Економіка великої війни. «Сотні мільярдів доларів потрібні, щоб привести країну у довоєнний вигляд» — інтерв'ю НВ з Денисом Шмигалем

4 квітня, 11:00
Ексклюзив НВ
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України (Фото:пресслужба Кабміну)

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України (Фото:пресслужба Кабміну)

Скільки коштує Україні кожен день війни та як національна економіка та бізнес протистоять агресії РФ, — про це НВ розповів керівник уряду.

З прем'єр-міністром Денисом Шмигалем НВ зустрівся ввечері у будівлі Кабміну на Грушевського, де голова уряду працює щодня.

Топ-чиновник, який змінив костюм і краватку на сорочку кольору хакі, протягом години пояснював, як працює вітчизняна економіка воєнного часу, скільки країна вже втратила через війну, звідки візьмуться кошти на відновлення зруйнованої інфраструктури і як зараз вижити бізнесу.

Відео дня

— Наскільки сильно вже постраждала українська економіка через війну?

 — В областях, де йдуть бойові дії, розташовується понад 30% підприємств, які створювали більше 50% ВВП. Зараз підчас військових дій ми втрачаємо від 35% до 50% ВВП. Це і є удар по економіці. Попри це у нас достатньо резервів. Березень ми пройшли доволі спокійно, не дивлячись на військові дії. Всі виплати на підтримку армії, підтримку усіх соціальних платежів були зроблені. Квітень буде більш складним, ніж березень.

— Що з надходженнями з митниці і з податками?

 — За перший квартал бюджет перевиконується. У січні-лютому не було війни і ми йшли з добрим випередженням. За перший квартал податкова — 121%виконання плану. У березні податкові надходження також були перевиконані, адже багато великих компаній сплатили податки на перед, а державні компанії та банки сплатили дивіденди раніше, ніж передбачалося. Тому перевиконання плану податковою — 134%. Загалом у березні бюджет виконано на 95%.

Митницю виконали лише на 20%, це пов’язано з тим, що на митниці впав обіг. Зараз ми звільнили від митних платежів повністю весь бізнес. У нас зараз відкрита митниця, гуманітарка проходить без зайвих оформлень — одна сторіночка. Уся продукція сьогодні ввозиться без жодних обмежень і без жодних бар'єрів. За це ми платимо зниженням надходжень у бюджет, але нам дуже важливо наситити країну товарами першої необхідності і продуктами, тому ми так лібералізували митницю. У подальшому будемо коригувати цю політику в залежності від того, як будуть розвиватися події. Економіка воєнного часу і воєнного стану передбачає більш жорстке врядування з боку держави і з боку уряду, оскільки умови постійно змінюються.

—  Так. Ми не знаємо, що буде завтра…

 — Стосовно того, як ми наповнювали бюджет, тут треба говорити про відповідальну роботу податкової митниця збирала ті платежі, які могла зібрати ми попрацювали з підприємствами державного сектору економіки по сплаті дивідендів, зараз вона вже відбулася частково. Це теж хороше джерело наповнення держбюджету. Був деякий відповідальний бізнес, який авансував податки, наприклад на прибуток. Платив не в квітні місяці, а сплатив у березні. Це усе дало змогу у березні почати виконувати наші зобов’язання по сплаті пенсій за квітень. Для тих областей, де ведуться бойові дії, квітневі пенсії почали виплачувати вже з 25−27 березня.

— Не буде проблем з виплатою пенсій на тимчасово окупованих територіях? Наприклад у Херсоні, Бердянську і так далі?

 — Звісно там, де є окупація, проблематика існує. Не можна говорити, що там усе райдужно. Там, де ми можемо платити на картки, найпростіше: у людини є картка, ми на неї перераховуємо. Коли у людей нема картки, коли пенсію привозила Укрпошта, там є проблема. Ми намагаємося доставляти готівку у ті міста і містечка, які під окупацією або в оперативному оточенні. Це величезні складнощі і ризик для тих людей, які здійснюють цю роботу. Відкрито зробити це неможливо, це йде неофіційним закритим способом. Ми робимо усе можливе, щоб допомогти нашим людям.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр (Фото: пресслужба Кабміну)
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр / Фото: пресслужба Кабміну

— Яка ситуація з експортом? Адже росіяни заблокували наші порти. Яким чином зараз постачається наша продукція?

