Чому ще не отримали гроші МВФ та ЄС, про приватизацію держбанків, Митницю, контрабанду — розповів заступник міністра фінансів Юрій Драганчук

22 жовтня 2020, 11:18
НВ Преміум

Які умови МВФ вже виконала Україна та що заважає, а також про приватизацію держбанків та результати Митниці в інтерв'ю НВ Бізнес розповів заступник міністра фінансів України Юрій Драганчук.

Україні критично важливо отримати до кінця 2020 року фінансову підтримку від Міжнародного валютного фонду, а також ЄС та інших міжнародних фінансових установ. Адже ця допомога закладена в державний бюджет на цей рік, дефіцит якого знаходиться на рівні 300 млрд грн.

Відео дня

Журналіст НВ Бізнес зустрівся із заступником міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрієм Драганчуком, який, зокрема, відповідає за державні банки, Митницю та співпрацю з МВФ та іншими західними партнерами. У своєму першому інтерв'ю на цій посаді Драганчук розповів про те, які умови меморандуму МВФ Україна вже виконала, чому МВФ та ЄС досі не виділили країні гроші, про плани з приватизації державних банків, результати Митниці та контрабанду.

Про приватизацію державних банків та ситуацію з Укрексімбанком

— Уже в жовтні в Укргазбанк, згідно зі стратегією Мінфіну щодо держбанків, повинен зайти інвестор, Міжнародна фінансова корпорація. Це вже сталося?

— Ще ні. Ми ще в переговорному процесі щодо тексту Угоди. Йдеться про юридичні тонкощі. Принципові питання вже узгоджені. Тож ми очікуємо підписання вже найближчим часом.

— Ви можете озвучити якісь деталі?

— Ключова деталь — Укргазбанк отримає кредит від Міжнародної фінансової корпорації IFC в розмірі 30 мільйонів євро, який потім буде конвертовано в капітал банку.

Входження IFC в капітал банку стане прецедентом для України, коли МФО стає акціонером української державної організації. Це важливий крок у процесі приватизації Укргазбанку та скороченні частки уряду в банківському секторі.

Зараз ми чекаємо на лист від Антимонопольного комітету.

НВ
Фото: НВ

— Лист про надання згоди?

— Ні це не надання згоди. Це роз’яснення стосовно визначення належності до державної допомоги заходів з придбання Мінфіном акцій Укргазбанку, які будуть належати Міжнародній фінансовій корпорації на праві власності, у разі виникнення намірів МФК скористатися своїм правом зворотного викупу протягом строку дії пут-опціону, що є умовою кредитної угоди.

— Дати угоди зараз ще немає?

— Ми робимо все, щоб підписання відбулось в листопаді.

— Про який відсоток в капіталі Укргазбанку йдеться ?

— Про 20%.

Контекст — біографія Юрія Драганчука

Почав кар'єру з посади провідного юрисконсульта в Укргазвидобування. Десять років був юристом юридичної фірми Саєнко Харенко. З квітня 2015 року, протягом року, на громадських засадах був радником міністра екології та природних ресурсів. Потім таку ж посаду займав у Міністерстві фінансів України. З квітня по вересень 2018 року — незалежний член наглядової ради Укргазбанку. З листопада 2018 року — партнер в інвестиційно-консалтинговій компанії Y4 Ukraine. З 22 квітня по 12 серпня 2020 року працював на посаді заступника міністра фінансів, після чого на цій посаді зайнявся напрямком європейської інтеграції.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Що з Ощадбанком? До кінця цього року згідно з меморандумом з МВФ у капітал Ощаду також має зайти інвестор.

— Так, ми зараз ведемо переговори з ЄБРР з цього питання. Але всесвітня пандемія Covid-19, на жаль, суттєво ускладнює роботу.

— Цього року це може не статися, чи ви встигнете?

