В Україні значно посилили покарання за знищення лісів
З початку року набрав чинності закон щодо посилення заходів проти знищення лісів. На скільки підвищили штрафи і що загрожує за незаконні дії з лісом – у сюжеті Радіо НВ.
Зміни внесли в адміністративний, кримінальний, кримінально-процесуальний кодекс, а також у закон щодо підприємницької діяльності з експорту лісу. Норми спрямовані на збереження екологічної безпеки України. Регулювання має також запобігти незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів.
Штраф за незаконну порубку, перевезення, зберігання та знищення або пошкодження лісових культур передбачає від 15 до 30 неоподатковуваний мінімум доходів громадян. А для посадових осіб штраф становитиме від 75 до 150 неоподатковуваний мінімум. Тобто грошове покарання зросло втричі за перше правопорушення. За друге протягом року заплатити доведеться у п’ять разів більше, ніж раніше.
За пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами та шкідливими викидами штрафи для громадян також зросли втричі, а для посадових осіб – у п’ять разів. Таким чином громадянам за забруднення лісу стічними водами доведеться заплатити від 30 до 90 неоподатковуваний мінімум доходів. А посадовим особам таке порушення обійдеться від 150 до 250 неоподатковуваний мінімум.
Вивезення з України необробленого або цінного лісу каратиметься позбавленням волі строком від трьох до п’яти років.
Що необхідно реформувати
Зміни до законодавства, які вступили в силу з першого січня, не є системними. Таку думку у коментарі Радіо НВ висловив народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап Єднак.
Попри заборону експортувати необроблену деревину, яка діє вже три роки, контрабанда не припинилася, каже Єднак. Зміни, які вступили в силу, не стосуються реформування Держлісагентства, у якому перехрещуються функції контролю лісової політики і господарювання. Вони мають бути розмежені, наголосив Єднак.
"Наша позиція була такою, щоб передати частину функцій Міністерству екології та природних ресурсів. Тому що після реформи 2011 року урядом Януковича-Азарова фактично всі агенства підпорядковуються Міністерству аграрної політики. Тому, якщо вже лісгоспи підпорядковуються МінАПК, то принаймні функції видачі дозвлів на руки треба передати Міністерству екології та природних ресурсів, щоб вони були розмежовані і щоб "рука руку не мила", а було розмежування функцій, зниження корупційних ризиків. Поки що політично ми не бачимо підтримки таких пропозицій", – зазначив Єднак.
Втім часткової прозорості у лісовій сфері під тиском депутатських звернень вже досягнуто, додав політик.
Деякі обласні управління лісового господарства вже викладають плани вирубок і лісові квитки у відкритий доступ. Також у Верховній Раді реєструється законопроект про єдину інформаційну систему обліку деревини. Це забезпечить відкритий доступ щодо процесів видачі дозволів, переміщення заготовленої деревини, картографічні матеріали.
Читайте також: Незаконна вирубка лісу. Як українські лісозаготівники обходять закон
Стандарти і кліматичні загрози
В Україні досі не вироблені єдині стандарти для визначення обсягів незаконної вирубки лісу. Експерти і офіційні органи називають різні цифри, заявив у коментарі Радіо НВ професор кафедри лісівництва Національного інституту біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев.
Різночитання стосуються в тому числі санітарних рубок. І це лише один з аспектів, який, на думку професора, слід врегулювати задля встановлення об’єктивної картини незаконної вирубки лісу.
"Є складна система відведення в рубку: все, що за межами офіційних дозволів, це менше відсотка від загального обсягу вирубаної деревини. Це те, що повідомляють Держлісагенства. Йде дискусія про правильність і неправильність дозволів, що їх отримує частина вирубаної деревини. Частина експертів відносить рубки, які офіційно мають дозвіл, до нелегальних, тому така дискусія виникає. Треба уточнювати терміни і поняття", – зазначив Зібцев.
Професор також додав, що вирубка лісів – не єдина загроза. Значно більший ефект на лісові господарства матимуть зміни клімату. Вони вже спричиняють всихання сосен, грабу і ясеня. Всихання можуть розповсюдитися на сотні тисяч гектарів. У сусідніх країнах Польщі та Білорусі вже вживають заходів задля протидії всиханню лісів.