 — Дійсно, ви праві, порти заблоковані. У нас надзвичайно велика кількість зернових, які мали бути експортовані до серпня. Вони накопичені на українських зерносховищах, на елеваторах, на складах. Більше 85%, майже 90% українського експорту зернових, руди, інших великогабаритних товарів йшли через морські порти. При блокуванні моря Україна зіткнулася з величезним викликом. Адже експорт наявних надлишків зернових дасть нам $ 7−10 млрд. Сьогодні ми спільно з нашими партнерами шукаємо альтернативні шляхи налагодження експорту. Не хочу наперед їх відкривати, але є як мінімум три альтернативних варіанти і частково експорт уже відбувається. Ми будемо нарощувати об'єм і я практично переконаний, що на 80% від обсягів ми забезпечимо можливість здійснювати експорт.

— Чи є якісь розрахунки, — скільки на день нам коштує війна?

 — В країні бойові дії, втрати щодня змінюються, остаточні розрахунки будуть після. Зараз, якщо говорити про розрахунки Мінфіну по втратах бюджету, то втрати України становлять близько 2 млрд грн на день. Якщо говорити про втрати інфраструктури, то за місяць війни вони попередньо склали $119 млрд. Тобто $4,25 млрд. щодня.

Якщо додати сюди військові втрати та збільшені військових та соціальних видатків, програми підтримки, втрати економіки та підприємств, тоді говоримо про $565 млрд.

Навіть не хочу це ділити на дні. Втрати однозначно величезні. Але маємо бути оптимістичними, ми будемо відновлюватись з такою ж швидкістю. Я в цьому переконаний.

— А за рахунок чого ми швидко відновимось? Підтримка заходу?

 — Три джерела. Це заморожені кошти Росії, тобто їхня конфіскація та репарація. Друге, аналогічно, це російське майно Трете — це кошти західних партнерів, вже сьогодні ми ведемо перемовини про створення фонду відновлення. Ми вже отримали більше $3 млрд. Це перший крок до того, щоб наповнювати бюджет, виконувати наші зобов’язання. Поки що ми говоримо про щоденні витрати, які має нести держава на оборону, на виконання своїх соціальних зобов’язань, на забезпечення країни харчуванням. Усе решта звичайно буде після завершення війни, — це вже наступний крок. Але вже сьогодні ми до нього готуємось разом з нашими партнерами.

— Ви назвали цифру у $3 млрд. — це те, що надали західні партнери на те, щоб наша економіка функціонувала. Під які умови вони нам надаються? Це грантові кошти чи це зобов’язання під відсотки?

 — Це і ті, і ті гроші. Це і гранти, які надаються нашими партнерами, як допомога. Наприклад ЄС надав 120 млн. євро. Є частина коштів кредитних, це ті кредити, які були домовлені з МВФ і з Євросоюзом — макрофінансова допомога. Там довгі періоди надання цих грошей, від 5 до 18 років, і дуже умовні відсотки, але в подальшому ми будемо працювати над тим, щоб ці періоди були ще довшими, а відсотки наближалися до нуля.

 — Тепер ми розуміємо, що коли Росія пішла у повномасштабний наступ, план був швидко захопити Київ і усю Україну. Він провалився. Зараз росіяни змінюють стратегію, виходять з Київської області, очевидно будуть перегруповуватися. Війна може затягнутися і тривати довго. Ми готуємось до довгої війни?

 — Ви праві в тому, що противник мав одні плани, але їхні плани не співпадали з нашими намірами захистити свою землю і жити в цивілізованій незалежній державі. Їхні плани зламалися і вщент зруйновані відвагою і стійкістю наших воїнів, рішучістю і єдністю нашого народу.

Я скажу, що означає довга війна. Ви бачите, що санкції проти РФ посилюються. Чотири запроваджених пакета санкцій нашими партнерами (Євросоюзом, США) діють. Економіка Росії падає, втрачає. У них зростає напруга серед населення, з’являються дефіцити, виникає цілий ряд обмежень, до яких росіяни не звикли. Тому довга і виснажлива війна у першу чергу буде шкодити російській економіці. Зараз вже підготовлений доволі жорсткий 5-й пакет санкцій. Чим довшою буде ця війна, тим важчими будуть наслідки для самого агресора. Звичайно ми готові до різних сценаріїв, ми у будь-якому випадку будемо відстоювати нашу свободу, нашу незалежність, ми боремося за своє життя і за свою землю.

