Гроші тижня: гра у відставку Гончарука, велике торгове перемир’я, закон про зміни в Податковому кодексі, позов Суркісів до Порошенка

18 січня 2020, 09:00

НВ Бізнес вибрав головні економічні новини цього тижня. Частина з них прямо пов’язані з політикою

«Плівки Гончарука» і заява про відставку

У середу, 15 січня, на YouTube з’явився анонімний канал під назвою Як обдурити президента. Там почали демонструватися 6−8-хвилинні аудіозаписи, на яких нібито зафіксовані розмови прем'єр-міністра Олексія Гончарука з топ-чиновниками економічного блоку, зокрема міністром фінансів Оксаною Маркаровою, міністром економіки Тимофієм Миловановим, главою НБУ Яковом Смолієм та його заступниками Катериною Рожкової і Дмитром Сологубом. Гончарук говорив під час наради про необхідність доступно пояснити президенту Володимиру Зеленському низку питань, бо у нього «дуже примітивне розуміння економічних процесів». 17 січня глава Кабміну повідомив, що написав заяву про відставку «і передав її президенту з правом внесення в парламент». Після заяви Гончарука українські облігації трохи подешевшали, але швидко повернулися до зростання.

Відео дня

Українські облігації подешевшали після заяви Гончарука, але швидко повернулися до зростання (Фото: Михайло Демків / Twitter)
Українські облігації подешевшали після заяви Гончарука, але швидко повернулися до зростання / Фото: Михайло Демків / Twitter

Ввечері в той же день Зеленський заявив, що вирішив дати Гончаруку шанс і поставив перед ним ряд задач, зокрема розібратися з високими зарплатами міністрів.

Торговельне перемир’я: про що домовилися США і Китай

15 січня президент США Дональд Трамп і віце-прем'єр Держради КНР Лю Хе під час церемонії в Білому домі підписали «першу фазу» торговельної угоди після 18-місячної торгової війни. Глава КНР Сі Цзіньпін на церемонію не приїхав.

Reuters
Фото: Reuters

В рамках домовленості США скасували заплановане на 15 грудня введення 15%-них мит на низку товарів з Китаю на суму $160 млрд. Йдеться, зокрема, про мобільні телефони, іграшки і ноутбуки китайського виробництва. Крім того, 15% -ві мита на товари китайського імпорту вартістю $120 млрд, включаючи плоскопанельні телевізори, бездротові навушники і взуття, будуть знижені до 7,5%. Пекін у відповідь взяв на себе зобов’язання в 2020—2021 роках збільшити на $200 млрд імпорт товарів і послуг зі Штатів. Це допоможе скоротити дефіцит торгового балансу США з КНР, який сягнув піку в $420 мільярдів у 2018 році. В угоді передбачено новий механізм врегулювання суперечок: якщо одна зі сторін вирішить, що інша не виконує взяті на себе зобов’язання, то може в односторонньому порядку підвищити мита. При цьому інша сторона не може завдати у відповідь удар — це буде означати вихід з угоди. Світові ЗМІ сприйняли підписання угоди зі стриманим оптимізмом, в тому числі через побоювання з приводу того, чи буде вона виконана. «Це не торговий мир, а радше торгове перемир’я, причому напружене», — зазначив журнал The Economist.

Нацбанк налякав ФОПів забороною використовувати бізнес-рахунки для особистих потреб. Довелося скасовувати

Нацбанк з 17 січня скасував свою вимогу здійснювати за поточними рахунками ФОПів тільки ті розрахунково-касові операції, які не пов’язані з особистими потребами, і перераховувати кошти на свій рахунок тільки після сплати всіх податків і зборів. У НБУ зазначили, що заборона, яка почала діяти 2 січня, викликала нерозуміння в бізнес-середовищі, тому її скасували, «щоб усунути маніпуляції і можливі перешкоди для діяльності підприємців».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Рада змінила Податковий кодекс: подарунок ФОПам і підвищення рентних ставок

16 січня парламент прийняв законопроект 1210, який передбачає норми трансфертного ціноутворення, введення плану дій BEPS з протидії ухиленню від сплати податків. В ході розгляду законопроекту депутати внесли в нього поправку про підвищення річних лімітів для фізосіб-підприємців: для першої групи — з 300 тис. до 1 млн грн, для другої — з 1,5 млн до 5 млн грн, для третьої — з 5 млн до 7 млн грн. Передбачено також підвищення низки рентних ставок, в тому числі на видобуток залізної руди 8 до 11−12% залежно від цін). Бізнес критикував законопроект, зокрема через те, що він розширює можливості фіскальних органів застосовувати штрафи, а також збільшує податкове навантаження на деякі галузі економіки (гірничодобувну, металургійну та тютюнову). Після прийняття законопроекту в Європейській бізнес-асоціації заявили, що під час підготовки до другого читання парламентарі врахували декотрі зауваження з боку бізнесу, але в документі залишилося чимало суперечливих норм. Союз українських підприємців закликав президента ветувати закон, оскільки він підвищує фіскальний тиск на сумлінних платників податку і погіршує інвестклімат країни.

Нардепи зробили крок до легалізації грального бізнесу

16 січня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про легалізацію азартних ігор. Згідно із законопроектом, казино можна буде розміщувати тільки в п’ятизіркових готелях з номерним фондом не менш як 100 номерів (для Києва — не менше 150 номерів). Букмекерські пункти і зали ігрових автоматів будуть розташовуватися в готелях 3−5 зірок з номерним фондом не менш як 25 номерів (для Києва — не менше 50 номерів). Якщо законопроект буде прийнятий, вартість п’ятирічної ліцензії для відкриття казино в Києві становитиме від 283 млн до 567 млн грн, в інших населених пунктах — від 142 млн до 183 млн грн. Ліцензія на п’ять років для проведення букмекерської діяльності буде коштувати 567 млн грн, для відкриття зали гральних автоматів — 3,5 млн грн (також передбачена разова плата за право отримання ліцензії, яка визначається за результатами електронного аукціону). Згідно із законопроектом, гравцями не можуть бути недієздатні, обмежено дієздатні особи й особи, які не досягли 21 року.

