Удар по Північному потоку-2. Що означають поправки до газової директиви ЄС і чи є у Газпрому шанс їх обійти

8 травня 2019, 20:00
Сюжет

Третього травня в Офіційному журналі ЄС опубліковали поправки до газової директиви. НВ Бізнес з'ясовував, як вони вплинуть на роботу Північного потоку-2.

Внести поправки до основного документа, що регулює транспортування газу до ЄС – газової директиви – Європейська комісія (ЄК) запропонувала в листопаді 2017 року. Пропозиція викликано тим, що зараз її положення не поширюються на ділянки газопроводів з третіх країн в територіальних водах країн-членів Євросоюзу. У ЄК тоді наголошували, що всі основні трубопроводи на території ЄС мають працювати прозоро й ефективно. На думку Єврокомісії, відсутність регулювання Євросоюзом морських ділянок газопроводів з третіх країн завдає шкоди європейському енергетичного ринку і загрожує безпеці поставок.

Відео дня

Для ЄС це питання надважливе, тому що 77% природного газу, споживаного членами ЄС, імпортується. Майже 90% імпортованого газу надходить до ЄС газогонами з третіх країн. Головні постачальники – Росія і Норвегія. У 2017 році на них припадало 38,5% і 37,7% імпорту союзу відповідно.

Узгодження за змістом поправок в Брюсселі досягли в лютому. 4 квітня їх схвалив Європарламент, а 15 квітня – Рада ЄС. 3 травня поправки опублікували в Офіційному журналі ЄС. Тепер документ набуде чинності на 20-й день після публікації. У країн-членів ЄС буде дев'ять місяців, щоб привести своє національне законодавство у відповідність з оновленою директивою.

Що зміниться

Європейське законодавство, зокрема, вимагає, щоб оператор газопроводу був юридично незалежним від постачальників газу, а також забезпечував доступ до нього для третіх сторін.

Внесені в газову директиву поправки передбачають, що вона застосовується до всіх газопроводів з третіх країн. Зміни набувають чинності 23 травня. Для існуючих газопроводів (будівництво яких завершено до 23 травня) країна Євросоюзу, на території якої знаходиться перший пункт з'єднання газопроводу з третьої країни з газотранспортною системою країни-члена ЄС, може самостійно вирішувати не виконувати ключові положення директиви (анбандлінг, доступ для третіх сторін, недискримінаційні тарифи). Такий дозвіл має назву "derogation" (відступ) і надається відповідними країнами на термін до 20 років. Зробити це необхідно до 24 травня 2020 року, повідомивши Єврокомісію. Таким чином, російський газопровід Північний потік продовжить функціонувати без змін.

А ось для нових газопроводів, зокрема Північного потоку-2, правила дещо жорсткіші. Вони можуть звернутися з проханням до регуляторів відповідних країн (як-от ПП-2 – Німеччина) про винятковість (exemption), але стаття 36 газової директиви передбачає жорсткі умови, яким газопровід має бути відповідним. Він, зокрема, повинен посилювати конкуренцію в сфері поставок газу і підвищувати їх надійність. Надання винятковості не повинно завдавати шкоди конкуренції, ефективному функціонуванню європейського ринку природного газу або безпеки поставок. Крім того, винятковість надається, якщо без нього інвестиція буде неможливою.

Якщо національний регулятор захоче надати новому газопроводу винятковість, він не зможе це вчинити без згоди Єврокомісії, заявив єврокомісар з питань кліматичної діяльності та енергетики Мігель Аріас Каньете перед голосуванням Європарламенту за поправки. За його словами, національний регулятор має надати відповідний проект рішення на розгляд ЄК.

"Кожне рішення про винятковість має бути схвалено Європейською комісією за допомогою обов'язкового до виконання рішення. ЄК може надати виняток, відмовити або надати його з відповідними змінами", – зазначив він.

Газпром проти

Глава комітету Європарламенту з питань промисловості, досліджень та енергетики Єжи Бузек наголосив, що внесення поправок до газової директиви – "кінець епохи монополії на європейському газовому ринку, якому або погрожували високими цінами, або навіть перекриттям газового крана". При цьому він зазначив, що поправки "не спрямовані проти певної країни або постачальника газу до Європейського Союзу".

"Якщо у постачальника виникають проблеми з цією директивою, це радше свідчить про його наміри, тому що ми впроваджуємо єдине європейське законодавство на всій території ЄС", – сказав він.

У швейцарської компанії Nord Stream 2 AG (100% акцій належить Газпрому), що будує Північний потік-2, з цим не погоджуються і почали підготовку до можливого судового процесу. Видання Politico опублікувало датований 12 квітня лист головного виконавчого директора компанії Маттіаса Варінга до президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. У ньому він просить підтвердити, що Північний потік-2 буде розглядатися в рамках директиви не як новий, а як уже існуючий проект, і зазначив, що компанія має намір захищати свою інвестицію.

