Україна запроваджує спецмито на імпорт автобусів і вантажівок з Білорусі. Які гроші втрачає режим Лукашенка і як можна обійти санкції

23 квітня 2021, 13:50
Сюжет

В останні роки Білорусь постачає більшу частину тролейбусів і автобусів в міста України. Вітчизняні виробники звинувачують Мінський автомобільний завод в демпінгу і скаржаться, що для них білоруський ринок закритий.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) України вирішила ввести спеціальне мито на імпорт автобусів, вантажних і спецавтомобілів з Білорусі в розмірі 35% від митної вартості.

Відео дня

Оголошення про це з’явилося в газеті Урядовий кур'єр. Рішення комісії набирає чинності через 10 днів після публікації.

«Було встановлено, що урядом Республіки Білорусь створені штучні бар'єри відносно імпортованих з України колісних транспортних засобів у вигляді утилізаційного збору та нерівних умов участі у державних закупівлях, у результаті чого ускладнюється доступ продукції українських підприємств на ринок Республіки Білорусь», — йдеться в повідомленні.

Такі дії Республіки Білорусь є дискримінаційними і недружніми. У відповідь МКМТ вирішила ввести спеціальне мито щодо імпорту в Україну:

  • нових моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше;
  • нових моторних транспортних засобів для перевезення вантажів з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з повною масою транспортного засобу понад 5 т, але не більше 20 т і з масою транспортного засобу понад 20 т (виключаючи автомобільні шасі з кабіною);
  • окремих нових моторних транспортних засобів спеціального призначення, а саме: автомобілів вантажних для аварійного ремонту, автокранів, автомобілів збиральних для доріг, автомобілів поливомийних, автомобілів-майстерень, автогідропідйомників.

За даними Держмитслужби, в 2020 році за загальним кодом 8702 (моторні транспортні засоби для перевезення більше 10 осіб, включаючи водія) в Україну було ввезено з Білорусі автобусів на суму $38 млн (60% загального імпорту) при повній відсутності експорту. Вантажівок з повною масою 5−20 т з Білорусі було ввезено на $10,4 млн, понад 20 т — на $34,13 млн (експорт був відсутній), спецавтомобілів по коду 8705 10 00 00 — на $4 млн (експорту з України не було), по коду 8705 90 80 90 — на $5,76 млн (вивезено на $0,05 млн).

В Україні громадський транспорт виготовляють корпорація Електрон, Татра-Юг, корпорація Еталон, Богдан Моторс, Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) та інші. Українські підприємства неодноразово заявляли, що в країні створено сприятливі умови для домінування на ринку білоруських транспортних засобів, попри наявність вітчизняних виробників.

Профільний портал AllTransUA відзначає, що в останні роки Білорусь постачає більшу частину тролейбусів та автобусів до міст України, хоча до Білорусі поставити якусь імпортну техніку неможливо. Навіть Росія не має можливості постачати білоруським містам власні автобуси та тролейбуси через офіційні та неофіційні обмеження, які запроваджені керівництвом країни.

Рішення про введення спецмита на імпорт автобусів і вантажівок з Білорусі зробить економічно невигідним постачати в Україну нові автобуси виробництва МАЗ, Неман, ПАЗ-Р (виробництва РФ, що продаються в Україну як автобуси виробництва Республіки Білорусь). За даними AllTransUA, у 2020 році загалом на громадський транспорт в Україні було витрачено $162,2 млн. 24% коштів пішло на закупівлю білоруського транспорту, ще 28% - на транспорт на базі машинокомплектів з Білорусі. Доля українських підприємств складає 44%, інших країн — 4,4%.

