Новий порядок погодження правил професійної етики у конкуренції. Навіщо це бізнесу

1 листопада 2019, 12:00

Коли більшість грає за одними правилами, це сильний аргумент у боротьбі з тіньовим сектором і витісненні недобросовісних практик з ринку

Матеріал підготовлено у співавторстві з Ольгою Боженко, юристкою практики антимонопольного та конкурентного права в АО Арцингер

24 вересня 2019 року набуло чинності Розпорядження Антимонопольного комітету України (АМКУ) про затвердження Порядку погодження правил професійної етики (Порядок).

Відео дня

Чому це важливо зараз

Коли представники індустрії, не чекаючи регуляторних актів «ззовні», самі визначають сумлінні і недобросовісні практики, рівень і якість конкуренції зростають.

У багатьох індустріях бізнес в Україні вже досяг рівня свідомості та відповідальності, який дозволяє самостійно знаходити ефективні відповіді на виклики, що виникають на ринку, і будувати добросовісну конкуренцію. Підтвердження тому — низка кодексів поведінки, які вже розробили в різних індустріях: на ринку молочної продукції, кондитерських виробів, бензину, зовнішньої реклами, фондовому ринку. Очікується, що з ухваленням Порядку таких прикладів саморегулювання стане більше. Це може стати ще одним кроком до поліпшення інвестиційної привабливості країни.

Чому правила професійної етики у конкуренції важливі для бізнесу

Конкурентна модель, що виходить від самого бізнесу, а не нав’язана регулятором ззовні, дозволяє значно гнучкіше реагувати на проблеми і виклики ринку, економить ресурси бізнесу на вирішення спорів з контролюючими органами і мінімізує ризик порушень.

Згідно з конкурентним законодавством, правила професійної етики можуть використовуватися під час укладання договорів і розроблення установчих та інших документів, а погодження з АМКУ підтвердить їх правомірність і нівелює можливі претензії в майбутньому. На відміну від законодавчих актів, кодекси поведінки значно простіше піддаються змінам, а отже — дозволяють швидко й ефективно реагувати на нові виклики.

На відміну від законодавчих актів, кодекси поведінки значно простіше піддаються змінам, а отже — дозволяють швидко й ефективно реагувати на нові виклики

Кодекси поведінки в конкуренції зручні для бізнесу ще й тим, що дозволяють «закрити законодавчі прогалини», які створюють правову невизначеність. Погодивши правила з АМКУ, бізнес отримує своєрідне підтвердження регулятора про те, що певні комерційні практики є допустимими і не тільки не шкодять конкуренції, а й виявляють нечесні практики на певному ринку.

Розробляючи такі кодекси, бізнес автоматично уніфікує правила гри в певній індустрії або навіть галузі економіки, забезпечуючи всім учасникам рівні умови. Коли більшість грає за одними правилами, це стає сильним аргументом у боротьбі з тіньовим сектором і витісненні недобросовісних практик з ринку.

Розроблення правил професійної етики — процес колективний і вимагає як активного залучення учасників ринку, так і координації їхніх позицій у пошуку компромісу. Спільна робота регулятора з бізнесом може покласти початок конструктивного діалогу, сприяти зближенню позицій і кращому розумінню проблематики на ринку. Такий діалог підвищує обізнаність регулятора про функціонування окремого ринку, за рахунок чого знижує ймовірність додаткових досліджень і відкриття справ щодо стандартних для такого ринку практик.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Що змінилося з ухваленням Порядку

Норма, що дозволяє бізнесу розробляти «кодекси поведінки» в конкуренції, існувала давно. Згідно зі ст. 33 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (Закон), суб'єкти господарювання можуть розробляти правила професійної етики у конкуренції для окремих сфер господарської діяльності і навіть для деяких галузей економіки. Відповідно до Закону, такі правила можна створювати за сприяння Торгово-промислової палати України та інших зацікавлених організацій. Зазвичай це різні індустріальні, професійні та бізнес-асоціації — тобто платформи, які об'єднують бізнес якоїсь окремої галузі.

Законом передбачено, що правила повинні бути узгоджені АМКУ в установленому законом порядку, але у жодному законодавчому акті цей порядок не був прописаний. Якщо якась асоціація розробила правила і хотіла їх подати в АМКУ для узгодження, їй фактично не було на що спертися, щоб розуміти процедуру та терміни такого погодження. Відсутність врегульованого порядку з чіткими термінами створювала передумови для затягувань, корупції і маніпуляцій, робило погодження непередбачуваним, а отже — непривабливим.

Ухвалення Порядку означає, що в Україні повноцінно запрацювала законодавча норма, що дозволяє бізнесу розробляти правила професійної етики у конкуренції і погоджувати їх з АМКУ.

