Інвестиції в порожнечу. Хто і чому роздуває біржові бульбашки?

22 квітня 2021, 11:30

Не тільки Воррен Баффет. Чому досвідчені інвестори зараз дуже обережні.

Коли в 90-х роках бізнес відкрив для себе інтернет — стався бум. Нові інтернет-компанії тоді з’являлися мало не кожен день, і всі вони обіцяли революцію і золоті гори. Правда, скінчилося все кризою доткомів і серйозною зачисткою ринку. Вижили тільки найсильніші. І зараз ситуація стрімко повторюється. Передумови у неї інші, але ось підсумок? Він навряд чи буде іншим.

Відео дня

Перегріті акції

Давайте уявимо, що на дворі 2030 рік, і компанія Tesla вже зуміла збільшити прибуток в 100 разів. На її рахунках — кілька трильйонів доларів і маржинальність просто ідеальна, скажімо, 20%. Інвестори, нарешті, отримують перші дивіденди за куплені понад 10 років тому акції. Припустимо, що вони будуть великими, не 5 і не 10%, а відразу 60 чи 70%, а то й усі 80%. При такому розкладі одна акція, куплена в 2020 році за 800 доларів, окупиться протягом двох-трьох років, не раніше. І це найоптимістичніший сценарій. Якщо Tesla поскупиться або не зможе наростити в 100 разів прибуток до 2030 року -— окупність її акцій, само собою, затягнеться ще більше.

Висновок: стрімкого збагачення, як вірять багато хто, не відбудеться. Але інвесторів це не зупиняє і акції компанії Tesla розлітаються, як гарячі пиріжки. В кінці жовтня 2019 року ціна за штуку коливалася близько $255, в кінці січня 2020-го — близько $570. У січні 2021-го ціна вже становила $850-$885 за штуку. Як бачимо, зростання колосальне, але — нічим не підкріплене. Весь прибуток Tesla за 2020-й рік, про який не кричав тільки ледачий, здебільшого побудований на ZEV-кредитах, а не на продажах електрокарів.

І все б нічого, але не тільки акції однієї Tesla переоцінені. AirBnB, Zoom, Slack і десятки інших теж потрапляють в список. За даними Goldman Sachs, цінні папери таких компаній коштують в 20 разів дорожче їх реальної виручки, але саме на них припадає чверть торгів американського ринку.

Деякі експерти рекомендують продавати акції американських компаній і звернути увагу на Китай. Там, мовляв, ще не все так погано, та й ринок регулюється владою, спекуляцій тому менше. На ділі ж інший бік «сили» теж не такий вже райдужний. Акції китайського виробника електромобілів NIO за рік виросли в 12 разів або на 1 105%. За цим показником він випередив навіть розпіарену Tesla, яка в минулому році зросла «всього» на 743%. І це при тому, що сама компанія, заснована в 2014 році, досі є збитковою. Відповідно до опублікованого самим NIO звіту, прибуток з продажів електрокарів ледь перекриває витрати на виробництво. У схожій ситуації перебувають китайський виробник електрокарів XPeng і Fisker Automotive. Останній, хоч і є американською компанією, але її ще 6 років тому викупили китайці.

Показова й ситуація навколо ще одного американського стартапу — Nikola. У вересні його засновник визнав, що робочого прототипу електровантажівки Nikola One, яким компанія хвалилася в 2016 році, немає. І не буде, тому що компанія Nikola вже переключилася на виробництво вантажівок другого покоління. Всього за три місяці до цього стартап провів IPO з капіталізацією в $12 млрд. Абсурдність ситуації не піддається опису.

Ситуація набирає обертів

Здавалося б, з такими «скелетами в шафах» інтерес до згаданих вище компаній вже давно повинен був впасти. Але відбувається рівно навпаки. Ажіотаж наростає. Чому?

З моєї точки зору, причини три.

Перша — спекуляції. Інвестори, користуючись бумом, постійно купують і продають акції, намагаючись заробити на різниці якомога більше. Все це тільки підсилює ажіотаж і ще більше підігріває ціни на акції.

