Навіщо знадобилася докапіталізація Укрексімбанку на 7 млрд. Чи можна було її уникнути?

24 вересня 2020, 17:13

Що трапилося з регулятивним капіталом банку і чи можна було обійтися без докапіталізації?

Почнімо з простого — навіщо потрібна докапіталізація? Питання резонне — по-перше, в Укрексімбанку зараз цілком достатній на вигляд запас міцності, на 1 вересня норматив адекватності регулятивного капіталу Н2 Ексім — 15.15% (за мінімально допустимих 10%), норматив достатності основного капіталу Н3 — 9.19% (за мінімуму 7%).

Відео дня

По-друге, докапіталізація робиться здебільшого під ті непрацюючі кредити, під які Укрексімбанк уже отримав додатковий капітал і в 2016-му і в 2017-му роках (ці кредити було визнано непрацюючими тв зарезервовано), відповідно, питання — навіщо тричі платити за одне й те саме.

Що впливає на регулятивний капітал банку? Точніше, що з'їдає регулятивний капітал банку, що більш актуально у випадку з Укрексімбанком.

Загалом — три компоненти.

Перший — операційний збиток. Другий — резерви під очікувані збитки за кредитами та іншими активами. Третій — зростання непокритого кредитного ризику (перевищення кредитного ризику над резервами МСФО).

1. Операційний збиток, по-простому — перевищення процентних, комісійних та адміністративних витрат банку над його процентними та комісійними доходами (можна ще приплюсувати сальдо доходів/витрат від торгівлі валютою і ЦБ, не має значення). Ще простіше — коли відсотків по кредитах і комісій за обслуговування не вистачає на покриття відсотків по депозитах і витрат на персонал, обладнання, офіс.

Укрексімбанк, на жаль, у 2020 році операційно збитковий — мінус 645,6 млн за півроку, навіть незважаючи на великі купонні доходи від ОВДП, отримані в результаті минулих хвиль докапіталізації. За 2019 рік операційний прибуток склав 15 млн грн, для банку такого масштабу це ніщо. Можливо, у другому півріччі ситуація покращиться, але, дуже схоже, що банк отримає операційний збиток за підсумками всього 2020-го. Це, звичайно, зменшить капітал.

2. Зростання резервів МСФО. «Правило великого пальця» — чим більше кредитів видається, тим вище резерви. Укрексім не те щоб гіперактивний у кредитуванні, і зростання резервів у 2020 році у банку невелике (за мірками банку) — +1.35 млрд грн за I півріччя, з них більша частина, 1.17 млрд, у другому кварталі (ні, я не знаю, Укравтодор це або щось інше). Найімовірніше, в другому півріччі динамка буде схожа, разом, додатково від одного до двох мільярдів з'їдять резерви.

Ок, скаже читач, припустимо, мільярд операційного збитку, припустимо, два мільярди резервів — сума цілком посильна для банку, і запасу капіталу на початок вересня вистачає, щоб поглинути ці збитки і не порушити нормативи адекватності капіталу 10%/7%.

То звідки докапіталізація і до чого тут старі кредити?

Тому плавно переходимо до найважливішої складової докапіталізації Укрексімбанку — зростання кредитного ризику. Точніше непокритого кредитного ризику.

3. Кредитний ризик. Є вимоги МСФЗ — міжнародних стандартів фінзвітності — для банків, є т.зв. пруденційні вимоги, тобто вимоги регулятора. Як правило і майже у всіх аспектах вони дуже схожі, але можуть і відрізнятися. Всіх подробиць, зрозуміло, не розкажу (тому що і сам, звичайно, не знаю), всіх нюансів і маніпуляцій (підгонка кредитного ризику під резерви, підгонка резервів під кредитний ризик, всі ці жорстокі бухгалтерські маніпуляції, які ніяк не відбиваються на кеш флоу банку, окрім як у вигляді зростання витрат на зарплати бухгалтерії та гонорарів аудиторам) теж, але суть у тому, що банки зобов’язані вести одночасно і звітність за МСФО і пруденційну, тобто регуляторну звітність. Якщо пруденційні резерви, вони ж кредитний ризик, вище, ніж резерви МСФО, банк повинен додатково зменшити капітал на суму різниці — це не бухгалтерський збиток банку, він не лягає в звіт про прибутки і збитки, але прямо впливає на капітал.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

До чого тут старі кредити?

