Криза MBA. Що може врятувати бізнес-освіту?
Що треба отримати на МВА лідерам країни, на яку не нападуть.
Нещодавно я провела зустріч із випускниками МВА Бізнес-школи Українського католицького університету. Вони закінчили магістратуру ще до того, як я обійняла посаду директорки МВА. Це була дюжина власників і власниць різноманітних бізнесів — люди, які чогось досягли, побудували власні компанії, і знають, чого хочуть від життя. Вони ділилися зі мною досвідом, інсайтами та помилками.
Основною метою цієї зустрічі було моє бажання обговорити з випускниками кризу MBA та як її можна подолати з максимальною вигодою для нашого суспільства та держави в цілому. Адже саме бізнес може та має якомога активніше залучатися в суспільні ініціативи, політику та державотворчі процеси загалом. Якщо ми дійсно хочемо не просто відбудувати, а трансформувати нашу державу, нам варто розпочинати трансформувати мислення. Робити це потрібно не заради утопічної «України майбутнього», а задля комфортної держави сьогодення. Тут і зараз.
Одним з головних кроків має стати визнання, що традиційний підхід до MBA застарів, переріс сам себе. А отже, те, що ми спостерігаємо зараз, це зсув парадигми MBA. Нам дійсно треба серйозно попрацювати — над мисленням, в першу чергу. І коли я кажу «нам», я маю на увазі і власників/власниць бізнесів, і викладачів MBA. Але спочатку трохи історії.
США, іпотека і людський ресурс
«Орієнтуватися на акціонерну вартість — найбільш безглузда ідея у світі. Акціонерна вартість — це результат, а не стратегія. Ваші головні сфери інтересів — ваші співробітники, ваші клієнти й ваш продукт.» (Джек Уелч, генеральний директор General Electric 1981−2001)
Усе почалося в США. Там 2007 року трапилась іпотечна криза: люди повкладали гроші в нерухомість — і прогоріли. Однією з причин тому стали спеціалісти з бездоганною освітою, що навчила їх мислити виключно «раціонально» і нібито прораховувати всі ризики. Але реальність показала, що вони просто «помилилися».
Бізнес-школи готували топменеджерів, які були «заточені» тільки на кінцевий прибуток компанії. Ось так просто. У тому середовищі не готували людину. Там був лише навчений «людський ресурс», функція з досягнення корпоративної мети. Такий підхід призвів до кризи на іпотечному ринку, а це наштовхнуло на просте усвідомлення: треба змінювати філософію менеджменту.
Так народилося управління за цінностями. Простими словами: топменеджер — це не тільки машина з генерації прибутку. Є ще щось, окрім прибутку. І так почалася нова ера.
Ера управління за цінностями
