Ахметов і конкуренція. Чому найбагатший українець не досяг успіху на споживчих ринках

12 листопада 2019, 14:00

Які бізнеси не стали стратегічними для СКМ

Пивоваріння, мобільний зв’язок, аптеки, продуктові супермаркети — що об'єднує всі ці бізнеси? Всі вони колись входили в портфель активів Групи СКМ Ріната Ахметова. Схоже, що серйозні спроби бізнес-диверсифікації найбільшого фінансово-промислового конгломерату України залишилися в минулому.

Відео дня

Торгова історія

В середині жовтня торговельна мережа Брусничка ініціювала власне банкрутство. Невелика регіональна компанія — що в цьому цікавого? Але ситуація докорінно міняється, коли дізнаєшся ім'я її власника. Це найбагатша людина України Рінат Ахметов.

У компанії більше 1 мільярда гривень боргів при активах лише на 220 млн грн. Як так вийшло? Офіційно керівництво «Бруснички» говорить, що не змогли оговтатися від втрати частини мережі в результаті війни на Донбасі. Але, можливо, ситуація має більш глобальний підтекст.

Роздрібна торговельна мережа з’явилася у Ріната Ахметова у 2007 році. За рік до початку масштабної фінансово-економічної кризи. Тоді металургія, яка становила основу бізнесу групи СКМ Ріната Ахметова, приносила надприбутки. А власники таких активів отримали можливість інвестувати в інші напрями. Ймовірно, і в СКМ тоді вирішили диверсифікувати портфель активів, щоб зменшити частку підприємств ГМК (Метінвест) і енергетики (ДТЕК) у структурі доходів Групи.

Однак з роботою в роздробі відразу не склалося. В кінці 2008 року Україну накрила криза. Торгова мережа, створена у 2007 році під назвою Брусниця, вже у вересні 2011 року заявила про повне репозиціонування. Зокрема зміну назви мережі. Чи багато ви пам’ятаєте таких прикладів в українському ритейлі? До кінця 2013 року всі продуктові магазини групи СКМ стали фрешмаркетом «Брусничка».

Але тут почалося протистояння на Донбасі. У результаті мережа втратила кілька десятків магазинів і, схоже, пристрасть до розвитку. Я регулярно відвідував її магазини в Маріуполі в останні 3−4 роки. У порівнянні з конкурентами, навіть локальними, вони були найменш привабливими і почасти навіть запущеними. Це здавалося дивним, з урахуванням фінансових можливостей власника мережі. Але вчора ми дізналися відповідь: навіщо розвивати те, що буде незабаром ліквідовано?

Не поодинокий приклад

Якщо копнути глибше, то можна помітити, що це не єдиний приклад не надто успішної експансії групи СКМ до висококонкурентних ринків.

В середині 1990-х в Україні з’явився один з перших операторів мобільного зв’язку — DCC. Хто був його засновником вже й не згадати. Але до 2005 року виявилося, що у цієї компанії і ТОВ «Астеліт» однакові власники — СКМ Ахметова і турецька телеком-компанія Turkcell. Тоді DCC приєднали до «Астеліт». Так з’явився оператор мобільного зв’язку Life :). Після кількох років експериментів і дорогих спроб підібратися до лідерів ринку, в 2016 році СКМ продала свою частку в розмірі 45,6% турецьким партнерам за $100 млн + покриття боргів. А оператор змінив ім'я на Lifecell.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У 2000-х роках група СКМ була одним з найбільших гравців на ринку українського пивоваріння. Їй належали донецький пивоварний завод «Сармат», пивобезалкогольний комбінат «Крим» (Сімферополь), Луганський пивзавод і Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро». Для управління ними навіть була створена окрема керівна компанія. З чуток, київський «Пивзавод на Подолі» теж був не чужий Рінату Ахметову.

Але СКМ стрімко пішла з цього ринку. У липні 2008 року британська пивоварна компанія SABMiller придбала у СКМ 99,84% акцій ЗАТ «Сармат». Відзначимо, що в 2007 р. напередодні угоди ЗАТ «Сармат» збільшило чистий збиток на 46,5% рік до року — до 160,938 млн грн, а його чистий дохід скоротився на 22,2% — до 390,34 млн грн. До лютого 2009 року всі інші пивзаводи теж були продані.

У вересні 2010 року СКМ купила «Український аптечний холдинг», що об'єднував близько 200 аптек під різними вивісками. У компанії анонсували, що до 2015 року потроять продажі і відкриють близько 150 нових торгових точок. Дійсно, відбулося ще кілька невеликих угод. Але в серпні 2013 року аптечний холдинг був проданий. Сума угоди не розголошувалася.

У приватних бесідах представники СКМ заперечують, що це приклади невдалих інвестицій. Мовляв, компанія вигідно продала активи. Однак озвучені вище цифри дозволяють засумніватися в цьому. Хоча всю правду знає дуже обмежена кількість людей.

