаючись вивести з тіні ₴14 млрд, які щорічно здають батьки, як благодійні внески. І ті, хто "годується" з цієї системи по всій країні.

Але і це ще не вся проблема. Є батьки. Батьки, які мають сміливість відстоювати права дітей на сучасну освіту – проти тих, хто понуро веде своїх дітей до навчальних закладів із настановою "мовчати", де школярі просто просиджують штани.

А далі діти. Наші діти, покоління Z і покоління Y. З одного боку – які "народилися" із планшетами та смартфонами в руках, а з іншого – діти, які не володіють елементарними навичками роботи на комп'ютері.

І хто ж переможе у цій боротьбі? Як перезавантажити систему у 500 тис. вчителів, які вчать наших дітей? Хто з них зможе стати провідником реформи, побачивши у ній можливості, а не загрози?

Лише той, хто сам вчиться, розвивається і прагне змін! Хто не боїться комп'ютера, Інтернета, логінів-паролів. Хто відкритий до інновацій і не чекає, коли йому за це зроблять надбавку до зарплати у 20%.

Наших дітей мають вчити викладачі, які самі мають сміливість бути не такими як всі, готові відстояти новий підхід, новий проект або формат роботи. Хто не уникає конфлікту ні з керівництвом, ні зі своїми колегами, відстоюючи переконання.

Вчителі, які покірно приймають стандарти і концепцій нової школи, вказівки "згори", доручень РайВНО, МіськВНО і стусана директора школи, мають лишитися у минулому. Натомість, на їхнє місце мають прийти викладачі, які самі не бояться тестування не тільки по ЗНО, а й з психологічної стійкості, IQ, EQ, цифрової грамотності та іноземної мови.

Адже такі люди будуть розуміти, що розвиток економіки будь-якої країни можливий лише за умови якісного розвитку людського капіталу в Україні. А для цього потрібно перезавантажити всю систему освіти, як це зробили під час реформи Нацполіції. Адже не може ДАЇшник, який "просидів у кущах" півжиття, змінитись за мить. Та, мабуть, і змінитись в принципі.

І ось тут, у контексті реформи освіти, постає головне питання до Міністерства та авторів освітньої реформи: чи наважаться вони на повне перезавантаження півмільйонного штату вчителів? Адже без цього сучасної освіти в Україні ми не побачимо.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: