Як коронакриза збільшила безробіття і чим зарадять центральні банки

22 червня 2020, 15:07

Криза вже зараз торкнулась половини глобальної робочої сили. Зростання безробіття матиме довгострокові наслідки для економічної та політичної картини світу.

Коронакриза боляче вдарила по ринку праці. За оцінками Міжнародної організації праці, кількість годин, відпрацьованих у всьому світі в другому кварталі цього року, скоротилася на 305 млн робочих місць з повною зайнятістю. Крім того, постраждали 1,6 млрд осіб зайнятих у неофіційній економіці. Тож криза торкнулась половини глобальної робочої сили.

Відео дня

Наслідки пандемії будуть відчутними і надалі. Частина звільнених працівників не знайдуть можливість повернутися на робочі місця ще довгі роки. Крім цього, як показують дослідження, втрата роботи під час кризи може знизити доходи працівника на десятиліття вперед.

Ба більше, ефект пандемії нерівномірно позначається на робочій силі. У скрутні часи роботодавці звільняють насамперед менш кваліфікованих працівників, серед них молодь та працівники з меншим рівнем освіти. Така ситуація призводить до ще більшого розшарування суспільства та зростання нерівності.

З урахуванням того, що роботу втрачають менш кваліфіковані працівники, зменшується середній рівень продуктивності безробітних. Це робить відбір нових кадрів більш затратним для роботодавців та знеохочує їх взагалі шукати новий персонал. Тому частині безробітних доведеться отримувати додаткові кваліфікації і навіть змінювати професію.

Усі ці дисбаланси на ринку праці пояснюють, чому відновлення економіки завжди займає більше часу, ніж її падіння. Наприклад, США знадобилося дев’ять років, щоб зайнятість повністю відновилася після Глобальної фінансової кризи 2008 року.

Зростаюче безробіття матиме довгострокові наслідки і для політичної карти світу. Регіони з високим безробіттям більш схильні голосувати за популістів. Водночас популісти при владі, як показують дослідження, сповільнюють економічне зростання на десятиріччя. Крім того, вони ставлять під сумнів незалежність центральних банків. А це означає неконтрольований друк коштів на забаганки політиків і як наслідок — вищі темпи інфляції та більшу бідність.

Саме такі висновки можна зробити за підсумками щорічної дослідницької конференції Національного банку, на якій ми зібрали провідних економістів світу. Їх слід враховувати під час проведення майбутньої економічної політики, адже проблеми ринку праці не оминули й Україну.

Національний банк очікує зростання безробіття внаслідок коронакризи до 12% і поступове його скорочення упродовж наступних років. Але в будь-якому випадку цифри щодо зайнятості невтішні, а ринок праці ще не встиг оклигати після кризи 2014−2015 років.

Чим допоможуть центральні банки?

Рівень безробіття значною мірою залежить від таких факторів як демографічна ситуація, якість та практичність освіти, трудова міграція, сприятливе регулювання ринку трудових відносин. Такі проблеми не можуть бути вирішені лише силами центрального банку. Втім, він може допомогти виграти час для реформ.

Центральні банки зробили великий внесок у економічне відновлення після Глобальної фінансової кризи 2008 року. М’яка монетарна політика під час рецесії сприяла зменшенню економічної нерівності. Однак, більшість центральних банків у 2020 році має менше боєприпасів через наближення процентних ставок до нуля. Ці обмеження роблять наслідки для безробіття серйознішими.

Зараз деякі центральні банки активно застосовують нетрадиційні інструменти монетарної політики. Наприклад, так зване кількісне пом’якшення — пряму купівлю центральним банком цінних паперів на відкритому ринку задля впливу на довгострокові ринкові процентні ставки. Такі заходи показали свою ефективність у стабілізації економіки, проте є доступними лише для країн з глибокими фінансовими ринками та сильними державними інституціями.

Натомість центральні банки країн, що розвиваються, часто ще мають місце для маневру, тож покладаються на традиційні інструменти. Наприклад, з початку коронакризи НБУ знизив ключову процентну ставку до рекордно низького рівня — з 11% до 6%. Це сприятиме здешевленню кредитів та інших фінансових ресурсів і підтримає ділову активність.

Будь-яка криза може стати гіршою, якщо фінансова система працює погано. Під час фінансової кризи проблеми з ліквідністю швидко перетворюються на неплатоспроможність, тож кредитування як бізнесу так і комерційних банків має стати доступнішим задля мінімізації ризику банкрутств.

НБУ вжив заходів, щоб не допустити фінансової нестабільності, яка могла б стати додатковим джерелом проблем для економіки. Зокрема, посилив забезпечення банківської системи середньостроковою ліквідністю та запровадив інструмент довгострокового рефінансування банків на строк до п’яти років.

Деякі експерти також вважають за необхідне встановлювати подвійний мандат центрального банку, коли він має цілі не тільки з інфляції, але й щодо рівня зайнятості. Зараз подібний мандат у сучасному світі не є надто поширеним. З часів Другої світової війни такого режиму політики дотримуються ФРС США та Банк Австралії. Нещодавно до них приєднався Банк Нової Зеландії.

Утім, маючи навіть «одинарний» мандат щодо цільового рівня інфляції, центральний банк опікується макроекономічною стабільністю, а тому і максимізацією зайнятості. Роботою будь-якого центрального банку є пошук балансу між стабілізацією інфляції та підтримкою економічного розвитку. Коронакриза показала, що обидві цілі можна і потрібно переслідувати одночасно.

Подолання кризи вимагає злагодженої роботи монетарної та фіскальної політики, а також проведення реформ.

Важливою відмінністю економік, що розвиваються, від розвинених країн є більша частка домогосподарств, які не залучені до фінансового ринку. Це обмежує вплив монетарної політики через регулювання вартості грошей. У таких умовах особливо важливими є фіскальні стимули. Заходи фіскальної політики мають здатність таргетовано підтримувати рівень споживання тих, хто через кризу втратив джерело доходів. Можливості монетарної політики також збільшуватимуться з розвитком фінансової інклюзії, тобто спрощення доступу усіх громадян до фінансових послуг.

Тож робимо висновок, що монетарна політика центрального банку може сприяти економічному відновленню, але має обмежену сферу впливу на рівень зайнятості. В її силах лише стабілізувати безробіття навколо певного структурного, тобто визначеного структурою економіки, рівня. А це значить, що країни, які зазнали втрат від коронакризи, ще більше потребують рішучих структурних реформ.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X