— Ми, звичайно, докладаємо всіх зусиль, щоб фіналізувати домовленості з цього питання до кінця року, але, боюсь, це малоймовірно. Об'єктивно, якщо у випадку з IFC у нас уже є практично фіналізований текст Угоди, то у випадку з ЄБРР ми ще на етапі обговорення концептуальних позицій майбутньої угоди.

— Тобто ви не впевнені, що цього року встигнете?

—  Так.

— Ощадбанк же має перед цим зайти у Фонд гарантування вкладів (ФГВФО), а також має відбутись скасування 100% гарантування депозитів, це питання коли буде вирішено?

—  2 вересня на засіданні Ради фінансової стабільності учасники зустрічі погодили план входження Ощадбанку до ФГВФО з 1 січня 2021 року. З огляду на великий депозитний портфель банку та, відповідно, потребу у значних внесках банку до Фонду, для установи буде передбачено перехідний період до 31 грудня 2023 року в частині сплати регулярних зборів. Ця пропозиція Ради з фінансової стабільності також потребує імплементації на рівні закону.

— Як входження Ощадбанку в ФГВФО і відміна 100% гарантування вкладів буде виглядати технічно? Яка процедура?

— Необхідно внести відповідні зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», передбачити особливості участі Ощадбанку у Фонді для забезпечення максимально безризикової моделі приєднання банку до Фонду.

— Йдеться про 20% в Ощаді, входження в капітал?

—  Ми ще не маємо чіткої цифри.

— Навіть орієнтовно?

— Наше бажання максимально скоротити частку держави на банківському ринку. В оновлених засадах стратегічного реформування банків державного сектору, які були підтримані урядом на початку осені цього року, ми задекларували, що до 2024 року частка банків з державним капіталом повинна скоротитися з 55% (які ми маємо зараз) до 25%. Відповідно, чим крупніше буде входження інвестора в капітал Ощадбанку, тим краще.

— Тобто для вас краще продати зараз більше…

— Ми готові 100% продати, якщо буде покупець… Об'єктивно ж такі угоди проходять поетапно. Інвестор, спочатку, купує частку в капіталі банку, вивчає як він працює…

— Звичайно.

— І тоді, коли він повністю отримає розуміння зсередини, як працює банк, то він уже приймає рішення про входження повністю.

— А як ви ставитеся до того, що, наприклад, та ж Укрпошта хоче стати банком?

— Ми не підтримуємо бажання Укрпошти стати банком якраз із тої причини, що у нас і так 55% банківської системи знаходиться в руках держави, і додавати туди ще Укрпошту, ми вважаємо, неправильним.

— А який зараз об'єм NPL у портфелях державних банків, і взагалі є розуміння, що це за кредити…

— Зараз багато, близько 63%. Але до 2024 року ми повинні вийти на рівень до 20% від кредитного портфеля.

Достатньо високий рівень NPL банків державного сектору зумовлений якістю корпоративного кредитного портфеля, на долю якого припадала левова частина обсягу банківського кредитування. Водночас значна частина позичальників не обслуговують свою заборгованість перед держбанками. Це, своєю чергою, змусило банки збільшити рівень резервів. Найбільше їх було зарезервовано у ПриватБанку після націоналізації.

В галузевому розрізі значний обсяг непрацюючих кредитів припадає на оптову торгівлю, хімічне, харчове виробництво, сільське господарство, операції з нерухомістю, тощо.

Звичайно, зараз уже у банків є всі законодавчі інструменти для того, щоб зменшувати рівень NPL: були прийняті всі необхідні нормативні документи НБУ по роботі з проблемними активами, а також постанова Кабінету міністрів, які спрощують життя і роботу з NPL для державних банків, визначають усі необхідні інструменти для роботи з проблемними активами. Постанова КМУ прийнята цього року, і ми вже бачимо певні результати. Так, за результатами 6 місяців 2020 року на шість мільярдів гривень державні банки зменшили розмір NPL, у порівнянні з початком року.

— А як саме вони це роблять, як вони зменшують?

