10% на імпорт. Некритичний податок на критичну інфраструктуру

27 серпня, 09:40

Поява податку на купівлю валюти під час імпортних операцій стане ще одним шоком для українських операторів зв’язку.

Шість місяців українські оператори телекомунікацій безперервно латають свої мережі, забезпечуючи зв’язком країну, що воює. Серед перешкод, які їм доводиться долати, є не тільки цілеспрямовані зусилля агресора та інші обставини самої війни. На жаль, неабияку частку божевілля додають непродумані дії й української влади.

Відео дня

Місяць тому ми говорили про проблеми бездіяльності місцевих органів влади. Трапляються випадки, коли оператори не завжди можуть отримати від місцевих рад уже проголосовані рішення про землевідведення для будівництва нових веж мобільного зв’язку. Отримавши на руки рішення, вони змушені шукати землемірів, які з нагоди воєнних дій уміло маскуються і місяцями не дають про себе знати. На відміну від місцевої влади, Кабмін і Верховна Рада весь час перед очима, не припиняючи бурхливу діяльність. На жаль, «бурхлива» не завжди означає «адекватна викликам часу».

На початку серпня коаліція у складі НБУ, Мінфіну та низки членів Кабміну почали просувати ідею про запровадження 10% податку на купівлю валюти під час імпортних операцій. Фактично йдеться про податок на імпорт безвідносно до його цільового призначення, характеру та інших обставин. Провладні коментатори озвучують кілька версій обґрунтування такого різкого кроку. Наприклад, заявляється необхідність захисту валютних резервів, які стрімко тануть в умовах катастрофічного падіння експорту. Інша версія полягає у підтримці курсу національної валюти. Треті кажуть, що йдеться про стимулювання вітчизняного виробника. Водночас усі погоджуються, що фактично йдеться про придушення імпорту.

Поява такого податку стане ще одним шоком для українських операторів зв’язку. Імпорт відіграє найважливішу роль у їхньому бізнесі, оскільки абсолютну більшість комплектуючих, програмного забезпечення та професійних послуг виробляють нерезиденти. Останні півроку оператори телекомунікацій повністю зосереджені на ліквідації збитків від воєнних дій та нарощуванні своїх мереж у регіонах, де рятуються від війни мільйони українців. Просто зараз на підконтрольних українській державі територіях йде Велике будівництво, цього разу телекомунікаційне. Податок на імпорт означає, що масштаби будівництва будуть пропорційно меншими.

Планом відновлення України, презентованим у Лугано у липні цього року, на операторів мобільного зв’язку покладено стратегічні для держави завдання, як-от:

  • відновлення усієї пошкодженої інфраструктури до кінця 2022 р.;
  • надання доступу до швидкісного інтернету 95% населення України до 2025 року;
  • покриття мобільним зв’язком і швидкісним мобільним інтернетом залізничних та автомобільних шляхів міжнародного та державного значення;
  • забезпечення стабільності та якості надання послуг зв’язку в умовах несподіваної та непередбачуваної міграції населення до безпечних регіонів.

Станом на початок червня було зруйновано 22% оптичних мереж і майже 11% веж мобільного зв’язку. За даними Світового банку, прямі збитки телеком-компаній становили $0,71 млрд, для відновлення довоєнного стану мереж знадобиться $1,79 млрд інвестицій. Для порівняння, валовий дохід усієї телеком-галузі у 2021 році становив менш як $3 млрд. З комплектуючих і витратних матеріалів в Україні випускаються лише деякі види кабельно-провідникової продукції, а також шафи для обладнання. До того ж цю продукцію виготовляють з імпортованої сировини та напівфабрикатів.

На жаль, ідея обкласти зусилля з відновлення інфраструктури країни окремим податком не є чимось надзвичайним. Після початку російської агресії оператори мобільного зв’язку почали надавати велику кількість послуг безкоштовно. Це стосується насамперед абонентів, які опинилися на окупованих територіях і все ще перебувають у зоні покриття. Це і послуги національного роумінгу, який часто рятує в зоні бойових дій і невпевненого прийому. Це, врешті, безпрецедентна для України можливість обслуговуватись у роумінгу за домашніми тарифами.

Все це оператори роблять власним коштом, розглядаючи як свій внесок у боротьбу українського народу з агресорами. І ось ці безоплатні, по суті, благодійні операції українська держава продовжує обкладати податками.

Не йдеться про те, щоб повністю відкинути доцільність пригнічення імпорту взагалі, як надзвичайний засіб у надзвичайних обставинах. Йдеться про те, щоб цей і подібний йому заходи мали вибірковий характер і не завдавали шкоди в критично важливих галузях.

Після початку війни мережі зв’язку автоматично набули статусу критичної інфраструктури, що на 200% виправдано і відповідає реаліям війни. Можливість зберегти сотню-півтора мільйонів доларів валютних резервів не може вважатися критичною, коли йдеться про функціонування національної інфраструктури зв’язку. Податок на імпортні операції повинен передбачати винятки для чітко окресленого законодавством кола суб'єктів господарювання.

Показати ще новини
Радіо НВ
X