Внутрішня реструктуризація

Варто згадати, що продаж — не єдиний для СКМ приклад скорочення ділової активності.

Війна на Донбасі вплинула на розвиток ще одного високотехнологічного субхолдингу групи СКМ. З переліку окремих бізнесів зник Corum Group — найбільша машинобудівна група України з планами глобальної експансії: від Польщі до В'єтнаму. Ці проекти і зараз частково реалізуються. Але вже в складі енергетичного холдингу ДТЕК, частиною якого в кінці 2017 року стали три підприємства Corum. Офіційна причина такого рішення — фінансові складності після втрати ще трьох підприємств на Донбасі.

Практично немає новин від ЕСТА Холдинг — компанії, яка зовсім недавно була великим гравцем на українському ринку готельної, офісної та торговельної нерухомості. Вона теж втратила частину об'єктів в Донецьку, зокрема й знаковий для СКМ готель «Донбас Палас». А навесні стало відомо про плани продати київський готель Опера. Фактично єдиним великим об'єктом ЕСТА залишився столичний ЦУМ.

Також знизилася активність UMG. Три роки тому ця компанія, що займалася видобутком нерудних копалин (глини тощо), заявила про трансформацію в інвестиційний бізнес. Але, схоже, що історія так і обмежилася лише заявами. А підприємства UMG працюють як молодші партнери ДТЕК і Метінвест.

Єдиний роздрібний бізнес, який СКМ поки що офіційно не продає і не закриває — мережа АЗС, яка належить компанії «Паралель М ЛТД». Вона теж втратила багато об'єктів на Донбасі. Ще одним фактором, який вплинув на її роботу, стало посилення конкуренції в держзакупівлі. Ще за часів паперових тендерів, які було дуже складно контролювати, саме ця компанія неодноразово ставала переможцем великих торгів, проведених різними держструктурами Донецька і Донецької області. Новини про це досі можна знайти в інтернеті. Зате зараз в системі державних закупівель ПроЗорро легко знаходиться протилежна інформація. Навіть у Маріуполі, який став неформальним центром присутності Групи СКМ, багато тендерів на бензин і дизпаливо виграють інші постачальники. Може тому на ринку світлих нафтопродуктів вже років 10 ходять чутки, що Паралель може змінити власника, якщо хтось зробить її власнику пропозицію, «від якої не можна відмовитися».

До речі, незважаючи на продаж мобільного оператора, СКМ залишилася в телеком-бізнесі. В її портфелі є «Укртелеком» і VEGA — оператори фіксованого телефонного зв’язку та провайдери доступу до мережі інтернет. Але динаміку їх розвитку навряд чи можна назвати успішною. З останніх досягнень згадується досягнення мирової угоди в суді з колишнім власником «Укртелекому».

Ймовірно, серед всіх активів Ріната Ахметова безхмарне майбутнє є тільки у декількох напрямів. Це гірничо-металургійний комплекс, енергетика, банківський бізнес і медіанапрям, що буде трансформуватися

Що буде і чому

Досить імовірно, що серед всіх активів Ріната Ахметова безхмарне майбутнє є тільки у декількох напрямів. Це гірничо-металургійний комплекс, енергетика, банківський бізнес і медіанапрям, що буде трансформуватися (згадаємо закриття газети Сегодня і анонс появи двох нових телевізійних каналів).

Найімовірніше найбагатша людина України і його топ-менеджери зосередяться на подальшому розвитку активів у ГМК (без цього вже неможливо конкурувати на світових ринках). Триватимуть інвестиції в енергетику, яка якоюсь мірою стала інструментом політичного впливу і захисту. Причому в обох випадках ефективно працює вертикальна інтеграція — від видобутку руди і вугілля до продажу металопрокату і електроенергії.

Також будуть працювати залізничні і портові оператори Лемтранс і Портінвест, діяльність яких нерозривно пов’язана з ГМК і енергетикою.

З урахуванням перспективи земельної реформи в Україні, цікава доля аграрного холдингу Харвіст. Він створений на базі агроцехів ММК ім. Ілліча (Маріуполь), об'єднує земельний банк в 123 тис. га. Але в цьому бізнесі є рівноправний партнер — Вадим Новинський.

Який з усього цього висновок? Двадцятирічна історія показує, що групі СКМ виявилося непросто працювати на висококонкурентних ринках. Тут, як правило, набагато нижче маржа, а заробити можна, лише вдало перепродуючи актив. Але, не маючи доступу до внутрішніх фінансових документів, складно оцінити успішність або провал кожної угоди.

Крім того, конкуренти в цих сферах, які не мають такого потужного фінансового ресурсу, змушені бути більш гнучкими і винахідливими. Що позначається на сервісі, який хочуть отримати роздрібні споживачі.

Тому інтерес СКМ і її акціонера до таких сфер продовжить зменшуватися. І банкрутство роздрібної мережі, ініційоване нею самою, — головний дзвіночок.

Показати ще новини
Радіо NV
X