Велику партію автобусів Мінського автомобільного заводу (МАЗ) минулого року купив Київ. Місто придбало у лізинг 200 білоруських автобусів на суму близько 1,67 млрд грн без оголошення тендеру. Договір фінансового лізингу був підписаний у липні. Перші 50 автобусів надійшли в жовтні минулого року. В Мінекономіки тоді заявили, що рішення Київської міської державної адміністрації про закупку 200 білоруських автобусів без оголошення тендеру та без залучення вітчизняних виробників «категорично не підтримують». «Такий підхід є дискримінаційним, суперечить національним інтересам і принципам вільної прозорої конкуренції», — наголошували в Мінекономіки.

kyivcity.gov.ua
Фото: kyivcity.gov.ua

Введення спецмита підтримав мер Львова Андрій Садовий. У квітні цього року місто відмовилося від купівлі 100 автобусів Мінського автомобільного заводу за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), хоча білоруська компанія запропонувала найкращу ціну. Садовий заявив, що буде оголошено новий тендер, і висловив надію, що переможе українська компанія.

«Чому переміг МАЗ? Все просто — Білорусь підтримує свого виробника, тому вони запропонували найнижчу ціну і обійшли українських конкурентів. Ми звертаємось до ЄІБ з проханням провести цей тендер повторно. Чому? Революція і розбудова демократичного суспільства — це справа білоруського народу. Але фінансувати „режим“ ми не маємо права. Зрештою, в нас є українські виробники, які потребують підтримки. Якщо ми не будемо інвестувати у розвиток свого машинобудування, то як ця галузь зможе розвиватись? Останнє питання риторичне», — пояснював рішення про відмову купувати білоруські МАЗи Садовий.

У львівському концерні Електрон, який брав участь у тендері, відзначали, що МАЗ отримує підтримку за рахунок субсидій з державного бюджету Білорусі, а також користується значними податковими пільгами у своїй країні.

«МАЗ активно продає автобуси в Україні і при їх ввезенні не сплачує мито. Чому? Тому що досі діє Угода про вільну торгівлю в рамках СНД (віртуальної співдружності держав, що утворилися при розпаді Радянського Союзу). Крім того, Міністерство фінансів Республіки Білорусь компенсує банкам та лізинговим компаніям платежі по сплаті клієнтами процентів та лізингових виплат у розмірі 2/3 ставки рефінансування, якщо ці клієнти купують товари білоруського походження. До того ж, президент Білорусі з метою експансії на зовнішні ринки, в тому числі України, надав МАЗу в 2017—2018 роках безповоротну державну допомогу у сумі понад 500 млн доларів. Проте, незважаючи на значну державну підтримку, МАЗ є хронічно збитковим: збитки за період 2015−2018 років становили понад 100 млн доларів», — заявляли в концерні Електрон.

Підприємство звинувачує МАЗ у демпінгу. «Ще одним підтвердженням демпінгу МАЗа на львівських торгах є те, що ціна аналогічних автобусів МАЗ 203, придбаних Києвом на умовах лізингу (без тендеру), є на 30% вища, аніж у Львові. Водночас, власне білоруський ринок транспорту, незважаючи на діючу угоду про вільну торгівлю в рамках СНД, є повністю закритий для іноземних виробників, в тому числі і українських: з 2008 року діє сувора законодавча заборона імпорту продукції, аналоги якої виробляються в Республіці Білорусь», — додали в Електроні.

В AllTransUA відзначають, що рішення про введення спецмита не стосується кузовів, включаючи кабіни, для моторних транспортних засобів (код 8707), тому на поставки тролейбусів до України воно не вплине. «Всі вони постачаються як кузов, до якого встановлюються колеса, і це стає транспортним засобом, що виготовлений в Україні. Окрім того, в Україні доволі швидко можуть з’явитись певні місцеві підприємства, які розпочнуть аналогічні процедури „виробництва“ автобусів МАЗ на базі машинокомплектів з Білорусі. Тому ухвалене рішення матиме доволі короткостроковий ефект, поки підприємства що постачають техніку з Білорусі не сформують новий пакет документів на „виробництво“ автобусів/вантажівок з Білорусі в Україні по аналогії з тим як це відбулось з тролейбусами», — пояснили в AllTransUA.

Також це на певний час заблокує кредитно-лізингові програми Укргазбанку, який пропонує техніку з Білорусі на пільгових умовах з компенсацією лізингових відсотків за рахунок уряду Білорусі. Потрібен буде час, щоб організувати компенсацію відсотків для транспортних засобів, що виготовлені в Україні з білоруських машинокомплектів, якщо уряд Білорусі захоче це робити, додали в AllTransUA.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X