Гроші тижня. Звільнення Нефьодова і Верланова, інтрига з Саакашвілі, план виходу з карантину і зниження облікової ставки
НВ Бізнес вибрав головні новини і знакові заяви тижня 20−26 квітня.
«Кадрове цунамі» у Мінфіні
24 квітня, в п’ятницю ввечері, в «кращих» традиціях української кадрової політики Кабмін відправив у відставку глав Податкової та Митної служб — Сергія Верланова і Максима Нефьодова. Рішення було прийнято буквально за хвилину, а єдиним оперативним коментарем стала заява міністра фінансів Сергія Марченка.
«Кадрові зміни в ДПС і ДМС назріли давно… У суспільстві давно існує критична маса нереалізованих надій щодо діяльності Митниці та Податкової. Навіть у докризовий час керівництво цих служб виявилося нездатним виконувати покладені на них завдання. У сучасних умовах їх перебування на посадах було ризиком забезпечення фінансової безпеки. Вони втратили довіру людей і повинні були піти. Це — перший крок до очищення фіскальних органів держави», — сказав міністр.
Нефьодов заявив, що подія стала для нього повною несподіванкою. Обидва чиновники прийшли до ліквідованої Державної фіскальної служби під гаслами глибокого реформування митних і податкових органів, але не витягали план з наповнення бюджету.
У історії зі звільненням Нефьодова і Верланова є вкрай цікавий підтекст. Їхню відставку двічі ініціював ексміністр фінансів Ігор Уманський, але Кабмін не розглянув це питання. Уманський дав розлоге інтерв'ю Радіо НВ, в якому фактично звинуватив Податкову в покриванні схеми ухилення від оподаткування (т. зв. «скрутки»), через яку бюджет недоотримав 5−7 млрд грн на місяць. Разом з «дірками на митниці» Уманський оцінював втрати бюджету до 10 млрд грн на місяць.
Але сам Уманський протримався в кріслі міністра менше місяця, а після звільнення глава Офісу президента Андрій Єрмак призначив його своїм радником. На новій посаді ексміністр якраз і повинен був допомогти «боротьбі зі схемами». Тож не дивно, що відставки Верланова і Нефьодова були сприйняті як перемога Єрмака в боротьбі за вплив з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем.
Бізнес-спільнота, до речі, до звільнень поставилася, м’яко кажучи, без ентузіазму, відзначивши значний прогрес у реформуванні і відкритість ДМС і ДПС під керівництвом Нефьодова і Верланова. Експрем'єр Гончарук назвав їхнє звільнення «зачисткою антикорупціонерів».
Але це ще не все. 24 квітня стало також відомо, що можливими наступниками звільнених реформаторів можуть стати: Василь Цушко (митниця) та Олексій Любченко (податкова) — вони обоє подали декларації про доходи, вказавши як можливу посаду заступника міністра фінансів. Кадри, скажімо так, вже дуже старі.
Повернення (можливе) Міхеіла Саакашвілі
Паралельно розвивалася історія навколо ще однієї кадрової сенсації — Міхеіл Саакашвілі може бути призначений віцепрем'єром з проведення реформ, до того ж ініціатива йде особисто від президента Володимира Зеленського.
Саакашвілі цю інформацію негайно підтвердив, паралельно відповідаючи на найцікавіше питання про те, як він буде уживатися в Кабміні з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, з яким у нього давній особистий конфлікт (чудово буде уживатися, інтереси України понад усе тощо). Він також заявив, що голосування за його кандидатуру у Верховній Раді може відбутися 30 квітня.
Втім, Зеленський досить оригінально ініціював висунення Саакашвілі — свою ефективність колишній президент Грузії і голова Одеської ОДА має показати, зумівши самостійно зібрати голоси нардепів. Поки що підтримати його не готова навіть вся фракція Слуги народу, є сумніви щодо підтримки з боку Голосу і Батьківщини. За деякими прогнозами, якщо Саакашвілі не зможе сам забезпечити собі підтримку, в останній момент у гру вступить Зеленський, особисто натиснувши на депутатів. Або не вступить.
Бізнес-спільнота до ідеї повернення Саакашвілі до влади ставиться з осторогою. І справа не тільки в особистих якостях Міхеіла Ніколозовича і його підвищеній конфліктності. Незрозуміло, які реальні повноваження отримає віцепрем'єр із реформ, у чому полягатиме його функціонал, які кадрові, адміністративні та фінансові ресурси він матиме у своєму розпорядженні.
