Енергетичні виклики зими — чого очікувати Україні та ЄС?

21 жовтня, 09:09

Зима наближається, а з нею і нові виклики для енергосистем України та Європи. Допоки в Україні головною загрозою лишаються удари по критичній інфраструктурі, в Європі енергетична криза б'є по гаманцях людей та компаній.

Наскільки серйозним є цей виклик для економіки України та європейських країн? Що більше ми знатимемо про енергетичні виклики та масштаби загроз, то краще люди, бізнес та країни зможуть підготуватись.

Відео дня

Європейська відповідь на енергетичний шантаж

Російський шантаж робить ситуацію в європейському енергетичному секторі доволі складною. Хоча про ймовірність тотальних блекаутів в країнах Європи не йдеться, однак зберігається ризик дефіциту електроенергії. Звісно, місцеві влади та оператори готуються до різних сценаріїв, однак і індивідуальним споживачам, і бізнесу варто планувати скорочення споживання електроенергії, що в принципі вже поступово відбувається.

Добровільно економити енергоресурси змушують європейців також і захмарні ціни. Наслідки цінової кризи вже відчувають компанії, які змушені у відповідь на поточні виклики скорочувати діяльність, а деяким загрожує і повна зупинка. Ймовірно, на європейські економіки чекатиме рецесія, а прямий та опосередкований вплив цієї енергокризи відчують на собі практично усі жителі та підприємства Європи. Зокрема, найбільш чутливими до ситуації в енергетиці індустріями будуть сільське господарство, харчова промисловість, автомобілебудування, косметика, продукти гігієни, будівництво, фармацевтика, електроніка. У свою чергу, споживачі можуть відчути зростання цін чи навіть дефіцит такої продукції вже найближчим часом.

Варто пам’ятати, що ця криза не є виключно енергетичною. Штучно завищуючи ціни, росія прагне у першу чергу розпалити невдоволення в європейських суспільствах та домогтися зміни влади в країнах ЄС на проросійські сили, аби задовольнити свої політичні цілі. Мені здається, що у європейського суспільства здебільшого є це розуміння, але варто й надалі пояснювати, що і хто стоїть за високими цінами на енергоносії. Сподіватимемось, що країни ЄС лишатимуться стійкими та непохитними до енергетичного шантажу.

Водночас, ця ситуація може стати гарним поштовхом для ЄС до подальшої перебудови своєї енергетичної системи, диверсифікації джерел енергії, розвитку енергоефективності та енергозбереження, може дати новий поштовх розвитку ВДЕ — у стратегічній перспективі. Щоб врегулювати проблему високих цін та доступності енергоресурсів у короткостроковій перспективі - потрібна координація зусиль національних урядів, міжнародних регуляторів та бізнесу для зміцнення енергетичної безпеки регіону.

Українська енергосистема тримає удар

Вочевидь Україну чекає найскладніша зима за останні 30 років. Наразі важко передбачити масштаби шкоди, яка може бути завдана нашій енергетичній інфраструктурі напередодні та під час опалювального сезону. Хоча часткове уявлення ми вже змогли отримати під час нещодавнього масованого ракетного обстрілу України. Тож готуватися до зими наразі повинні і відповідні служби, і держава, і бізнес, і кожен українець окремо.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

10−12 жовтня внаслідок терористичних ударів десятки російських ракет влучили в об'єкти енергетичної інфраструктури в 11 областях і місті Києві. Електропостачання було порушено практично по всій країні. За інформацією представників Комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації, тільки 10 жовтня через ракетні обстріли було знеструмлено 3,9 тисяч населених пунктів.

Для того, аби збалансувати енергосистему та запобігти масштабним відключенням, державна енергокомпанія НЕК «Укренерго» запровадила графіки аварійного відключення електропостачання. В нього потрапили значна частина промислових та побутових клієнтів, в тому числі, Києва та Київської області. Такі обмеження споживання пов’язані з необхідністю проведення відновлювальних робіт.

В Україні росія використовує той же енергетичний шантаж в марній надії зламати волю українців. Мабуть зайве й говорити, що у них нічого не вдасться. Тримаються українські захисники, вистоять і енергетики, які зараз героїчно роблять усе від них залежне, вистоять українці.

До чого далі готуватися Україні?

Те, як в цілому енергетики готуються до зими, вселяє оптимізм. За оцінками Кабміну, Україна готова до початку опалювального сезону на 88%. Наразі маємо накопичених енергоресурсів майже 14 млрд кубів газу та 2,2 млн тонн вугілля. Однак вже зараз є розуміння, що ремонти та відновлення пошкоджених мереж — це єдина можливість пройти важкий опалювальний сезон 2022−2023.

Енергетики готуються до підвищених ризиків, розробляють плани та посилюють електромережі. Водночас і українські споживачі мають розумно поставитись до споживання — не перевантажувати електромережі, не вмикати одночасно енергоємну техніку, використовувати енергоефективні прилади для обігріву і тільки за крайньої необхідності.

Варто зазначити, що в деяких прифронтових зонах електроенергія залишилась єдиним джерелом енергії. І бізнес зазначає, що ремонтувати енергосистеми без джерела фінансування у вигляді RAB-тарифу буде неможливим. Тож експерти Комітету з енергетики Асоціації вважають недоречними нещодавні пропозиції скасувати реформу стимулюючого тарифоутворення (RAB-тариф), яка є головним джерелом для фінансування відновлення мереж. При поточній інфляції та зниженні споживання на 30%, саме RAB-тариф забезпечує функціонування підприємств — закупівлю матеріалів, здійснення ремонтів, виплати зарплат.

Експорт електроенергії має суттєвий потенціал стати однією з важливих статей наповнення державного бюджету. Адже у березні енергосистема України була синхронізована з мережею континентальної Європи ENTSO-E. Це дало можливість з 30 червня розпочати комерційний експорт електроенергії до країн ЄС. У вересні цього року було зафіксовано, що експорт струму посідає друге місце в забезпеченні експортних доходів держави в умовах війни.

Втім з 11 жовтня Україна була змушена призупинити експорт електроенергії до ЄС для стабілізації власної енергосистеми внаслідок ракетних обстрілів по енергетичній інфраструктурі України. Слід зазначити, що технічні можливості синхронізації мереж діють й в зворотному напрямку, якщо так станеться, що Україні знадобиться імпортувати електроенергію з ЄС.

Водночас в України є й власний енергетичний потенціал, який може бути додатково задіяний. Так, з початком війни зупинилось будівництво деяких об'єктів «зеленої» генерації. Якби держава ухвалила рішення про підтримку інвесторів, які бажають добудувати вітроелектростанції, то Україна отримала б, як мінімум, 500 МВт додаткової потужності протягом досить короткого проміжку часу. Кожні 100 МВт побудованих «зелених» потужностей — це 1 млрд грн доходів саме державі. Наразі для того, щоб добудувати ці станції, необхідно прийняти законодавчі зміни.

Варто пам’ятати, що росія продовжуватиме енергетичний терор проти України та посилюватиме енергетичний тиск на Європейський Союз. Очевидно, що цей тиск призведе як до труднощів у побуті та перебоїв з роботою компаній, так і створить додатковий фінансовий тягар. Тож від нашої стійкості та підготовленості залежить те, як усі ми перезимуємо цього року. Все буде Україна!

Показати ще новини
Радіо НВ
X