Закон про податкову амністію. Чи очікувати легалізацію статків заможних українців

26 вересня 2019, 15:00

Запорука успішності податкової амністії є метод батога та пряника. Законопроект не передбачає жодного «батога». Якщо його увімкнуть під час гри — це буде нечесно щодо декларантів

У Верховній раді з’явився проект закону про податкову амністію. Він одразу наробив галасу серед економістів і юристів. Адже окрім мети наповнення бюджету «свіжими» грошима з-під матраців та з офшорних рахунків, запровадження нових норм призведе до низки незручностей для звичайних громадян. А от тотальної легалізації статків заможних верств, найімовірніше, так і не відбудеться.

Відео дня

Новий законопроект визначає податкову амністію (режим спеціального декларування) як можливість звільнення платників податків від відповідальності за порушення податкового законодавства (по суті - за несплату податків у повному обсязі), які мали місце до 31 грудня 2018 року. Усі громадяни (крім держслужбовців, які і так подають декларації і не мають права на інші доходи, крім бюджетних та від викладацької діяльності) можуть разово скористатися цим правом до 31 березня 2020 року. Якщо людина не скористалась таким правом, їй «зараховується» активів на 300 тис. грн. «автоматично».

Здається, все просто. Але навіть на етапі деталізації умов, на яких можна пройти амністію, починаються проблеми.

Наприклад, «розкрити» і амністувати можна будь-які активи, майно, грошові кошти, окрім тих, що набуті злочинним шляхом (будь-які інші злочини, крім ухилення від сплати податків). Однак, не зовсім зрозуміло, як контролюючі органи будуть визначати «злочинність» походження цих активів. Адже в законі прямо вказано, що дані у спеціальних деклараціях не можуть бути використані проти декларантів як докази у кримінальній справі. При цьому не прописано, чи можуть такі дані бути надані, наприклад, слідчому на виконання рішення суду про тимчасовий доступ до документів. Невизначеність у цьому питанні поставить під великий сумнів анонімність і конфіденційність переданої інформації, а отже — і бажання декларантів розкривати її.

Неможливо буде скористатися із амністії щодо активів, дані про які недостовірно показані в спеціальній декларації. При цьому поняття «недостовірне відображення» не розкривається. Чи мається на увазі умисне приховування справжньої вартості активу, чи технічна описка, наприклад, щодо площі нерухомого майна — невідомо. Це уможливлює передачу права розв’язувати це питання на «корупційний розсуд» інспектора.

Попри розмови про перехід податкових органів в режим сервісної служби і мінімального впливу людського фактора, новий законопроект запроваджує ще одну точку «очного» контакту інспектора і платника податків — можливість викликати платника для надання пояснень щодо поданої спецдекларації. І це попри те, що сам же документ містить норми про те, що пояснювати походження активів, які амністуються, не потрібно. Годі й казати про стреси і ризики, які несуть такі «контакти» для звичайних громадян. Не кажучи вже про той, факт, що інспектор може винести рішення про донарахування, а оскаржити їх можна тільки в суді. Якщо для компанії це звична справа, то для пересічних платників податків — додаткові витрати часу, грошей і зусиль, які лише в незначній кількості випадків призведуть до бажаних результатів.

Відповідно до законопроекту, в разі неможливості підтвердження законності походження активу, який амністується, з його вартості слід буде сплатити податок у розмірі 5% від ринкової вартості. Декларантові потрібно буде самому винайняти оціночну компанію і провести оцінку активу за поточним курсом і реальною вартістю станом на день декларування. Не хотілось би наврочити, але зазвичай після таких норм у підзаконних актах з’являються спеціальні оціночні компанії «винятково» уповноважені на здійснення такої оцінки.

Ще більше негативних очікувань викликає той факт, що інспектор податкової, засумнівавшись у вірності оцінки, може «залучити» альтернативну оціночну компанію. Хто буде платити за цю повторну оцінку — теж невідомо. Але якщо прямо не написано, що це буде відбуватися коштом держбюджету — то ризик для декларанта зростає. Це вже не кажучи про те, що оцінка від такого «ангажованого» оцінника може суттєво відрізнятися від реального стану речей.

Додаткові ризики несе документ і для майбутньої репутації підприємців. Адже фактично, розкриваючи перед податковими органами свої схеми, бізнес та його засновники самі себе «беруть на олівець» інспектора, демонструючи «схильність до порушення закону». Приміром, законопроектом пропонується звільнити від відповідальності платників податків, які декларуватимуть доходи / активи для амністії, за низкою адміністративних статей, серед яких:

порушення законодавства про боротьбу із відмиванням доходів,

незаконний обмін валюти,

ведення господарської діяльності без реєстрації, ліцензії тощо.

Також в разі, якщо злочин призвів до набуття декларованих для амністії активів, пропонується «пробачити» громадянам і підприємцям

службове підроблення,

фіктивне підприємництво,

службову недбалість.

З одного боку, у разі ухвалення, документ дає можливість звільнити від відповідальності низку дрібних шахраїв, з іншого — інспектори уже знають, до кого можна прийти із додатковою перевіркою в майбутньому, мотивуючи її, в тому числі і «минулими гріхами».

На примусову експропріацію схожі положення про легалізацію іноземної валюти. Законопроектом пропонується, щоб власники в обов’язковому порядку розміщували її на 365 днів на рахунках у банках. Інакше легалізація буде коштувати їм вдвічі дорожче, ніж для інших активів — 10% проти 5%. Щоб знизити ставку до 2,5%, можна придбати державні облігації внутрішньої позики. З одного боку, не найгірший варіант з огляду на високу дохідність ОВДП сьогодні, з іншого — пряме порушення права на вільне розпорядження майном, що цілком може бути оскаржене до суду.

«Вишенькою на торті» є фактична відсутність відповідальності за недотримання норм законодавства про податкову амністію

«Вишенькою на торті» є фактична відсутність відповідальності за недотримання норм законодавства про податкову амністію. Неподання декларації, недекларування доходів, подання в декларації недостовірних даних тягне за собою штраф до 340 грн., а для фізосіб підприємців — до 3 400 грн. Чи буде при цьому застосовуватися «звичайний» режим притягнення до відповідальності у разі виявлення незадекларованих активів і доходів — відкрите і дискусійне питання. Якщо так — то який сенс в амністії, адже до цього підприємцям вдавалось уникнути цієї відповідальності. Якщо буде «посилений» контроль — то яким він буде?

Як показує досвід інших держав, запорукою успішності податкової амністії є поєднання методів «батога та пряника». Законопроект не передбачає жодного «батога». Якщо його увімкнуть «по ходу гри» — це буде щонайменше нечесно по відношенню до декларантів.

Натомість, запроваджується низка «підводних каменів», які за бажання можна перетворити на корупційні «пастки», і це лише знижує довіру до самого процесу. Хоча набагато краще було б запровадити якомога простіший і прозорий механізм «обнулення» всіх фінансових гріхів за принципом «амністуючи — амністуй, і не ставити зайвих питань».

Також важливо відзначити, що ефективність «спеціального декларування» є мінімальною без запровадження загального обов’язкового декларування. У законопроекті про це не йдеться. І тільки коли відповідний законопроект буде подано, можна буде повністю оцінити їх кумулятивний ефект.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X