Норми будівництва. Чому в країнах ЄС все зручніше і краще продумано

20 грудня 2019, 16:25

Як осучаснити українське будівництво

З 2015-го і донині прапори та лозунги в Україні змінювалися, але незмінним залишалося бажання отримати асоціацію з ЄС. Для цього ми повинні виконати вимоги в оподаткуванні, енергетиці, сільському господарстві, освіті тощо. У всьому цьому важливо не розгубити деталей. Адже вагомість проведення норм у торгівлі/будівництві нічим не поступається реформі юстиції. Просто дещо більш обговорюване, а дещо менш. Та без усіх складових пазл «асоціація з ЄС» не складеться.

Відео дня

Багато українців чуючи про «асоціацію з ЄС» уявляє високий рівень життя, соцгарантії, верховенства права, розвинену інфраструктуру. Останнє, до слова, перетворилося навіть на сталий вираз: коли ми підкреслюємо, наскільки добре живуть в тій чи іншій країні, кажемо: «Там дуже круті дороги! А які спальні райони/сучасний центр!» Це очікувано, адже прагнути до комфорту і безпеки — ознака здоровомислячого світобачення.

Наші міста тонуть в старих «хрущовках» або коробках-багатоповерхівках, а адмінспоруди, в яких щодня навчаються діти і працюємо ми, здебільшого, зведені за радянськими зразками

Тому осучаснювати наше будівництво не просто потрібно, а необхідно. Вдумайтеся: наші міста тонуть в старих «хрущовках» або коробках-багатоповерхівках, а адмінспоруди, в яких щодня навчаються діти і працюємо ми, здебільшого, зведені за радянськими зразками. В цьому випадку думка «за совєтів все було краще» недоречна, адже йдеться про примітивні правила будівництва.

Донині українські бетонні джунглі зводилися за принципом розпорядчого методу нормування. Нашого проектувальника зупиняли вимоги: коридор має бути довжиною в Х метрів і шириною в Y метрів. В цей час у економічно-розвинених країнах використовували параметричний метод, суть якого у встановленні параметрів, що визначають безпеку, функціональність, якість. Тобто, проектуючи шкільний коридор там думають не на скільки метрів він простягнеться, а наскільки він має бути великим, щоб дітям було комфортно. Тому під час мандрів Європою нас вражають модернові дитсадки, школи, адмінбудівлі тощо. І це в той час, коли політ думки наших архітекторів не гірший, просто законодавство недосконале.

На щастя, нам вдалося виправити цю проблему (і ще на крок наблизитися до цивілізованих правил будівництва). У жовтні Рада проголосувала за законопроект № 1052 про будівельні норми, чим альтернативно запровадила параметричний метод нормування. Це тільки на перший здається, що зміни технічні чи бюрократичні. Але вони реально поліпшать наш інвестиційний клімат, пожвавлять ділову активність у будівництві, а відтак — зроблять життя українців безпечним і комфортним.

Корупцію в ЄС не пускають

Продовжуючи тему шляху в ЄС в контексті будівництва, слід пам’ятати, що ця сфера у нашій країні дуже корумпована. Щороку в кишенях чиновників та горе-забудовників осідають мільярди. Через це ми маємо недозаповнений бюджет, високі ціни на житло, самобуди-довгобуди і безмежну небезпеку через порушення правил.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Щоб очиститися від хабарництва і фальсифікації документів, яка в цивілізованому світі неприпустима, іноді доводиться йти на радикальні і часто непопулярні кроки. І після деяких роздумів, ми на них зважилися. Зокрема, запустили процес реформування ДАБІ через створення паралельної структури, що з часом її замінить. Відбуватиметься це через запровадження єдиної е-системи та вдосконалення порядку надання адмінпослуг.

Безперечно, діджиталізація та зміна правил не зробить будівництво блискучим вже завтра, бо на це потрібен час. Тим паче, якщо це стосується довгобудів та ошуканих інвесторів житлової нерухомості. Для розв’язання цих проблем ми пропонуємо інше європейське рішення. Мова про «профілактику» проблеми.

Останнім часом ми активно спілкуємося з постраждалими інвесторами, забудовниками, Кабміном та місцевим самоврядуванням, щоб у лютому 2020-го провести парламентські слухання, де презентуємо законотворчі напрацювання з питань довгобудів. Ми стараємося нарешті закрити це питання (вірю, більше не доведеться соромитися перед іншими країнами за законодавство, що не може захистити людей).

Мудро будуємо — в ЄС прямуємо

Все вище розповіла, аби пояснити, наскільки важливою є сфера будівництва на нашому шляху до ЄС. І мова не про примарні високі стандарти. Річ у конкретних пунктах списку Угоди. За даними проекту «Пульс угоди», який Уряд розробив для оприлюднення прогресу виконання тих чи інших умов, ця сфера виконана на 77% (за останні 4 роки). Це непоганий показник, але треба якнайшвидше досягти всіх 100%.

Тому з 2020-го ми реалізуватимемо одну з найскладніших умов — імплементацію європейського регламенту № 305 про якість будівельних виробів. Протягом останніх 3-х років ми напрацьовували правила і на їх основі підготували законопроект, що імплементує 305-е положення в український простір. Мова про величезний ринок, який напряму пов’язаний з комфортом людей, а тому там не має бути підробок.

Як бачите, вдосконалення процесу будівництва — вагома складова європейського курсу. Не слід применшувати значимість цих змін. Тим паче, якщо вони стосуються нашого з вами життя: ким би не були і де б не працювали, робимо це з дахом над головою. Нехай кожен з цих дахів буде зручним та безпечним.

Показати ще новини
Радіо НВ
X