Від теорії до практики. До 2014 року Укрексімбанк навидавав дуже багато кредитів, здебільшого валютних, різним компаніям, які, з різних причин, перестали обслуговувати ці кредити в 2015—2016 роках. Коли Укрексім дозріє до того, щоб розкрити портфель непрацюючих кредитів, громадськість побачить, що до експорту-імпорту там має відношення добре якщо половина кредитів — і в компаніях, і в цифрах. «За кредитним портфелем Укрексімбанку легко простежується історія правління та наглядової ради банку», — сумно пожартувала колись одна дуже розумна людина. Зрозуміло, ці кредити було визнано непрацюючими, зарезервовано, і під них було виділено додатковий капітал — ті самі хвилі докапіталізації 2016−2017 років. Далі банк просто припинив що-небудь робити з цими кредитами — задефолтили й досить, «померла так померла».

Але є нюанс.

Валюта та завдатки

Як це працює. Умовний приклад. Видано валютний кредит в еквіваленті, нехай, 2 млрд грн. Застава під нього, після всіх корекцій, оцінена в 1 млрд грн. Кредит пішов у дефолт (тобто став непрацюючим), разом, кредитний ризик резерви) за нього — 1 млрд грн (вартість кредиту мінус вартість застави).

Валюта. Припустимо, нацвалюта трохи девальвувала, і той самий кредит, з урахуванням девальвації, це вже 2.5 млрд грн. Відповідно, у банку збиток вплив на капітал) ще 500 млн грн.

Застави. Застави, якщо з ними не працювати, як не дивно, дешевшають. Перші два роки після того, коли кредит став непрацюючим, заставу при розрахунку кредитного ризику можна оцінювати в 100% оціночної вартості. Третій рік — не більше 70%. Четвертий — не більше 50%. Починаючи з п’ятого, застава обнуляється.

Звичайно, задля оцінки кредитного ризику. Взагалі застава може стояти, плавати, працювати, хоч муркотіти. Логіка проста — якщо чотири роки банк не зміг зробити нічого, щоб забрати заставу, ця застава нічого не варта. До речі, це дуже щадні правила, наприклад, в Італії застава втрачає половину вартості вже на другий рік, а після двох років (не чотирьох, як у нас), обнуляється.

Отже, якщо банк очікує девальвації хто її не очікує), він розраховує, що балансова вартість його непрацюючих кредитів зросте — і це прямий збиток.

І якщо від моменту визнання кредиту непрацюючим минуло чотири роки, то вартість застав під такі кредити обнулится — зросте кредитний ризик.

І збиток і кредитний ризик разом ляжуть на капітал.

І станеться це вже в січні 2021 року, коли мине чотири роки від моменту набуття чинності ухвалою НБУ 351, яка регламентує розрахунок кредитного ризику. Постанова діє з початку січня 2017, разом, на початку січня 2021 всі застави під кредити, що не працюють більше 4 років, Укрексімбанку будуть коштувати нуль. Не скажу, скільки там застав, але цифра непрацюючих корпоративних кредитів Укрексімбанку цілком публічна, як і кредитного ризику під них. Якщо припустити помірну девальвацію, приблизно до 29.3 грн/$ і обнулення забезпечення (тобто, сума КР за дефолтними кредитами стане дорівнювати сумі цих самих дефолтних кредитів), то в підсумку і виходить шукана докапіталізація в 6.8 млрд грн. Навіть під старі та вже двічі залиті грошима платників податків (тобто нашими) кредити.

Отже, докапіталізація при інших незмінних факторах, як не сумно, необхідна. Банк за друге півріччя просто не заробить так багато, щоб перекрити зростання кредитного ризику в результаті знецінення застав і очікуваної (максимально можливої) девальвації.

Показати ще новини
Радіо НВ
X