Детальніше з думкою представників бізнесу про можливий камбек Саакашвілі можна ознайомитися тут.
І, зазначимо, є ймовірність, що активність навколо Саакашвілі — не більше ніж відволікаючий маневр на тлі дійсно важливого кадрового перевороту в Податковій і на Митниці.
План Шмигаля
Прем'єр-міністр представив урядовий план щодо виходу з карантину (сам карантин поки що продовжений до 11 травня).
План складається з п’яти етапів поступового зняття обмежень в економічній і соціальній сферах. Для початку кожного етапу необхідно виконання умов щодо зниження захворюваності на коронавірус.
Перший етап може початися після 11 травня, якщо протягом 10 днів поспіль співвідношення виявлених випадків зараження серед усіх протестованих не змінюється або щоденне відхилення утримується в межах 5%.
Зниження облікової ставки
Нацбанк пішов на сміливий і несподіваний крок. З 24 квітня облікову ставку знижено з 10% до 8% річних. НБУ назвав це рішення заходом щодо підтримки економіки в умовах карантину і додав, що інфляція в березні-квітні була нижча, ніж очікувалося, незважаючи на тимчасове зростання цін протягом перших тижнів карантину.
Нацбанк не виключає і подальшого зниження ставки — до 7%.
Також у НБУ переглянули прогноз падіння ВВП України — за підсумками 2020 року очікується мінус 5%.
«Антиколомойські» закони
24 квітня президент Зеленський підписав закон про внесення змін до Регламенту Верховної Ради, також відомий як «антиспам». Тепер народним обранцям стане значно складніше зловживати своїм правом на внесення поправок до законопроектів. Зокрема, ситуація, коли кількість поправок перевищувала кількість слів у законопроекті, виключена.
Необхідність ухвалити подібний закон назріла після розгляду законопроекту про продаж землі, до якого було подано 4018 поправок і стала очевидною після того як до законопроекту про гарантії неповернення колишнім власникам банків («антиколомойський» закон) було подано 16 586 поправок.
Останні, до речі, профільний парламентський комітет розглядає ударними темпами. Станом на кінець робочого тижня розглянуто 15 631 поправок, 94% загальної кількості. Закінчити з розглядом планують 27 квітня, в понеділок.
За купівлю нафти доплачували. Але тривало це не довго
До ранку понеділка, 20 квітня, ф’ючерси на нафту марки WTI на Нью-Йоркській товарній біржі впали до мінус $37/барель — унікальна ситуація, яка точно потрапить в історію світової економіки.
Причина — надлишок видобутих вуглеводнів, які в буквальному сенсі стало просто ніде зберігати, на тлі зняття обмежень щодо видобутку і падіння глобального попиту через пандемію. Детальніше про те, як це сталося, хто виграв, хто програв, і чого чекати надалі — читайте тут.
До кінця тижня ситуація більш-менш нормалізувалася. Закриття торгів у п’ятницю, 24 квітня, зафіксувало ціни на WTI — $16,94/барель, Brent — $21,44/барель, Urals — $20,5/барель.
Відзначимо, що різке падіння цін на нафту може обвалити ціни на бензин в Україні до 16 грн/л. Принаймі, для цього є всі передумови.
Цифра тижня
1,2 млрд євро складе макрофінансова допомога Європейської комісії Україні. Пропозицію Єврокомісії ще мають схвалити Європейський парламент і Рада ЄС. Перший транш буде виділений без додаткових умов. Другий транш надійде після виконання узгодженого з ЄС переліку індикаторів у четвертому кварталі 2020-го або першій половині 2021 року. Як і у випадку зі звичайною макрофінансовою допомогою ЄС, транші будуть залежати також від задовільного прогресу України у виконанні програми МВФ і використання коштів фонду.
Цитати тижня
«Ми не плануємо своїми діями пряме кредитування уряду», — голова НБУ Яків Смолій.
«Як я зрозумів у світлі останніх кадрових новацій, зі стартаперами у країні щось пішло не так. Тому вирішили знову придивитися до старпьорів», — співвласник холдингу Молочний альянс Олександр Деркач.
«Якщо чесно, ми задовбалися кожен раз щось радити черговим новим міністрам. Давай поради, не давай, а хура й досі там. Нічого нового, крім як провести приватизацію, пенсійну, земельну, медичну реформи і все, що рекомендує нам МВФ, ми не зможемо порадити», — власник і голова інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа.
