Війна РФ проти України призведе до голоду у всьому світі — Алекс Ліссітса
Україні не загрожує голод у цьому чи наступному році, але у світі нестача продовольства виникне, оскільки Україна та Росія забезпечують 30% глобального постачання на ринки пшениці, розповів в інтерв'ю Радіо НВ Алекс Ліссітса, президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу, гендиректор агрохолдингу ІМК.
— Що у нас із продовольчою безпекою тепер і в перспективі?
— Україна дійсно виробляє багато продукції і є традиційно країною-експортером. За великим рахунком, за останні 15 років Україна досить-таки суттєво зміцнила свої позиції на глобальних ринках, і це стосується не лише зерна, кукурудзи, ріпаку, соняшникової олії. В останні роки досить-таки суттєво було нарощено експорт м’яса, птиці тощо.
Відповідно, якщо говорити про ситуацію на сьогоднішній день, то в Україні більш ніж достатньо продуктів харчування, щоб прожити щонайменше два роки без проблем. Голоду в Україні цього року точно не буде і наступного, скоріше за все, також. Навіть якщо ми взагалі не відсіємося, але ми бачимо, що зараз починаються весняно-польові роботи в багатьох регіонах України, особливо на півдні, де треба починати по суті підживлювати озимі культури.
Україна минулого року засіяла близько 8 млн гектарів землі під озимі культури. Це озима пшениця, озимий ячмінь, озиме жито. Тобто уже через 2−3−4 місяці в залежності від регіону буде очевидно, скільки ми отримаємо врожаю по озимих культурах. Якщо зараз провести весняно-польові роботи хоча би на половину від того обсягу, який у нас був запланований, а в першу чергу це підживити озимі культури, внести відповідні засоби захисту рослин, то ми отримаємо досить-таки непоганий урожай. Плюс у нас є перехідні залишки по зерну, пшениці і кукурудзі. Тому для України ситуація виглядає не такою поганою. Що стосується соняшникової олії, то у нас більше, ніж треба. Ми споживаємо плюс-мінус 500 тисяч тонн соняшникової олії, а зараз на складах у нас більш ніж 3,5 млн тонн. Тобто ми можемо сім років їсти соняшникову олію без жодних проблем.
Інше питання, якщо ви питаєте про голод, то голод буде, але не в Україні, а у світі, тому що Україна разом із Росією забезпечують 30% глобального постачання на ринки пшениці. Ємен залежить від нашого зерна майже на 50%. Тобто якщо Україна не зможе поставляти на зовнішні ринки, адже в нас буде потреба на внутрішньому ринку, і якщо говорити, що Росія на сьогоднішній день настільки токсична, що ніхто не зможе, скоріше за все, купувати російське зерно, яке по суті вимито українською кров’ю, і споживати його. Якщо до цього всього додати, що Україна і Росія є двома найбільшими або великими постачальниками мінеральних добрив у світі, то це дійсно вже є проблемою, і про неї говорять зараз і Велика Сімка, і ООН, і Єврокомісія. Я майже кожен день даю коментарі великим світовим виданням, у тому числі New York Times і Frankfurter Allgemeine Zeitung, розказую про те, яким чином уплине питання непроведення весняно-польових робіт в Україні в повному обсязі на світовий ринок. А це вплине досить-таки негативно, і про це треба відверто говорити, що подальша війна в Україні і подальша агресія Росії в Україні призведе до глобального голоду у всьому світі.
— Китай теж активно купує в Україні зерно. Такі країни, як Китай і Індія, які ще зберігають певний нейтралітет, так само залежать від українського продовольства?
— По Китаю дещо інша ситуація. Складається враження, що китайці задовго знали про те, що буде війна, але в нас немає поки що підтверджених фактів.
— Скупали активно?
— Саме так. Вони скупали досить-таки активно останні місяці на глобальному ринку все зерно. Це призвело по суті до подорожчання зерна і подорожчання інших товарів та послуг, які прив’язуються до сільського господарства. Тому Китай плюс-мінус зараз забезпечений, але це не означає, що Китай буде забезпечений восени. Адже, знову ж таки, якщо відпаде Україна, можливо, вони куплять російське зерно, адже Китай буквально минулого тижня провів прискорену процедуру надання можливості росіянам експорту до Китаю. Китайці не давали їм цього дозволу раніше. Тому Китай розраховує, скоріше за все, на те, що отримає зерно з Росії, від якого інші країни, скоріше за все, відмовляться. Тому по Китаю ситуація досить неоднозначна на сьогоднішній день. Інші країни, які є великими імпортерами українського зерна, це, в першу чергу, Північна Африка, особливо Єгипет, Близький Схід, Саудівська Аравія, Ємен, Індія, Пакистан. Для цих країн буде величезна проблема. Враховуючи те, яка кількість населення знаходиться в них за межею бідності, зростання цін на продукти харчування, яке вже зараз прогнозують на рівні 30−40%, призведе до наслідків, які ми бачили у 2007 році, коли зростання цін на продовольство майже вдвічі призвело до голодних страйків в Мексиці, в Єгипті і до величезних проблем, які по суті вирішилися або вилилися якраз в глобальну фінансову кризу.
— Минулими днями кілька разів ракети поцілили по складах з продуктами в Київській області. Наскільки у нас взагалі захищені ці склади, де зберігається зерно і інші продукти? Чи взагалі частина не в Україні?
— Насправді росіяни зараз кидають ракети, куди бачать і, очевидно, хочуть просто-напросто знищити не лише нас як націю, вони хочуть нас іще змордувати частково голодом. В цих великих містах вони знищують якраз ці наші хаби або склади, де зберігалися продукти харчування. Під Броварами був знищений склад, який ми наповнювали останні 10 днів і за рахунок українського агробізнесу, і за рахунок надходжень з-за кордону, щоби забезпечувати безперебійно харчування в місті Києві. Тобто очевидно, що росіяни дізналися про це і відповідно точково просто розбили. Те саме вони робили під Маріуполем і під Харковом, тому, на жаль, росіяни діють дійсно як варвари, брутально знищуючи бази з продуктами харчування, щоби у місцевого населення не було можливостей харчуватися, щоб вони просто переходили на сторону варварських російських окупантів.
— Ваша аналітика і підрахунки говорять про те, що продуктів в Україні вистачить, але якщо прицільно будуть бити по складах з продукцією, то, очевидно, ситуація так само буде мінятися.
— В Україні є дуже велика кількість елеваторів, де зберігається зерно, які побудовані за радянських часів. За радянських часів елеватори будували з бетону з досить потужними стінами. Не буду зараз називати місця і міста, але ці радянські елеватори витримують їхні ракети, тобто вони не пробивають. Якщо пробивають елеватор, то не руйнується сама конструкція. Це означає, що радянські люди готувалися, мабуть, до атомної війни і будували ці елеватори в такому вигляді, що вони можуть навіть витримати ракети противника. В нас таких елеваторів досить багато, і якщо там зерно знаходилося, то, в принципі, проблем не буде. Проблема з іншим: з сучасними елеваторами і зберіганнями так званого банкового типу. Там дійсно можуть бути проблеми. Але якщо дивитися по всій Україні, а я спілкуюся з багатьма нашими аграріями, поки що я такої катастрофи ще не бачу. Це перші, коли пішли як раз під Броварами, під Черніговом частково, Маріуполь, Харків. Але, знову ж таки, дуже багато зерна зберігається і на західній Україні, тому знищити все, а це мільйони тонн, абсолютно неможливо.