— Є можливість реструктуризації, списання продажу… Механізми роботи з NPL значно розширені за допомогою вищезгаданих постанов.

НВ
Фото: НВ

— Чи аналізували ви, що це за кредити? Наприклад, в Укрексімбанку це кредити, які були видані до 2014 року, пов’язані з минулою владою. Ви якось аналізували ці портфелі?

— Ми як Мінфін не маємо такої задачі, аналізувати портфелі конкретного банку. Ми більш стратегічно діємо, це завдання ми поставили наглядовій раді, стратегією передбачено зменшення портфелю NPL в Укрексімбанку до 10% до 2024 року. Далі наглядова рада затверджує стратегію банку, ставить задачу правлінню і вони працюють з NPL.

— Ви проводили оцінку державних банків, скільки вони коштують? Чи є якась така цифра?

— Ні. Згідно з оновленими засадами стратегічного реформування державного банківського сектору передбачено, що кожен банк окремо затвердить свою стратегію розвитку, і в рамках цієї стратегії будуть залучати зовнішніх консультантів, які, зокрема, і проводитимуть оцінку та аналіз.

— Ви зараз не знаєте, наприклад, скільки би ви хотіли отримати від приватизації держбанків?

— Ми би хотіли отримати максимально можливу суму, але для того, щоб…

— Але якоїсь такої суми немає.

—  Допоки ми не затвердили стратегії по кожному з банків держсектору, називати якісь цифри некоректно. Нам ще слід з’ясувати, яку частку потрібно буде продавати по кожному банку, в який спосіб, тощо. Для цього якраз у наглядової ради є можливість найняти консультантів …

Ви вже згадали про Укрексімбанк, що відбувається з цим банком і наскільки критична ситуація?

— Я би не сказав, що ситуація якимось чином критична, в них частка NPL співрозмірна з іншими банками держсектору.

За результатами стрес-тестування, яке проводив Національний банк, було показано, що банк потрібно докапіталізовувати на суму 6,8 мільярда, Міністерство фінансів докапіталізувало. Чому це таким чином? Тому що не було сформовано в достатньому обсязі резерви під певний кредитний портфель, та менеджмент оцінював що рівень резервів прийнятний. Нацбанк перевірив як регулятор і виявив недостатність цього резервування, довелося докапіталізовувати. Зараз перед менеджментом Укрексімбанку стоїть задача — в першу чергу — це робота з NPL і зменшення їх частини.

— Укрексімбанк розпочав видавати кредити областям на ремонт доріг під майбутні надходження в бюджет. Першою отримала Полтавська область. Чи планується видача цих кредитів іншим областям, як можна оцінити ризики за таким кредитами і чи не вплине це на обсяг тих же NPL, ці кредити, які видають зараз?

— Знову ж таки, для цього у нас і є професійний менеджмент та наглядова рада, які відповідальні за те, щоб обсяг NPL не збільшувався, а навпаки зменшувався. Вони оцінюють ризики і приймають відповідні рішення.

— Голова НБУ Кирило Шевченко нещодавно сказав про те, що банківська система вже майже досягла показника в 35%, коли вона може фінансувати держбюджет. Чи немає конфлікту інтересів з державними банками — з одного боку потрібно залучати гроші через розміщення ОВДП, щоб фінансувати бюджет, а з іншого боку держбанкам, не дуже цікаво купувати за тією ставкою, яка є зараз?

— Насправді ОВДП — це ринковий механізм і банки самі приймають рішення інвестувати чи ні. Ми ж не можемо змусити банки, навіть державні, купити наші ОВДП. Зараз є можливість (і не тільки банкам) інвестувати в ОВДП.

— Але немає такого, ви не змушуєте банки, саме держбанки інвестувати?