Підписання заявки на вступ України до ЄС керівництвом держави (Фото: пресслужба Кабміну)
Підписання заявки на вступ України до ЄС керівництвом держави / Фото: пресслужба Кабміну

— Яка ситуація з українською промисловістю і з бізнесом?

 — Українська промисловість пережила перший шок, як і всі ми. Сьогодні усі вертаються, там де це можливо, до виробництва, до роботи, ми закликаємо до цього. Я закликаю усі підприємства працювати, тому що економіка сьогодні має забезпечувати тил і забезпечувати фронт, у першу чергу.

Багато підприємств, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії, подали заявки і ми допомагаємо їм передислоковуватися в безпечні місця, у безпечні області. Таких заявок уже понад 1,1 тис. на сьогоднішній день. Понад 350 підприємств уже знаходяться в процесі переведення і вже 90 підприємств приступили до роботи.

Правобережна Україна практично вся сьогодні працює, сплачує податки і зберігає робочі місця.

Більшість наших заводів відновили вже роботу. Ми закликаємо сферу послуг також відновити свою роботу. Магазини, навіть кафе і ресторани, перукарні, манікюрні салони — усі мають працювати. Ми зробили найкращі умови для бізнесу. Будь-ласка, [сплачуйте] 2% з обороту, — можна працювати і заробляти гроші, забезпечуючи себе і створюючи робочі місця для своїх родин, для своїх друзів, рідних, близьких.

Переселенців теж закликаємо працювати. Можна утворити фізичну особу підприємця (ФОП), платити 2% з обороту, плюс отримувати від держави 6,5 тис. грн на кожного переселенця, якого ти працевлаштуєш на роботу — це уже готовий конструктор для малого і середнього бізнесу.

Ми зробили дуже велику дерегуляцію, лишили буквально декілька десятків дозволів на дуже складні речі. Понад 700 дозволів і ліцензій скасовано, податкова система найпростіша, митниця відкрита. Програму кредитування 5−7−9% зробили сьогодні доступною практично всім, 0% за кредит — до 60 млн. грн кредитування.

— А банки готові до цього? Тому що я чула скарги, що там, де ще тривають бойові дії - ні.

 — Треба відмітити, що не дивлячись на початок війни, банківська система встояла і повела себе доволі стабільно, стала стержнем стабільності в нашій економіці. Звичайно банкіри завжди дуже прагматично зважують ризики, вони хочуть кредитувати під тверду заставу. Якщо вони розуміють, що застави завтра може не бути, тому що в неї завтра потрапить ракета, для них це означає неможливість видати кредит. Тому ми готові робити програми державних гарантій для того, щоб простимулювати кредитування бізнесів не лише на тих територіях, де сьогодні відносний спокій, але і на тих територіях, які знаходяться під ризиком. Там є бізнес і він хоче працювати, щось виробляти, чимось торгувати і створювати робочі місця. Ми зараз дуже активно працюємо з банками, спілкуємося з ними, забираємо усі ці бюрократичні перепони, які не дають їм кредитувати. Є багато тисяч заявок на кредитування за новими умовами, тому переконаний, що буквально у найближчі тиждень-два ми побачимо бурхливий розвиток.

— Як переорієнтовується економіка в умовах воєнного часу?

 — Наприклад, це підтримка власного виробника через державне замовлення. Це теж дуже важливий сегмент. Міністерство оборони сьогодні замовляє для армії певні вироби. Ми говоримо навіть не про зброю, ми говоримо про тилове забезпечення армії: одяг, їжа, захист і таке інше. Усе це замовляється в Україні, по максимуму усе що можна замовити. Звичайно Міноборони сьогодні це пріоритет номер один. Загалом з 24 лютого міністерство уклало 68 договорів з вітчизняними підприємствами на загальну суму на 3,2 млрд. грн на виробництво одягу. Це ми говоримо лише про легку промисловість.

А Укрзалізницю ми визначили основним закупником і розповсюджувачем разом з Укрпоштою продуктів харчування в Україні. Тобто це доставка як для мереж, так і доставка гуманітарних вантажів, які куплені за рахунок держави або надані партнерами. Укрзалізниця це виконує і на це вже визначено 5 млрд. грн.

Ну і безумовно інша частина — це кредитування під пільгові відсотки на посівну, ми на це виділили біля 20 млрд. грн.

