Банківське лобі vs відновлення кредитування

17 липня 2018, 13:30
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Верховна Рада України у вівторок, 3 липня ухвалила закон щодо відновлення кредитування. За відповідну ініціативу проголосували 239 народних депутатів.

Законодавець подає громадськості цей закон як такий, що має на меті стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб'єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.

Відео дня

Проте, чи такі благі наміри переслідують депутати, як кажуть? Спробуємо розібратись.

Відтак, новий закон вносить зміни в низку законів і кодексів, які необґрунтовано і однобоко підсилюють позицію кредитора.

Звичайно, враховуючи, що, за даними Міжнародного валютного фонду, практично кожна друга гривня, взята у кредит, не повертається, то необхідність виправлення такої ситуації є вкрай доречною.

Проте, саме дотримання паритету прав і обов’язків кредитора та позичальника є запорукою відновлення кредитування в Україні.

Так, поручителі тепер не можуть бути звільнені від відповідальності, навіть якщо відбулися події, котрі припиняють поруку. Наприклад, закінчився термін давності або кредитор з позичальником змінили умови кредиту, не повідомивши про це поручителя.

І якщо раніше б відповідальність поручителя припинилась, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель нестиме відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання.

Також, з ухваленням закону спадкоємці зобов’язані будуть повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. До того ж спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно або інше майно або майнові права, які обтяжені, зобов'язаний буде звернутися до нотаріуса або до уповноваженої на це особи за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Тобто, спадкоємці позичальника, який помер та не погасив кредит, тепер зобов'язані (а не "мають право") вступити в спадок боргу.

В той же час, згідно з запропонованими нововведеннями, кредитор спадкодавця, якщо не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, тепер має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Тобто, за неповернутий кредит спадкодавця відповідатиме спадкоємець боржника.

Крім того, спрощено доступ банків до Державного реєстру актів цивільного стану. Надаватиметься банкам такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції України, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах.

Нововведення забезпечить банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов'язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи зі спадкоємцями.

Серед позитивних змін можна відзначити спрощення процесу укладення договорів застави транспортних засобів та здешевлення таких договорів для позичальника, оскільки передбачається повернення простої письмової форми договору застави транспортних засобів (без обов’язкового нотаріального посвідчення).

Також, законом зобов'язано іпотекодержателя (кредитора) звільняти іпотечне майно від накладених ним обтяжень не пізніше ніж через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником).

Підсумовуючи, можна сказати, що баланс прав кредитора і позичальника цей Закон точно не зберігає. Закон більшою мірою спрямований саме на захист прав кредиторів, зокрема, мінімізує їхні ризики на всіх стадіях кредитування. Дотримання рівноваги у правах та обов’язках кредитора й позичальника є невід’ємною складовою у відновленні кредитування та оздоровлення фінансових ринків.

Таким чином, для реалізації основної мети Закону, доречним буде вносити до нього зміни з урахуванням аналізу динаміки позитивного чи негативного розвитку кредитування в Україні.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X