Антикорупційний суд не лише за назвою

5 січня 2018, 11:00

Епопея зі створенням в Україні антикорупційного суду триває з червня 2016 року. Саме тоді в тексті нового Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з’явився новий для України судовий орган.

Процес його створення водночас відкладався до моменту набрання чинності законом, який би визначав спеціальні вимоги до суддів цього суду. А на цьому моменті справа ніяк не рухалася з мертвої точки.

Відео дня

Президент довго не проявляв ініціативи на поприщі створення в Україні антикорупційного судочинства. Народні обранці ж зареєстрували у Верховній Раді аж два законопроекти, що регулювали дане питання: №6011, який передбачав створення Вищого антикорупційного суду і незалежної апеляційної палати, та №6529, який передбачав створення антикорупційних палат в існуючих судових інституціях.

Врешті, обидва законопроекти були відправлені парламентом на розгляд Венеціанської комісії – дорадчого органу Ради Європи, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. "Венеціанка" оприлюднила свій висновок 6 жовтня цього року, в якому рекомендувала Президенту внести свій законопроект про створення антикорупційного суду із дуже чіткими рекомендаціями щодо процедури добору суддів та функціоналу майбутнього судового органу.

Президент публічно пообіцяв внести такий законопроект до Верховної Ради із врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Врешті-решт, 22.12.2017 – в останній день роботи парламенту, після відкликання всіх депутатських законопроектів, Президент України вніс до Верховної Ради України як невідкладний проект Закону України №7440 "Про Вищий антикорупційний суд". Текст закону з’явився на сайті парламенту лише 26.12.2017 ввечері.

Однак, є один нюанс, який заважає назвати цю подію підставою для оптимізму, щодо створення суду у 2018 році. Хоча навіть кошти на її діяльність у сумі 36 млн грн на пропозицію президента у бюджет закладено. Текст законопроекту №7440 не повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії та дає великі підстави сумніватися в незалежному та достатньо конкурентному доборі суддів до нового судового органу.

Так, статтею 8 проекту закону передбачається створення Громадської ради міжнародних експертів – дорадчого органу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), яка оцінюватиме відповідність кандидатів на посади суддів критеріям професійної етики і доброчесності.

Однак, негативний висновок Громадської ради міжнародних експертів щодо кандидата на посаду судді (у зв’язку з, наприклад, неможливістю підтвердження законності походження майна чи невідповідності рівня життя кандидата його доходам) може бути проігнорований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі, якщо 11 з 16 членів ВККС проголосують за це. Венеціанська комісія же чітко вказує, що міжнародні організації та донори повинні відігравати вирішальну роль в процесі добору суддів. В даному випадку участь міжнародників не впливатиме достатньо на прийняття рішення, у них не буде механізму усунення недоброчесних кандидатів. Звісно, куди б ефективнішою була б процедура, за умов якої саме з рекомендованих радою кандидатів ВККС та ВРП визначало остаточний перелік суддів нового суду.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Нагадаємо, аналогічні повноваження має й Громадська рада доброчесності. В процесі добору суддів до Верховного Суду ВККС було подолано 60% негативних висновків ГРД, 25% недоброчесних суддів стали суддями нового Верховного Суду. Зокрема суддя Наставний, який відомий з розгляду справи Юрія Луценка за часів Януковича. Однак, влада наступає на ті ж граблі.

Більш того, в запропонованому тексті закону значно звужується коло міжнародних донорів, які співпрацюють з Україною у сфері протидії та запобігання корупції. Так, в частині 2 статті 9 проекту закону зазначається, що ВККС призначає членів Громадської ради міжнародних експертів виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій. Венеціанська комісія ж у своєму висновку чітко вказує, що участь в процесі добору повинні брати не тільки міжнародні організації, але й донори, що надають підтримку у сфері запобігання та протидії корупції. Невключення в проект закону донорів значно звужує експертне коло можливих учасників Громадської ради міжнародних експертів.

Окрім того, предметна підсудність Вищого антикорупційного суду, визначена в прикінцевих та перехідних положеннях проекту закону не включає усі злочини, що підслідні НАБУ. Водночас, підсудність майбутнього судового органу розширена до цілої низки злочинів, які підслідні Національній поліції України та Державному бюро розслідувань. У висновку Венеціанської комісії чітко вказано, що юрисдикція суду повинна відповідати підслідності НАБУ і САП. Вказане значно ускладнює роботу Національного антикорупційного бюро України та дає підстави завантажити Вищий антикорупційний суд надто великою кількістю справ.

В частині 2 статті 7 проекту закону визначені нереалістичні вимоги до кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Так, кандидат окрім стажу роботи на посаді судді/адвоката, наукової діяльності (розмір необхідного стажу у кандидатів, які працювали суддями, до того ж, чомусь менший, аніж у адвокатів та у науковців) повинен мати значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією, володіти знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією, практики Європейського суду з прав людини. Зазначене звужує кількість потенційних кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду до декількох десятків осіб на всю країну, що не дозволить належним чином провести їх добір.

До того ж, відповідно до частини 6 статті 8 проекту закону, за однакової кількості балів перевага надається саме учаснику, який має більший стаж роботи на посаді судді. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень, в складі колегії, що розглядає справу, обов’язково має бути суддя з попереднім стажем роботи суддею не менше 5 років. Потреба у створенні Вищого антикорупційного суду виникла саме тому, що наявна судова система не виконувала належним чином свої функції, піддавалася адміністративному, фінансовому тиску та була схильна до самоцензури. Водночас, в новому судовому органі, який покликаний відновити довіру до судової гілки влади, нам пропонують віддавати перевагу старим суддям в процесі добору.

Беручи до уваги усе викладене вище, проект Закону України №7440 "Про Вищий антикорупційний суд" не повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії, не гарантує можливість незалежного та неупередженого добору суддів та викликає сумніви в можливості належного функціонування майбутнього Вищого антикорупційного суду.

І замість якісного антикорупційного суду ми отримаємо "антикорупційний суд" лише за назвою.

Варто відзначити, що внесення Президентом законопроекту вже перевела дискусію у нормативну площину, чого не відбулося в минулому році. Тому у 2018 році шанс отримати справді якісний антикорупційний суд є і достатньо великий. Та щоб пришвидшити цей процес закликаємо Президента відкликати законопроект №7440 та внести до парламенту доопрацьований законопроект із врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Ми готові максимально долучитися до пошуку та створення оптимального варіанту законопроекту, бо нам важливий якісний результат, який сприймуть як в Україні, так і серед наших міжнародних партнерів.

Показати ще новини
Радіо НВ
X