Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Україна готується жити без грошей МВФ

22 листопада 2016, 17:25
2738
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Міністр фінансів Олексанлр Данилюк просить не панікувати через можливу відстрочку четвертого траншу МВФ - ще не все пропало

Фото: rbc.ua

Що стоїть за заявою міністра фінансів про те, що країна впорається без четвертого траншу

Вірогідність того, що Україна не отримає черговий транш від МВФ у розмірі $1,3 млрд до кінця 2016 року, стає все більш високою. Місія МВФ відбула з України минулого тижня, так і не побачивши великого прогресу в проведенні пенсійної та земельної реформ, передбачених програмою співпраці з Фондом. Члени комісії вже встигли заявити, що Україні потрібен додатковий час для виконання поточного етапу програми розширеного фінансування.

Міністр фінансів Олександр Данилюк поспішив запевнити громадськість та професійну спільноту, що наразі гострої необхідності в грошах МВФ немає: «Все пропало» не буде».

Оскільки кредити від Фонду йдуть до резервів НБУ, а не в бюджет країни, то перед Кабміном не виникає якої-небудь додаткової необхідності шукати гроші для його заміщення. «Транш МВФ – це, в першу чергу, сигнал про те, що програма триває. Це важливо для зовнішніх інвесторів та інших міжнародних організацій», – пояснив він.

Про те, що насправді означає чергова відстрочка у фінансуванні країни з боку західних партнерів, НВ Бізнес розповіли провідні українські експерти.

 


Головний економіст Dragon Capital Олена Білан

На сьогодні в нас непогані накопичення валюти і у резервах НБУ, і на рахунках уряду. Зважаючи, що на першу половину 2017 року заплановано дуже мало платежів з обслуговування валютного боргу – потреби в коштах МВФ великої немає. Принаймні до середини наступного року можемо прожити без додаткових запозичень.

Пізніше проблеми можуть початися, тому що розпочнуться заплановані виплати і по внутрішнім валютним боргам, і по кредиту МВФ. І щороку суми цих виплат будуть збільшуватися. Тобто якщо у 2017 році нам потрібно заплатити $2,3 млрд з бюджету, то через рік – це вже буде $3,2 млрд, а у 2019 році – $5,5 млрд. До того ж 2019 рік у нас ще й виборчий, а запозичувати під час виборів зазвичай значно складніше, тож у нас залишається близько двох років для накопичення валюти. Якщо ж ми не отримаємо кошти від МВФ у рамках програми, то треба працювати над тим, щоб мати бюджетний профіцит і профіцит зовнішньо-торгівельного балансу і тоді виплачувати борги тими надходженнями валюти в країну.

 


Генеральний директор інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа

Стало питання, що резерви Національного банку не будуть поповнені. Адже був план довести їх до кінця 2016 року до $18,7 млрд, і очевидно, що цей план провалений. У ситуації стабільності, в принципі, нічого критичного в цьому немає. Але резерви НБУ важливі для підтримки довгострокової стабільності. Для того, щоб дати сигнал ринку, що в часи турбулентності, як, наприклад, в останні кілька тижнів, НБУ буде в змозі впливати і стабілізувати курс.

Затримка з траншем – це також поганий сигнал для потенційних приватних інвесторів, які розглядають можливість занести гроші в українську економіку. Тому що це є сигналом, що все-таки країна не стала на курс реформування. І це позначиться на наших довгострокових перспективах.

 


Виконавчий директор Центру економічної стратегії, член ради Реанімаційного пакету реформ Гліб Вишлінський

З одного боку, дійсно немає такої нагальної потреби в цих грошах, щоб, наприклад, заткнути якісь дірки в бюджеті. Але, з іншого боку, у нас дуже низькі темпи економічного зростання і потрібно всіма способами створювати привабливу картинку для іноземних інвесторів. А постійні паузи в програмі МВФ лише підкреслюють, що реформи стикаються з великим спротивом.

Для української влади має сенс прискоритися у 2017 році з виконанням програми МВФ, як мінімум, для того, щоб до того, як почнеться передвиборча кампанія і одночасно серйозні зовнішні виплати за зовнішнім боргом, мати накопичені резерви. У 2018-2019 роках особливо ніяких реформ через «вибори на носі» проводитися не буде. А ці гроші видаються за графіком, який є в програмі фонду і залежить від того, як ми цей план виконуємо.

 


Експерт в сфері енергетики, колишній член НКРЕКП Андрій Герус

З економічної, фінансової точки зору, якщо ми не отримаємо до кінця цього року транш, то дійсно нічого страшного не відбудеться. Зараз досить сприятлива кон'юнктура на світових ринках сталі і руди. У нас металургія непогано працює, тому є валютні надходження. Можна вважати, що в нас більш-менш нормально з бюджетом і критичних потреб саме в грошах немає.

Проте це великий мінус, з політичної точки зору. Та й з точки зору іміджу і репутації, також для нас матиме негативний ефект. Бо якщо, згідно з планом, якийсь транш мав бути, але є інформація, що його нема, інвестори одразу переглядають свої плани в бік більш стриманої поведінки щодо країни.

А ось у наступному році цей транш нам обов'язково буде потрібен. По-перше, вже почалася корекція на ринках і вона буде на експортних ринках, на ринках металургії, де ми є крупним учасником. І тому є ризик зменшення валютних надходжень до країни. По-друге, у наступному році вже передбачені виплати за зовнішніми боргами.

 


Директор економічних програм Центра Разумкова Василь Юрчишин

Основна проблема полягає в тому, що затримка кредиту МВФ – це затримка реформ. Україна проводить інерційне відновлення економіки, і ті засади економічного зростання, які сьогодні ми чуємо від уряду – зростання економіки на 2-3% – це вкрай слабкі числові орієнтири. Потрібно запроваджувати інструменти, які б дали Україні можливість зростати упродовж наступних п’яти років з темпами 7-8%. Тоді можна говорити, що Україна вийшла на стійкий шлях розвитку і спроможна самостійно продукувати ресурси, необхідні для розвитку і зростання. Тоді можна говорити, що ми не пропадемо без допомоги МВФ.

Представники МВФ неоднозначно оцінили наші результати і висловили серйозні сумніви щодо продуманості нашої внутрішньої економічної політики, системи субсидій, коли значна частина людей отримує допомогу, а зарплати при цьому залишаються низькими. А ми ще ж без якого-небудь економічного прискорення пішли на дворазове підвищення мінімальної зарплати. А отже, потрібно підвищити інші соціальні стандарти. Це викликає великий сумнів щодо збалансованості нашої економіки і спроможності забезпечити її економічне зростання.

Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram

Найцікавіші статті та добірка важливих новин щовечора

Підписатися