Друга — трильйонні грошові «ін'єкції» Трампа і Байдена в американський малий і середній бізнес. Все це, звичайно, робилося і робиться з метою його підтримки під час кризи, але наслідки виявилися не дуже райдужні. Частину цих грошей отримали компанії, які їх не потребували або, як мінімум, не потребували настільки великих дотацій. Були навіть гучні скандали, що висвітлювалися у світових ЗМІ. В результаті капіталізація багатьох компаній збільшилася, як і вартість їхніх цінних паперів. Той малий і середній бізнес, який все-таки потребував підтримки, на отримані гроші швидко скупив акції хайпових компаній і цим теж розгойдав фондові біржі.

Третя причина — вихід на фондовий ринок міленіалів. Нові технології дозволили їм потрапити на торги натисненням однієї кнопки в застосунку. При цьому новому поколінню інвесторів не потрібно витрачати гроші і час на покупку паїв взаємних фондів або ETF, не потрібно вкладатися в хедж-фонди. Деякі застосунки, такі як Robinhood, уможливили купівлю акцій поштучно, без будь-яких попередніх проблем.

Найчастіше молоді інвестори, а також представники малого/середнього бізнесу купують акції найбільш хайпових компаній, тих, чиї імена на слуху. Тих, про кого часто і захоплено пишуть ЗМІ. Це, насамперед, технологічні компанії, включно з Tesla, Facebook, Zoom та іншими. На інвестиційні рішення таких інвесторів впливає не фінансова аналітика, а модні тренди. І заяви лідерів думок. Вже не один раз твіти Ілона Маска призводили до різких стрибків цін на акції різних компаній, включно з Shopify і Etsy. І не тільки компаній — ціни на біткоїн теж виросли через однин короткий твіт.

Але завдяки пандемії і галасу навколо вакцин у лідери вибиваються й фармакологічні компанії, такі як Moderna. І навіть стара-добра Kodak отримала хвилину слави: коли пройшла новина про її перетворення на фармацевтичну компанію, на біржах стався вибух. Папери Kodak буквально злетіли вгору, за два дні подорожчавши на 1167%. І це незважаючи на те, що компанія сама собою має ряд внутрішніх проблем, і навіть її перетворення з Kodak на Kodak Pharmaceuticals спонсорувалося урядом Дональда Трампа.

Який підсумок таких масових вкладень у порожнечу? Фондові біржі поступово перетворюються на одну велику бульбашку. Вони заполоняються цінними паперами, які в реальності не мають цінності. Великі інвестори, бачачи таку ситуацію, поступово сповільнюють свою інвестиційну діяльність, стають обережнішими. І вкладати в нові проєкти вони будуть обережніше і менше, ніж могли б.

Як приклад достатньо згадати Воррена Баффета: частота його вкладень поступово знижується. У першій половині минулого року він взагалі не інвестував, а тільки спустошував свій інвестиційний портфель. Звичайно, всьому виною була коронакриза, але також — і усвідомлення масштабів надування бульбашки. Це стає ясно, якщо поглянути на інвестиційні портфель компанії Воррена Баффета Berkshire Hathaway: в ньому є акції технологічних компаній, але лише кілька. Все інше — це банки і фінансові організації, компанії зі сфери ритейлу і мас медіа. Майже все це — компанії з багаторічною історією і солідною часткою на ринку, не стартапи. Тому що в стартапи інвестувати зараз ризиковано. Досвідчені інвестори це розуміють. Вони будуть сповільнювати свою активність і обережніше проводити угоди, тоді як кількість спекулянтів і новачків продовжить рости, як і кількість переоцінених компаній. Підсумком цього стане нова «криза доткомів». Питання тільки, коли це станеться. Її вже давно пророкують, але, як бачимо, навіть пандемії виявилося недостатньо, щоб бульбашка луснула.

Показати ще новини
Радіо НВ
X