Перезавантаження Антимонопольного комітету. Три практики АМКУ, які повинні залишитися в минулому

5 серпня 2019, 14:20

Щоб ефективніше боротися з порушниками, антимонопольному відомству варто самому перестати обходити закон

Перезавантаження Антимонопольного комітету — одне з головних очікувань бізнесу від нової влади. Відсутність рішучих дій щодо монополій і змов на багатьох ринках не тільки лякає інвесторів, але й стримує економічне зростання. Володимир Зеленський поставив на перше місце кадрове питання, звільнивши частину потенційно конфліктних для себе держуповноважених. Але кадрові рішення — це напівзаходи, якщо не змінювати усталені роками практики роботи відомства.

Відео дня

«Доказ» змови без реальних фактів

Антимонопольний комітет регулярно штрафує то мережі автозаправних станцій, то мобільних операторів, то мережі супермаркетів, то учасників різних державних тендерів за змову на відповідних ринках. Чи то вони синхронно підвищили ціни, чи то виступали «спаринг-партнерами» один одного під час публічних закупівель товарів, робіт або послуг для потреб держави.

Проблема в тому, що АМКУ часто базується лише на «зовнішніх ознаках» «змови»: загальних спільних діях і відсутності об'єктивних обставин для здійснення таких дій. Є навіть спеціальне роз’яснення Вищого господарського суду, в якому зазначено, що збирати докази формальної змови (наприклад, підписаних паперів або хоча б зустрічей) не потрібно.

В результаті виходить, що в публічному полі великі учасники ринку виглядають ледве не як тіньовий уряд, у той час як їхні «синхронні дії» можуть бути випадковістю. Один із прикладів — нещодавній штраф, накладений на потенційних постачальників харчування Міноборони за те, що вони синхронно вийшли з процесу торгів, тим самим нібито спотворивши їх результат. У переліку компаній- «одноденок», яким виписали штраф, опинилася велика міжнародна корпорація, якій просто не пощастило вийти з торгів в один день із реальними змовниками.

Щоб уникнути таких ситуацій, потрібно зобов’язати АМКУ доводити саме факт змови, а не тільки її зовнішні ознаки.

Штрафи незалежно від розміру завданих збитків

Друга проблема — відсутність прив’язки штрафів до розміру завданих діями фігуранта збитків або взагалі до їх наявності.

Законодавство прив’язує штраф не до конкретної ситуації, в якій брав участь потенційний порушник, а до його фінансового обороту. З одного боку, це повинно мати страхітливий ефект — і віднадити серйозні компанії з великими оборотами від зловживань (чи не жарт — отримати покарання у вигляді 10% обороту за рік, що передує винесенню штрафу).

З іншого — це істотно полегшує життя шахраям. Формула проста: хочеш мінімізувати штраф — просто переведи бізнес на іншу юрособу, а компанія-«порушник» нехай рік «попрацює» з нулями на рахунках. Ба більше, якщо підприємець спочатку збирається домовлятися на тендері або здійснювати інші явно антиконкурентні дії, він напевно буде використовувати для цього «порожні» фірми з мінімальними оборотами або зовсім без них.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Якщо прив’язати штрафи не до обороту, а до розміру завданих збитків, і персоналізувати відповідальність, можна вирішити одразу кілька проблем

Якщо ж прив’язати штрафи не до обороту, а до розміру завданих збитків, і, до всього, ще й персоналізувати відповідальність (щоб директор/власник не зміг сховатися від неї за чистою юрособою), можна вирішити одразу кілька проблем. По-перше, знизити ризики «політичного» тиску на великий бізнес через драконівські штрафи. По-друге, уникнути ситуації, коли космічні покарання отримують фірми, що взагалі не завдали ніякої шкоди державі, а справжні порушники і шахраї відбуваються легким переляком.

Сумнівна співпраця з НАБУ

У червні Антимонопольний комітет оштрафував дві комерційні фірми за змову під час участі в тендері на будівництво Шулявського шляхопроводу. Про змову чиновники АМКУ дізналися від детективів Національного антикорупційного бюро, які проводили розслідування зловживань під час будівництва об'єкта. Зібравши частину доказів змови, вони повідомили про них антимонопольників, а ті, зі свого боку, почали розслідування на підставі матеріалів від детективів. Розслідування виявило змову цих же порушників і під час будівництва інших об'єктів. Внаслідок сума штрафу склала 150 млн грн.

У такому ключі НАБУ і АМКУ співпрацюють вже досить давно. Наприклад, у 2017 році комітет штрафував компанії на підставі матеріалів НАБУ за змову в тендері на проведення робіт з поглиблення дна порту «Южний». У 2018 році штраф за результатами документів від детективів отримували учасники тендерів на закупівлю товарів і робіт «Укрпоштою», а також на постачання обладнання на Південно-Українську АЕС.

На перший погляд, усе логічно. Держзакупівлі одна з найбільш корумпованих сфер, підвищений інтерес НАБУ до них зрозумілий. АМКУ отримує від НАБУ інформацію про змову, докази у вигляді показань свідків або переговорів, листування «змовників». НАБУ, зі свого боку, отримує для майбутнього суду ще один доказ провини підозрюваних у вигляді рішення АМКУ, що закріплює факт змови учасників торгів і їхньої неправомірної поведінки.

Але є одне «але». Зібрані слідством докази ще повинен оцінити суд. У своїх розслідуваннях АМКУ повинен посилатися на обвинувальний вирок, але ніяк не на протокол допиту свідка в кримінальній справі.

На жаль, поки господарські суди не припиняють цю дуже поширену практику і не скасовують рішень АМКУ, ухвалених на підставі доказів, не оцінених судом. Для викорінення незаконних явищ не можна діяти завідомо незаконними методами.

Згодом це може породити ще більше беззаконня, хаос під час оскарження рішень як НАБУ, так і АМКУ.

Тому оновленій Верховній Раді і новому складу АМКУ варто взяти ці проблеми до уваги і включити їх вирішення до свого порядку якомога оперативніше.

Спеціально для НВ Бізнес
Більше поглядів у розділі Експерти НВ Бізнес

Показати ще новини
Радіо НВ
X