Полювання на заробітчан. Як європейські країни змагаються за українців, і чому пощастить не всім
В Європі різко загострилася боротьба за працівників з України: Німеччина відкриває для них свій ринок, а Польща і Чехія у відповідь спрощують правила працевлаштування, — пише журнал НВ.
У середині грудня торік канцлерка Німеччини Ангела Меркель звернулася до нації на урядовому YouTube-каналі: «Громадян Євросоюзу не вистачає для заповнення всіх вакансій… Завдання — знайти кадри».
У чотирихвилинному спічі канцлерка розповіла про нову стратегію федерального уряду із залучення кваліфікованих працівників: Німеччина взялася шукати їх за межами Європейського союзу. В березні набуває чинності відповідний закон: місцеві компанії з будь-яких галузей економіки зможуть підбирати і приймати на роботу персонал із будь-якої країни світу, пріоритету для громадян Німеччини та ЄС вже не буде. Крім того, у приїжджих кандидатів-претендентів з’явиться можливість протягом пів року законно перебувати у країні з метою пошуку роботи.
До таких рішучих заходів канцлерку 83-мільйонної країни підштовхнула кадрова криза: у працездатному населенні в 45 млн на місцевому ринку залишається 1,2−1,5 млн вакансій.
Населення Німеччини старіє - там дедалі більше літніх людей і все менше молоді, каже Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування.
Нинішня ініціатива Берліна перекроїть увесь ринок робочої сили Європи. І насамперед відіб'ється на українських заробітчанах, вважає Володимир Гищак, директор міжнародного кадрового агентства ILC. На його думку, хоча Меркель і не називає країн — донорок робочої сили, в Німеччині передусім розраховують на українців. Мовляв, за останні шість років країна прийняла понад 1,3 млн мігрантів з арабського регіону, але ті часто живуть на соціальну допомогу і не зацікавлені у працевлаштуванні. Тому тепер ставка зроблена «на людей, які близькі німцям за цінностями і віросповіданням», — уточнює Гищак.
Однак від нестачі робочої сили страждає не тільки Німеччина — на українських заробітчан розраховують також Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина і країни Балтії, запевняє Воскобойник. Водночас співвітчизники, які вже працюють у цих країнах, ймовірно, віддадуть перевагу перебратися під крило Меркель: вони мають досвід роботи за кордоном, а німецькі зарплати вдвічі вищі, ніж у чехів, поляків чи словаків.
За оцінкою Євгена Кириченка, власника польської фірми з працевлаштування Gremi Personal, до 0,5 млн українців, які сьогодні працюють у Польщі (а всього заробітчан там 1−2 млн), можуть виїхати до Німеччини.