Окремо працюємо із нашими постачальниками пального. Тут ми забрали повністю акциз з пального з бензину і з дизеля і знизили ПДВ з 20% до 7%. Коли це рішення вступило в силу, на 10 грн майже впала ціна на пальне на заправках. Зараз ворог розбив частину наших баз збереження пального, тому спостерігається де-не-де дефіцит, але ми бачимо баланс забезпечення країни пальним. Можуть бути логістичні розриви, але ми розуміємо скільки необхідно загалом, ми у тісній співпраці з постачальниками, співпрацюємо з Укрзалізницею, з Міністерством оборони, і чітко бачимо баланс пального, яке потрібно нашій країні.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр (Фото: пресслужба Кабміну)
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр / Фото: пресслужба Кабміну

— Ви вже згадали посівну, які прогнози по ній?

 — Минулого року ми засіяли на 5% більше озимих культур ніж позаминулого. Це доволі хороший аванс з точки зору майбутнього врожаю. Звичайно зараз, там де ведуться бойові дії, там де поля заміновані, де знищені вибухами, неможливо обробляти якісь ділянки землі. Ми очікуємо зменшення на 25−30% можливості засіювати. Але загалом якщо брати темп посівної, то якщо минулого року на цей момент лише у 15 областях розпочалася посівна, то цього року вже в 21-й області. Вистачає пального, вистачає коштів. Ми відкрили дуже велику програму кредитування під 0% для аграріїв на рік з гарантіями держави. 80% кредиту держава гарантує для того, щоб аграрій міг прийти і взяти кредит, навіть якщо в нього нема застави або вона невелика. В умовах війни посівна почалася вчасно, проходить надзвичайно складно через ризик для життя, тому що літають кулі, літають снаряди, лежать міни. Аграрії сьогодні, як і всі в Україні, роблять свій подвиг, здійснюючи цю посівну.

— Зараз багато людей втрачають домівки. В Маріуполі напевно жодної квартири вже цілої не залишилося. Держава вже заявляла про те, що планує відбудовувати житло. Як ви це бачите?

 — Тут ми повертаємося до націоналізації і конфіскації російських активів і підтримки наших партнерів. Ми як держава гарантуємо людям повернення їхніх домівок, їхнього житла, якщо воно було зруйновано і для цього відкрили реєстрацію в Дії, де кожен може це зафіксувати І президент, і уряд пообіцяли вже людям, що ми будемо відновлювати все житло втрачене через агресію Росії, яке було зруйноване окупантами і агресорами. Держава віднайде засоби: за рахунок конфіскації російського майна, конфіскації заморожених активів, підтримки наших партнерів, ми це будемо робити.

— Багато говорять про аналог плану Маршала для України. Чи є вже якісь контури його?

 — Робота над ним триває. Ми розуміємо одне — він має бути. Тому що при таких руйнуваннях, при такій ситуації, яка є зараз, Україні без плану відновлення неможливо буде існувати в майбутньому. Ми розуміємо, що вже сьогодні треба інвентаризувати усі втрати, розуміти, скільки це коштує. Просто прагматична вартість втраченої інфраструктури, домівок, взагалі усіх активів, які ми губимо. Далі треба розуміти звідки брати гроші, я про це вже згадував. Оце і буде той фонд відновлення держави, з якого ми будемо робити все: відновлювати інфраструктуру, відновлювати житло. Очевидно, що це великі гроші. Це сотні мільярдів доларів, які потрібні будуть для того, щоб просто привести країну в той вигляд, в якому вона була до початку повномасштабної збройної агресії.

— Життя кожного українця змінилося через війну. Як змінилося ваше життя?

 — Сьогодні життя зосереджено лише на війні, коли не має шансу на помилку, не має шансу на затримку, усе має бути вчасно, усе має бути чітко, бо від цього залежить сотні тисяч життів. Звичайно це покладає величезний тягар відповідальності. Ця відповідальність не дає змоги ні розслабитись, ні нормально спати. Зараз нема днів, усе одно це понеділок, середа чи субота. Просто є один день війни. З точки зору спілкування з оточенням, зі знайомими, з рідними, з друзями — звичайно, його зараз нема. Усе зосереджено на роботі, так само як нема його у тих бійців, які стоять на передовій. Відпочинку ніхто не хоче, ми хочемо лише перемоги.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X