Як програма 5−7−9 змінила український банківський сектор

9 листопада 2020, 17:30

Банківський сектор ставатиме дедалі більш «усміхненим». У всіх сенсах цього слова. Адже в умовах тотальної цінової рівності іншого виходу просто немає.

Чи могли автори та ініціатори програми 5−7−9 припустити, чим обернеться їхній задум для банківського ринку. Можна довго дискутувати про його ефективність з точки зору пожвавлення економіки та створення робочих місць, згадуючи, що майже 80% всіх позик видано як рефінансування старих кредитів. Але неможливо заперечувати її позитивний вплив на роботу банківської системи.

Відео дня

Суть у тому, що в міру розвитку програми, підключення до неї нових банків і розширення критеріїв участі, кредитні ставки для малого і середнього бізнесу на ринку вирівнялися, ніби під лінійку.

Раптово виявилося, що фінустанова не може конкурувати з іншими банками, запропонувавши клієнтові на чверть відсотка меншу ставку. Адже рівно такі ж умови він отримає через дорогу.

Тут-то банкірам і довелося згадувати ази маркетингу, намагаючись вигадати, чим ще, крім ціни, можна залучати позичальників «без питань». Яких, будемо відверті, український економічний конвеєр випускає у вкрай мізерних обсягах.

Швидкість передусім

Передусім увагу привернула швидкість прийняття рішень. Розпещені ситими ОВДП-часами банкіри вже начисто забули, що означає видавати кредит бізнесу швидко. Хоча б за тиждень.

Перші спроби, само собою, були спрямовані на навчання персоналу. Батогом і пряником начальство взялося підганяти менеджерів на місцях. У невеликих банках це дало практично миттєвий результат. У великих системних — по суті обернулося фіаско.

Тому вже зараз низка великих і не тільки фінустанов активно працюють над запуском скорингових моделей, чат-ботів, онлайн відкриттям рахунків, електронним документообігом. Мета максимум — вийти на узгодження кредиту за добу. Програма сама збере всі доступні відомості про юрособу з легальних баз даних, доповнить їх даними, отриманими з опитувальника на сайті та видасть готовий результат.

Якщо позичальник відповідає умовам — менеджер буде готовий наступного дня підписати угоду. І це не фантастика, а абсолютно реалістичні проекти, робота над якими ведеться саме зараз.

Якщо потенційний клієнт не відповідає умовам банку, до справи береться армія менеджерів. Тут, до речі, перевага на боці невеликих фінустанов, які за короткі терміни можуть відбудувати вже роблять це) якісні кредитні відділи та забезпечити їх хорошими кадрами. До речі, битва за останніх вже почалася. І вона неминуче призведе до зростання зарплат у банківському секторі.

Ковенанти відходять у минуле

Ще один неминучий ефект запуску 5−7−9 — відмова від ковенантів. Тобто додаткових вимог до позичальника в обмін на кредитування. Протягом останнього десятиліття в українському банкінгу стала нормальною ситуація, коли в обмін на позику клієнт має перевести всі обороти кредитору, завести зарплатний проект, роздавши співробітникам до зарплатної ще й кредитну картку, і т. ін.

Але в умовах цінової рівності ця практика виявилася абсолютно неспроможною. Банки змушені пом’якшувати свої вимоги. І мені відомі приклади перекредитування клієнта одного банку іншим без зобов’язань переведення оборотів, форексних контрактів, зарплатного проекту. Це не дуже приємна новина для банкірів, але досягнення для клієнтів. Чи хтось ще рік тому міг припустити, що ковенанти можна скасувати, не вдаючись до зміни законів. Це відбувається вже зараз.

Важливо, що навіть якщо згорнути 5−7−9 прямо зараз, зупинити ці зміни вже не вийде. Банки почали змінюватися. Це повільний процес, але він неминучий. Сплячку, в якій знаходилася банківська система з 2016 року, завершено.

Апетит до ризику

Це добре видно за мінливим ставленням фінансистів до ризикових проектів. Якщо ще рік тому слово «стартап» у банківському середовищі вважалося лайкою, зараз до нього ставляться цілком поблажливо. Деякі навіть підшукують на ринку відповідні проекти, щоб внести їх у портфель з іншими, аналогічними по суті, та підкріпити державними гарантіями.

Останні зміни, внесені в програму 5−7−9 прискорять цей процес. Тепер у рамках держпрограми можна буде кредитувати більший бізнес і навіть збиткові підприємства.

Звичайно, на надмірний ризик ніхто йти не стане. Нормативи Нацбанк не змінював, та й акціонери навряд чи зрадіють зростанню токсичних активів у портфелі. Але це дає солідний простір для маневрів. Так, скоринговими моделями такі питання не закриєш. Але невеликі банки охоче візьмуться за складних клієнтів.

Синергетичний ефект

Нарешті, 5−7−9 запустила процес формування бізнес-зв'язків між банками і бізнесом на вже забутому рівні. Банки й компанії з b2b сегмента активно працюють над створенням спільних програм. Суть проста: компанія продає клієнту товар (техніку, обладнання, транспорт, насіння, добрива), а банк виступає кредитором покупця.

Абсолютно неважливо, хто виступає ініціатором співпраці. Головне — результат. Такі кейси на ринку вже є. І, що дуже важливо, вони ще більшою мірою змушують банки працювати над процедурами. Наприклад, постачальник сільгосптехніки, ініціатор такого проекту, вимагає від банків забезпечити прийняття рішення щодо позики за добу. Якщо фінустанова не береться виконати умову, контракт не підписується. На щастя для нього, охочих вистачає.

Впевнена, що найближчим часом аналогічних за суттю програм буде з’являтися дедалі більше. А банківський сектор з кожним місяцем ставатиме все більш «усміхненим». У всіх розуміннях цього слова. Адже в умовах тотальної цінової рівності іншого виходу у банкірів просто немає.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X