Змінити тенденцію. Як можна вплинути на зменшення працездатного населення в Україні
В Україні до 2030 року працездатного населення поменшає на три мільйони. Воно складе 24 мільйони осіб.
Про це свідчать результати дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, повідомила його керівник Елла Лібанова, йдеться у сюжеті Радіо НВ.
Цифра вже не зміниться
Вона пояснила, що фахівці врахували реальний вік. Це люди від 20 до 64 років. Що б ми не робили з народжуваністю і смертністю, цифра вже не зміниться, прогнозує Лібанова.
Нині в Україні доволі високий рівень еміграції. Цю тенденцію потрібно змінювати. Створення високопродуктивних робочих місць є важливим фактором, але цього не достатньо.
"Європейський, північноамериканський ринки праці переживають часи, яких у них ще не було. З ринку вимиваються робочі місця, які потребують робочої сили середньої кваліфікації. Там залишається два полюси: топові місця, які потребують робочої сили дуже кваліфікованої, і робочі місця, які потребують низької кваліфікації. Ми повинні розуміти, що стільки юристів, стільки бухгалтерів, стільки програмістів середньої кваліфікації не будуть потрібні через 10 років", – зазначила Либанова.
Міграційні процеси в Україні не є унікальними
В Україні через нестачу робочої сили потрібно змінювати трудове законодавство для залучення трудових мігрантів, вважає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
За його словами, Україні потрібно наслідувати польський досвід із залучення трудових мігрантів, але робити це з розумом, щоб сюди не пішла навала людей. Україна стоїть на порозі гострої нестачі робочих рук. Цьому сприяє від’їзд активних і працьовитих українців на роботу за кордон, демографічна криза, а також зростання кількості громадян пенсійного віку.
"Кожен рік дуже велика кількість українців виїжджають працювати за кордон. Картина майбутнього економічного розвитку нашої держави стає не дуже приємною. Але ті процеси, які зараз відбуваються тут у нас, не є чимось унікальним. Те саме відбувалося 25 років тому у країнах Східної Європи. Після падіння комуністичного режиму в тій самій Польщі майже 2,5 мільйони поляків емігрували з цієї країни. З Румунії емігрували 3,5 мільйони людей", – зауважив Воскобойник.
Читайте також: Чи чекають українських заробітчан за кордоном, та кого там не вистачає
Брак трудових ресурсів
Українські роботодавці занепокоєні обсягами трудової міграції, нарікає голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Для того, щоб створити високопродуктивні робочі місця, на його думку, потрібне економічне зростання.
Олійник наголосив, що чи не кожен роботодавець, незважаючи на вкладення коштів в навчання та пошук людей, відчуває брак трудових ресурсів.
"Наші робочі місця виїжджають з локомотивами до Америки, з гелікоптерами до Франції, з вишками до Китаю, з турбінами до Китаю. З 2030 року ми знаємо як створити 2 мільйони високопродуктивних робочих місць. Ключове, що створювало робочі місця, – це переробна промисловість. У 1991 році 44% ВВП України була переробна промисловість, сьогодні – 12,4%. До 2030 року потрібно ставити за мету 25% переробної промисловості", – наголосив Олійник.
Нестача професійних кадрів
Україна має високий потенціал для товарів з високою доданою вартістю, зазначив генеральний директор міжнародної компанії Modern Expo Group Петро Пилипюк.
Холдинг налічує 3 тисячі працівників, з них 2,5 тисячі працюють в Україні. Має три підприємства – в Луцьку, Верхньодніпровську та Вітебську (Білорусь). Середня заробітна плата там понад 18 тисяч гривень. Проте нестача професійних кадрів є.
За його словами, за кордон переважно виїжджають молоді люди віком від 20 до 30 років. Основні мотиви, які їх до цього спонукають, більша зарплата та можливість придбати на неї житло.
"Сьогодні ні один ВНЗ не готує тих спеціалістів, яких ми потребуємо, бо ми використовуємо справді найкращі технології: лазерна порізка, лазерне зварювання. Ми стикнулися у останні два роки з проблемою, на яку ми навіть не розраховували, – це те, що дійсно відкритість нашої країни, відкриті кордони, безвіз дав можливість людям виїжджати сьогодні працювати за кордон. Якщо ми раніше конкурували на локальному ринку, давали завжди кращу зарплату, що до нас йшли працівники, то сьогодні нам доводиться конкурувати з Польщею", – заявив Пилипюк.
Читайте також: Допомога заробітчан. Топ-10 країн за обсягом приватних грошових переказів з них в Україну
Змінити ситуацію можна
Проблема темпів економічного зростання для України залишається ключовою з 90-х років, зазначив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць.
За прогнозами Міжнарожного валютного фонду, тільки в 2023 році Україна досягне рівня 1990 року. Проте змінити ситуацію можна, орієнтуючись на більш глибоку переробку навіть тільки аграрної продукції.
"Ми добре вирощуємо кукурудзу. Якщо ми будемо тільки кукурудзу переробляти у крохмаль високої якості, виручка буде у два рази більше від тонни кукурудзи, ніж та, яка продається на експорт. Це тільки по крохмалю. Яка в нас ситуація з кукурудзою: Сполучені Штати вирощують 371 мільйон тонн і тільки 16% поставляють на експорт. Україна вирощує 35 мільйонів, а поставляє 77% на експорт", – зауважив Геєць.
Маніфест роботодавців України
Українські роботодавці запропонували кроки для змін в економіці, представивши Маніфест роботодавців України. Це топ-12 завдань, які вони ставлять перед собою та владою.
Зупинити міграцію до 2030 року можна створивши 2 мільйона високопродуктивних робочих місць. Усього до цього часу має бути зайнято 18 мільйонів населення. Темпи зростання економіки потрібно підвищити на рівень не нижче 7%. У середньорічному вимірі за період з 2020 по 2030 роки. А частку переробної промисловості у ВВП збільшити до 25%. Збільшення експорту товарів має складати не нижче 10% щорічно до 2025 року та не нижче 5% протягом п’яти років потому.
Для розвитку національної економіки потрібно запровадити інструмент "купуй українське", а також працювати над інвестиційними стимулами. Національному банку України варто було би надавати підприємством реального сектору економіки доступ до дешевих кредитних ресурсів та знизити облікову ставку до 4-5% у 2025 році.
Маніфестом передбачається аудит ключових міжнародних економічних угод та забов’язань України, а також перегляд їх у частині, що суперечить комплексній стратегії економічного розвитку за доктриною української реіндустріалізації. З работодавця пропонується зняти функції податкового агента та запровадити систему самостійної сплати податків та зборів найманими працівниками.