Які можливості Порядок дав бізнесу

З ухваленням Порядку ринок отримав можливість користуватися цією нормою і вимагати від регулятора затвердження документа вчасно. Процес погодження АМКУ поданого йому проекту правил не повинен перевищувати 30 робочих днів. У Порядку передбачено можливість консультацій між АМКУ та операторами ринку, що розробили правила. Це дозволить регулятору поліпшити розуміння проблем і позиції ринку, а операторам ринку зрозуміти, які питання і сумніви виникають у Комітету під час розгляду проекту.

Важливо, що Порядок чітко окреслює: єдиною підставою для відмови АМКУ в погодженні проекту тих чи інших правил є їх невідповідність вимогам законодавства про захист економічної конкуренції. І хоча таке формулювання дає АМКУ досить широку дискрецію в частині кваліфікації невідповідності, вона виключає можливість відмови в погодженні правил на підставі процедурних або будь-яких інших незначних невідповідностей.

Як Порядок регулює дотримання правил

Дотримуючись положень Порядку, правила мають бути обов’язкові тільки для тих учасників, які їх розробили або приєдналися до них. Для цього проект правил, який подається в АМКУ на погодження, повинен дозволяти добровільне приєднання інших учасників ринку і встановлювати процедуру такого приєднання. Порядком також передбачено право компанії припинити для себе дію правил.

Раніше АМКУ дотримувався позиції про те, що правила професійної етики є підтвердженням торгового звичаю, який сформувався на ринку. В такому разі, з огляду на положення ст. 1 Закону, будь-які дії, що порушують звичай, можна вважати актом недобросовісної конкуренції. Цей підхід давав АМКУ можливість притягнути до відповідальності за недобросовісну конкуренцію будь-якого учасника ринку, який не дотримується таких правил, зокрема і компанії, які їх не розробляли і не приєднувалися до них.

Хоча тепер самі правила, в разі порушення, можна буде застосувати тільки проти їх учасників, не можна виключати спроби зацікавлених осіб використовувати їх як підтвердження торгового звичаю, а в разі його порушення — спроби притягнути до відповідальності за порушення конкурентного законодавства. З урахуванням чинної редакції Порядку така ситуація є малоймовірною, але гіпотетично можливою.

Чим загрожує непогодження правил з АМКУ

Зовсім не рідкість, коли правила були розроблені й активно використовуються індустрією, проте з тих чи інших причин учасники не поспішають отримати погодження АМКУ.

Такий підхід суперечить ст. 33 Закону, оскільки вона вказує на необхідність погодження правил з АМКУ. Водночас законом не передбачено відповідальність за сам факт непогодження. Непогоджені правила просто не матимуть «належної ваги» в разі необхідності захисту інтересів компанії, оскільки не зможуть вважатися відображенням сумлінних практик, які схвалив регулятор.

Водночас, якщо підписання та/або слідування якомусь «кодексу поведінки» за фактом призведе до антиконкурентної поведінки його учасників, АМКУ зможе кваліфікувати такі дії згідно із законодавством про захист економічної конкуренції як антиконкурентні погоджені дії, схиляння до порушення конкурентного законодавства, дискримінація тощо.

Сама собою узгоджена поведінка прямих конкурентів перебуває в зоні ризику найжорсткішого порушення конкурентного законодавства — картелю. І хоча АМКУ повинен буде попрацювати, щоб його довести, ризик високий, адже у разі з горизонтальними узгодженими діями (картелем) АМКУ досить показати гіпотетичну можливість порушення конкуренції, а доводити реальний антиконкурентний ефект не обов’язково.

Особливу увагу на цей ризик варто звернути компаніям, які в своїй роботі покладаються на будь-які кодекси, правила і навіть статутні документи професійних асоціацій. З огляду на ухвалений Порядок, значно надійніше буде надати таким правилам офіційний статус шляхом їх погодження з АМКУ.

Що далі

Ухвалення Порядку та використання бізнесом інструменту правил професійної етики у конкуренції можуть бути поштовхом для майбутнього розвитку саморегулювання в Україні. Така ідея зовсім не нова — останніми роками активно розробляли законопроекти в цій галузі, а 2018 року ухвалили Концепцію реформування інституту саморегулювання в Україні та затвердили план дій щодо її реалізації.

Концепція передусім орієнтована на розвиток саморегульованих організацій, але також передбачає й інші інструменти: правила професійної етики, кодекси поведінки, медіація та багато інших. Всі вони активно використовуються в розвинених країнах, зокрема, в ЄС, а підтримка ініціатив з розвитку саморегулювання в Україні зможе істотно наблизити країну до кращих іноземних практик і дасть можливість підвищити стандарти поведінки на ринку.

Показати ще новини
Радіо НВ
X