Із 13 січня Україна повністю перейшла на IBAN

В Україні завершено перехід на використання міжнародного номера банківського рахунка IBAN. До 12 січня банки брали до виконання документи на переказ коштів, в яких була вказана або пара реквізитів (код банку і рахунок), або рахунок за стандартом IBAN. З 13 січня необхідно вказувати тільки рахунки за стандартом IBAN, який має 29 літер і цифр. У зв’язку з повним переходом на IBAN змінилися рахунки для сплати податків і зборів. За даними Державної податкової служби, частина платників податків не врахували це. В результаті 3, 8 та 9 січня 271,7 тис. платіжних транзакцій було скеровано на недіючі рахунки.

В Україні з’явився центр розробки Google

В американській компанії Google з’явився центр розробки (R&D-центр) в Україні. Він створений на базі київського офісу компанії CloudSimple, яку Google купив в листопаді 2019 року. Український офіс Google, який донедавна займався тільки роботою з рекламодавцями, став третім з восьми офісів компанії в Центральній і Східній Європі з R&D-центром. Два інших офіси компанії з R&D-центром розташовані в Польщі й Угорщині.

Суркіси судяться з Порошенком через зірвану угоду по 1 + 1

Українські бізнесмени Ігор і Григорій Суркіси подали проти екс-президента України Петра Порошенка позов до Лондонського арбітражу через зірвану угоду з купівлі майже 25% телеканалу 1 + 1. Нібито в 2015 році тодішній президент запропонував Суркісам купити їх частку. Контракт про купівлю-продаж передбачав, що Порошенко заплатить $140 млн за 8 років. Пізніше він передумав ставати співвласником 1 + 1, але після націоналізації ПриватБанку в грудні 2016-го переговори поновилися. За інформацією ZN.UA, Порошенко хотів отримати частку Суркісів в 1 + 1, а натомість повернути їм втрачені в ході націоналізації ПриватБанку гроші з уже державного банку. Сім'я Суркісів втратила більше 248,6 млн доларів, 574 тис. євро і 1,04 млрд грн, позаяк в процесі націоналізації ПриватБанку Нацбанк обнулив і перевів в його капітал низку зобов’язань перед особами, пов’язаними з колишніми власниками Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Перше засідання за позовом Суркісів орієнтовно відбудеться в травні 2020-го.

ЗМІ повідомили, що Ахметов заплатив Фірташу $700 млн в рамках мирової угоди щодо Укртелекому. У СКМ не підтверджують

13 січня Економічна правда повідомила, що в рамках дружнього врегулювання спору Укртелекому компанія СКМ Рината Ахметова наприкінці 2019 року виплатила понад $700 млн кіпрській компанії Raga Establishment Ltd. Остання формально належить бізнесменові Денису Горбуненку, але її пов’язують з олігархом Дмитром Фірташем, який кредитував компанію. ЕП послалася на джерело в Raga Establishment Ltd. Зазначалося, що в СКМ цю інформацію не спростували. При цьому агентству Інтерфакс-Україна в компанії заявили, що «опублікована в ЗМІ інформація про виплату нібито $700 мільйонів не базується на фактах». Разом з тим в компанії Ахметова повідомили, що всі судові процеси між Raga і СКМ припинено. Це було передбачено мировою угодою, яку вони уклали 1 жовтня 2019 року. Нагадаємо, СКМ Ахметова купила Укртелеком у 2013 році, але заплатила тільки $100 млн з $860 млн. У 2017 році у рамках судового розгляду Лондонський арбітраж зобов’язав компанію Ахметова виплатити $760 млн.

Держателі ВВП-варантів України дивляться на країну з оптимізмом

16 січня курс ВВП-варантів України, випущених в ході реструктуризації зовнішнього боргу України в 2015 році, вперше подолав позначку 100% від номіналу і сягнув майже 100,3% від номіналу. Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб прогнозує, що робити виплати по них Україні доведеться почати вже наступногог року. Він оцінив можливу першу виплату в $100−110 млн.

Bonds & Stocks Ukraine
Фото: Bonds & Stocks Ukraine

Цитати тижня

Олексій Гончарук
Фото: Олексій Гончарук

«Йому (Зеленському. ред.) варто нагадати: «Дивись, Вова: те, що зараз курс менше, означає, що олів'є в наступному році на новорічному столі не буде дорожчим, ніж цьогоріч» (фразу приписують Олексію Гончаруку)

Записи розмов на нараді за участю нібито Гончарука, Маркарової, Милованова, Смолія та інших чиновників спровокували скандал.

Володимир Зеленський
Фото: Володимир Зеленський

«Вони повинні бути не тільки прагматичними менеджерами, але і залишатися людьми».

Президент Володимир Зеленський виступив проти виплати високих премій керівництву НАК Нафтогаз України за виграш арбітражу в Стокгольмі і попросив прем'єр-міністра знайти вихід з цієї ситуації.

Дональд Трамп
Фото: Дональд Трамп

«Це дійсно неймовірний прорив, який багато хто вважав неможливим».

Президент США Дональд Трамп під час церемонії в Білому домі назвав підписання «першої фази» торговельної угоди «історичною» подією.

Показати ще новини
Радіо NV
X