— Ні в якому разі. Якщо їм це цікавий інструмент інвестування, якщо ліквідність, політика банку та інші внутрішні фактори дозволяють їм збільшити долю ОВДП, тоді, звичайно, вони зацікавлені. Але ми ніяким чином не змушуємо їх купувати, тим самим фінансуючи бюджет

НВ
Фото: НВ

Про співпрацю з МВФ и ЄС

— Україна розраховувала в цьому році отримати понад шість мільярдів пільгового фінансування (від МВФ та інших). Скільки ви вже отримали цього фінансування? Які умови Україна, зокрема, Мінфін вже виконав, згідно з меморандумом?

— З МВФ у нас діалог відбувається зараз кожен день. От сьогодні буде дзвінок із ними щодо виконання наших структурних маяків. Зараз ми йдемо повністю у програмі, тобто все, що передбачено програмою, ми виконуємо. Наприклад, на вересень було передбачено по митниці, початок процесу створення митниці в форматі єдиної юридичної особи. Ми вже прийняли відповідні постанови і запустили цей процес, який буде завершений до кінця року. Плюс в експериментальному режимі ми запускаємо тестування митників для того, щоби не просто перевести всіх з однієї структури в іншу, в єдину юрособу, але щоб оцінити їх професійні знання, загальні знання, благонадійність; це дасть один з інструментів для прийняття рішення щодо переведення їх до нової служби. Далі, поза межами цього маяка, вже будемо запроваджувати нову систему контролю, мотивації й підвищення кваліфікації митних кадрів.

 — Але, наприклад, по Ощадбанку точно не встигаєте…

— Але це ж не є структурним маяком. В нас є певні умови, які ми чітко маємо виконати в конкретний строк, а є те, що просто домовилися зробити і робимо.

— Що ж Україна має зараз зробити, щоб отримати транш в цьому році?

— Претензій до того як ми виконуємо домовленості щодо структурних маяків у МВФ нема. Були певні занепокоєння з приводу відставки голови НБУ Смолія. Зараз вже все нормально. Є новий голова Нацбанку, ми бачимо, що система працює стабільно, все нормально, ніяких змін в банківському секторі від зміни персоналій не відбулося. Тобто новий менеджмент НБУ дотримується визначеного курсу, незалежний Нацбанк працює як працював, відповідно. Є питання по рішенню Конституційного суду з приводу НАБУ. Це рішення передбачає зміни в закон про НАБУ, які потрібно внести і прийняти. І, МВФ, звичайно, спостерігає за цим процесом. Якщо все буде добре, то ніяких перепон для того, щоб отримати транш в цьому році у нас не буде. Іде робочий процес.

— А САП?

— По комісії насправді в них більше не питання, а очікування: наскільки вона адекватно запрацює. Ми всі побачимо, коли комісія почне здійснювати відбір.

Відповідно, якихось таких конкретних речей, структурних маяків, які ми не виконали, в нас немає.

— Я так розумію, це питання не до вас, а до законодавця?

— Це більше питання загальної ситуації в Україні. От коли МВФ отримає впевненість, що все в порядку, ніякі реформи не зупиняються, ми продовжуємо попередній курс, тоді буде позитивний сигнал, буде черговий транш.

— А по податковій ви в курсі, яка ситуація?

— Прийняли постанову про перехід в формат єдиної юридичної особи. Тобто насправді все, що записано, якісь конкретні речі в меморандумі, вони всі виконуються. І у зв’язку з тим, що є багато людей, коментаторів, які в пресі, зокрема, дають різні сигнали, що в нас біда в країні, з антикорупцією біда, з банківською системою…

— Ні, там є питання …

— Питання, звичайно, є.

— Судова реформа взагалі не проводиться.

— Процес триває. Україна щойно отримала висновок Венеціанської комісії, і Мін'юст, Офіс президента і профільний комітет зараз активно працюють над цим питанням з нашими міжнародними партнерами.

— А можна тоді якось більш детально? Тобто що зроблено, що там в графіку, щоб розуміти ситуацію?

Показати ще новини
Радіо НВ
X