alt
НВ Преміум
5 карток

Схема, бізнес чи азартна гра? Що відбувається із зеленою енергетикою в Україні

3 червня 2020, 10:52

1

Тільки для своїх: що таке «зелений тариф», коли він з'явився в Україні і хто першим зібрав вершки

Зелений тариф з'явився в Україні у 2008 році. Вважається, що його основним лобістом був наближений до експрезидента України Віктора Януковича чиновник і бізнесмен Андрій Клюєв. Український зелений тариф був зафіксований в євро і в десятки разів перевищував тарифи традиційної енергетики. На зорі української зеленої енергетики тариф для сонячних електростанцій (СЕС) перевищував 45 євроцентів за кВт * год. Для вітряних станцій (ВЕС) показник був нижче — 11-13 євроцентів.

Перші вітряки почали з'являтися в країні вже у 2009 році, а з 2011 року — сонячні електростанції. Власниками більшості СЕС до 2014 року були юрособи, об'єднані компанією Activ Solar з номінальними власниками з Австрії. Але ринок і журналісти були впевнені, що це компанія братів Андрія і Сергія Клюєвих, які, хоч і ненадовго, до втечі з країни, та стали основними бенефіціарами зеленого "тарифу". Брати Клюєви заперечували свій зв'язок із цим бізнесом.

Перші СЕС будували в найбільш сонячно активних регіонах — Криму і в південних областях.

Одразу після запуску, завдяки високій ставці "зеленого тарифу", навіть були спроби підключати вночі дизель-генератори, електроенергію яких передавали в мережу як "зелену". За даними НВ Бізнес, це були поодинокі випадки, пов'язані з ініціативою на місцях. І їх оперативно припинили. Але з часом вони переросли в чутки, що це всемогутні власники станцій домовлялися з найближчими військовими частинами про спеціальні потужні освітлювальні машини, які заливали штучним світлом поля з фотоелементами, щоб навіть вночі отримувати "зелений тариф" (абзац виправлений після публікації - НВ Бізнес).

Паралельно розвивалася ніша вітрової генерації. У Краматорську навіть було створено німецько-українське спільне підприємство з виробництва вітрогенераторів, українські власники якого мали відношення до невеликих вітропарку в Донецькій області. Але найбільшим гравцем став енергохолдинг ДТЕК найбагатшого українця Ріната Ахметова. У 2012 році компанія ввела в експлуатацію перші вітряки Ботієвської ВЕС на березі Азовського моря, яка досі є найбільшою в Україні. Її встановлена потужність 200 МВт.

Держава гарантувала інвесторам зелений тариф до 2030 року, але з поетапним зниженням. Однак урізати ставки довелося достроково через девальвацію гривні, стагнацію попиту на електроенергію і кризу неплатежів, що вразила весь ринок.

2

Штучна монополія під прикриттям локалізації виробництва

Незважаючи на те, що ставки зелених тарифів в Україні виявилися одні з найвищих у світі, масових інвестицій у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) не було. Закон у 2012 році штучно обмежив коло інвесторів: потрібно було забезпечити високий відсоток локалізації обладнання споруджуваних станцій.
Але єдине українське підприємство, яке могло виробляти фотоелементи — основний компонент СЕС — належало родині Клюєвих. Це запорізький завод Кремнійполімер. Також він володів Заводом напівпровідників. Схожі обмеження були й у вітроенергетиці. Єдиний виробник вітрогенераторів Фурлендер ВіндТехнолоджі (Краматорськ) не міг забезпечити попит всього ринку. Тим більше, що акціонери компанії реалізовували кілька власних проєктів вітропарків.

Ринок ожив лише в 2015 році. Тоді відбулася різка девальвація гривні. І зелені тарифи, номіновані в євро, стали вельми привабливою інвестицією. Цього не применшило навіть урізання ставки зеленого тарифу, викликане першими труднощами з виплати коштів ВДЕ з енергоринку. Адже тариф для ВДЕ був зафіксований у валюті, а для споживачів — у гривні.

Після того, як в липні 2015 року Верховна Рада прийняла законопроєкт 2010-д Про внесення змін до деяких законів України про конкурентні умови виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, почався бум інвестицій. Цим нормативним документом скасували обов'язкову вимогу про локалізацію обладнання станцій.

Примітно, що ці зміни призвели до практично повної втрати сонячного бізнесу братами Клюєвими. Станції компанії Active Solar в Миколаївській і Одеській областях в 2014 році відійшли китайській державній компанії CNBM в рахунок боргу за товарним кредитом. Правда про це стало відомо лише на початку 2016 року. Активи в анексованому Криму, за деякими даними, досі контролюються Клюєвими.

Радіо НВ