Хаос у сфері страхування. Як не варто скасовувати законодавчі акти

19 червня 2019, 14:30

Проблема України — відсутність діалогу і не готовність державних структур реагувати на конструктивні пропозиції ринку

Нацкомфінпослуг як регулятор небанківського фінансового ринку вийшов з ініціативою скасувати Постанову Кабміну № 1523, яка багато років регламентує взаємодію страхових посередників (агентів і брокерів) і страховиків. Розробка нового документа, що замінює даний нормативний акт, Нацкомфінпослуг не передбачена.

Відео дня

Здавалося б, приватне галузеве питання виявилося ще одним у ланцюзі проблем взаємодії, координації зусиль між державою і фінансовим бізнесом, яких було досить за минулої влади. Вони ж поки залишаються і за нової влади.

Основна з проблем — відсутність реального діалогу і не готовність державних структур реагувати на конструктивні пропозиції ринку, громадських об'єднань і експертів. Відбувається це і на рівні тактики, і на рівні стратегії.

На рівні тактики

Прикладом є якраз та сама постанова КМУ № 1523. Громадська рада при Нацкомфінпослуг ще під час складання плану роботи для Нацкомісії на 2018 рік наполягала на внесенні змін до цієї Постанови або розробці нового документа відповідно до ухваленого в березні 2016 року в першому читанні законопроекту «Про страхування» (№ 1797−1). Втім Нацкомфінпослуг проігнорувала рекомендації Громадської ради і не виконала це завдання.

Тепер ми бачимо продовження історії — постанову Кабміну, що регулює діяльність посередників, хочуть просто скасувати, не подумавши про наслідки для бізнесу, для десятків тисяч страхових агентів у країні. А вони будуть. Постанова деталізує і уточнює норми закону «Про страхування» в частині переліку ситуацій, коли може виплачуватися винагорода агентам. Зокрема, згідно з ним, винагорода може сплачуватися не тільки за сам факт укладення договору страхування, а й за інші супутні роботи: рекламу компанії і консультування щодо послуг страховика, оформлення документів, внесення їх у базу данихі т. ін., що давало можливість оплачувати ці роботи посередників.

У певних ситуаціях це ще було і важливо фінансово — комісійна винагорода посереднику не обкладається ПДВ. Тому скасування постанови зачіпає інтереси великого числа юросіб, які виступають страховими агентами (вокзали, СТО, автозаправки, банки, магазини і автосалони).

У разі скасування постанови без розробки документа, що її замінює, і у страхових компаній, і у посередників виникне маса організаційних питань

У разі скасування постанови без розробки документа, що її замінює, і у страхових компаній, і у посередників виникне маса організаційних питань, починаючи від необхідності переукладання великої кількості агентських договорів у середині року. Жодних логічних пояснень, чому постанову потрібно просто скасувати, не розробивши натомість нового, актуального і прогресивнішого нормативного акта, який не знаходиться.

Наслідки подібних поспішних рішень, не погоджених з практиками і експертами небанківського ринку, на жаль, ми бачимо на рівні тактики регулярно. Зокрема, продовжуючи розмову про посередників — наприкінці минулого року в парламенті поспіхом і без обговорення «протягли» правки до Податкового кодексу щодо граничних розмірів комісійної винагороди страховим посередникам (аналог витрат на просування і збут в інших галузях). Антибізнесове, «совкове» і непродумане рішення — держава має право регулювати розміри витрат на ведення справи тільки в обов’язкових видах страхування (наприклад, ОСАГО), і для цього є окремі Постанови Кабміну.

Внесення до Податкового кодексу норм, згідно з якими фактично вводиться додатковий податок на витрати страхових компаній у разі виплати комісійної винагороди, де-факто обмежується розмір комісії в добровільних видах страхування — повністю суперечить неодноразовим заявам держави про курс на зниження тиску на бізнес.

Створення подібних штучних перешкод для ведення бізнесу призведе тільки до одного — відходу «в тінь» частини фінансових потоків з оплати праці посередників

Створення подібних штучних перешкод для ведення бізнесу призведе тільки до одного — відходу «в тінь» частини фінансових потоків з оплати праці посередників, що не тільки спотворить звітність, але і зробить більшість страховиків порушниками законодавства. Користь від нововведень до Податкового кодексу матимуть тільки різного роду схемні «майданчики», і виникає закономірне питання —- чи не в цьому і була реальна мета спішного і таємного введення нової норми?

Як наслідок, маємо ситуацію, коли замість зусиль, спрямованих на розвиток ринку, страховики витрачають час і сили на боротьбу за скасування нерозумних і дискримінаційних для бізнесу рішень.

На рівні стратегії

Зі стратегічними питаннями ситуація аналогічна. Нещодавно Міністерство фінансів України і фінансові регулятори підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю, який визначає формат взаємодії для підготовки і впровадження Стратегії розвитку фінансового сектора України до 2025 року.

Здавалося б, «перемога»: модернізація ринку починається з правильного кроку — стратегії, яку буде розроблено спільно Мінфіном і регуляторами. Проте почали вони це реалізовувати без експертів, представників ринку та громадськості, яких люб’язно погодилися лише «інформувати про перебіг роботи».

Страхові об'єднання вже написали лист в адміністрацію Президента, з проханням переглянути підходи до взаємодії бізнесу і влади, і залучити громадські об'єднання, представників ринку і експертів до розроблення нової Стратегії розвитку фінансового сектора України.

І на рівні стратегії, і на рівні тактики існує єдине рішення для всієї цієї низки проблем: держава повинна вже реально повернутися обличчям до бізнесу, і перейти від слів до справи. Від декларацій про зниження регуляторного тиску на бізнес, про прозорі і справедливі умови конкуренції — до реального діалогу і взаємодії з бізнесом у питаннях створення законодавчої та нормативної бази для його розвитку.

Страхові об'єднання всіма доступними способами та інструментами, зокрема судове оскарження ухвалених із перевищенням повноважень шкідливих для бізнесу рішень регулятора, публічне привернення уваги до проблеми, намагаються донести цю позицію до влади. Істотних результатів ми поки не бачимо, будемо продовжувати боротьбу. М’яч на стороні поля держави, і зараз саме від рішень влади залежить, в якому бізнес-кліматі найближчим часом буде жити наша країна, підприємці та її громадяни.

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X