Усупереч російським ракетам. Як українська економіка адаптується, щоб вижити — NYT
Один із цехів Каметсталі (Фото:prozorro.sale)
Через повномасштабне вторгнення РФ економіка України зіткнулася з найглибшим падінням за всі роки незалежності. The New York Times пише, як український бізнес виживає під обстрілами і скільки коштуватиме відновлення.
2022 року українська економіка показала найбільший спад за весь час незалежності країни — за попередніми даними Мінекономіки, падіння ВВП становить 30,4%.
Про це пише The New York Times.
Зокрема, промисловість та інфраструктура країни частково чи повністю зруйновані та не можуть бути відновлені. Багато підприємств розташовані на території, контрольованій Росією, або в районах запеклих боїв. Вони або не працюють на повну потужність, або не працюють узагалі.
Споживання всередині країни впало через високу інфляцію та економічну невизначеність, викликану війною.
Найбільших збитків завдано основним експортним секторам України, які до війни становили основну частину доходів країни. Вторгнення призвело до 35% падіння минулого року експорту всього, від пшениці до сталі.
Особливо серйозного удару було завдано по сектору сільського господарства, оскільки Москва продовжує блокувати експорт, попри зернову угоду, укладену за посередництва ООН.
У середньому Україна тепер може експортувати лише близько 5−6 млн тонн зерна на місяць порівняно з приблизно 8 млн тонн до війни.
Також видання зазначає, що майже всі великі українські заводи з виробництва сталі й інших основних металів розташовані на східних територіях, які були захоплені РФ або зазнали сильних бомбардувань.
За підрахунками Київської школи економіки, прямі збитки, завдані українській інфраструктурі, на вересень становили $127 млрд. Українські чиновники оцінюють витрати на відновлення країни в $750 млрд, Світовий банк називає вдвічі меншу суму — $349 млрд.
Проте удар по економіці виявився дещо нижчим за найгірші прогнози, зазначає видання.
МВФ прогнозує для України скромне економічне зростання на 2023 рік. Водночас президент Київської школи економіки Тимофій Милованов зазначає, що українські офіційні особи дотримуються оптимістичніішого прогнозу, значною мірою тому, що під час війни виник своєрідний тіньовий сектор економіки.
За його словами, економічна діяльність, яка відбувається за рахунок пожертвуваних генераторів чи волонтерських зусиль, залишилася непоміченою для сухих статистичних даних.
«У певному сенсі, саме поняття ВВП у воєнний час є безглуздим, оскільки воно передбачає, що потреби і виробництво залишаються тими самими рік до року, а зрушення, такі як скорочення послуг або люди, які йдуть в армію, розглядаються як негативні», — додав Милованов.
Як пише NYT, війна підштовхнула українців до блискавичної реструктуризації частини своєї економіки, у міру того, як компанії згортають операції або перемикаються на новий бізнес.
Зокрема, багато підприємств перебазувалися зі східних регіонів у відносно безпечні західні області України. Багато заводів було влітку евакуйовано на Львівщину, де відновили свою роботу та налагоджують зв’язки з Євросоюзом.
Тисячі українців, які були переміщені в результаті війни, також стали підприємцями в інших частинах країни. Ресторани адаптувалися та продовжують працювати навіть під час відключень світла.
Водночас Милованов додає, що характер попиту на багато товарів зараз залежить від Міноборони.
«Якщо ви можете виробляти бронежилети, надавати військову підготовку, послуги з медичного навчання або навіть обладнання для кібербезпеки — створено багато нових компаній, і вони прибуткові», — додав Милованов.
Водночас у 2023 році економіка України значною мірою залежатиме від здатності підтримувати подачу електроенергії.
На сьогодні країни й установи Євросоюзу виділили Україні майже 52 мільярди євро на військову, фінансову та гуманітарну допомогу; США зобов’язалися виділити близько $51 млрд.
Як зазначає видання, багато урядів і міжнародних компаній, передбачаючи перспективу величезної кількості повоєнних контрактів, нині поспішають допомогти Україні у надії на поновлення угод, коли почнеться серйозне відновлення.