Варінг зазначив, що після набуття чинності поправками під дію газової директиви потрапить ділянка газопроводу, розташована на території Німеччини і в її територіальних водах. За його словами, на момент початку дії поправок відповідну ділянку "буде значною мірою завершено", але не введено в експлуатацію.

Глава Nord Stream 2 AG додав, що компанія вже інвестувала в проект 5,8 млрд євро. На його думку, якщо проект не зможе отримати винятковість за тими ж правилами, що й уже завершені газопроводи, ЄС порушить договір Енергетичної хартії, до якого приєдналася Швейцарія, де компанія зареєстрована. Хартія, зокрема, забороняє дискримінувати окремі інфраструктурні проекти.

Чи зможе Газпром обійти зміни

Михайло Крутіхін (Фото: Leonid Unigovskiy / Facebook)
Михайло Крутіхін / Фото: Leonid Unigovskiy / Facebook

Партнер консалтингового агентства RusEnergy Михайло Крутіхін в коментарі НВ Бізнес зазначив, що вивести Північний потік-2 з-під дії директиви Газпрому вже не вдасться. Він наголосив, що коли німецький регулятор захоче надати газопроводу винятковість, таке рішення потрібно буде погоджувати з загальноєвропейським регулятором, який "не налаштований на те, щоб давати якісь винятки такому проекту".

"Шансу обійти зміни у Газпрому немає. Досвід показує, що Газпром нічого не може зробити з Третім енергетичним пакетом і взагалі з антимонопольним законодавством Євросоюзу. Єдине, що він може зробити, – це привести свій проект у відповідність з цими нормами. По-перше, потрібно, щоб він поступився контролем над проектом незалежної організації, компанії або кому завгодно. По-друге, щоб забезпечив незалежного оператора для цієї ділянки траси. По-третє, щоб допустив  туди газ інших компаній, не тільки Газпрому. Тобто Росії доведеться змінювати законодавство – славетний закон про експорт газу, який створює монополію на користь компанії-власника загальноросійських газотранспортних мереж, тобто Газпрому. Цей закон доведеться достеменно змінювати, якщо Газпром справді воліє, аби Північний потік-2 запрацював", – пояснив він.

З тим, що Газпром вже не зможе повністю обійти зміни, погоджується й експерт програми "Енергетика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Андріан Прокіп. Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович зазначає, що коли Північний потік-2 отримає винятковість, це рішення можна буде оскаржити.

Яку частину газопроводу Газпром зможе використовувати

Роман Ніцович (Фото: Roman Nitsovych / Facebook)
Роман Ніцович / Фото: Roman Nitsovych / Facebook

Ніцович наголошує, що російська сторона розраховує завантажити трубу повністю, тобто на 55 млрд кубометрів, але європейські правила вимагають вільний недискримінаційний доступ для всіх, хто хоче забронювати постачання. Він зазначив, що є певні правила розподілу цих потужностей, яких мають дотримуватися оператори. Експерт не вагається прогнозувати, яку частину газопроводу Газпром використовувати не зможе.

"Це може бути 70/30 або 50/50. Також чимало залежатиме від режиму використання тієї інфраструктури, яка будується зараз в Німеччині. Щоб прийняти додатково 55 млрд кубометрів газу, в Німеччині будується відповідна інфраструктура – газогін EUGAL. Питання в тому, яке регулювання буде там застосовуватися, оскільки ці речі безпосередньо пов'язані", – додав він.

Будівництво EUGAL виконує міжнародний консорціум під керівництвом компанії Gascade Gаstransport GmbH, спільного підприємства німецької BASF і Газпрому. Німецька хвиля повідомляла, що потужності газопроводу заброньовані до 2037 року. Згідно з планами приблизно 80% газу, який буде доставлятися по Північному потоку-2, надходитиме по трубах EUGAL транзитом до Чехії, а звідти – на австрійський газовий хаб Баумгартен. Решта 20% – відгалуженнями до Німеччини. Прес-секретар компанії Gascade Джордж Вюстнер заявив DW, що 80% потужностей EUGAL вже заброньовані довгостроково, а 20% залишені вільними для спонтанних бронювань, як це передбачено правилами, встановленими Федеральним агентством з мереж Німеччини (Bundesnetzagentur).

Крутіхін прогнозує, що використовувати ПП-2 більш ніж на 50% Газпром не зможе.

"За антимонопольними правилами ЄС потрібно, щоб в газопроводах, які перетинають кордони декількох держав-членів Євросоюзу, один монополіст мав не більше 50% поставок. За решту треба змагатися на аукціонах або за допомогою певних методів з іншими постачальниками газу", – стверджує він.

Політика VS бізнес

Прокіп наголошує, що прибутковість проекту для Газпрому буде нижчою, ніж планувалося, тому що компанія не зможе його використовувати на повну потужність. При цьому будівництво Північного потоку і Північного потоку-2 – це інвестиція, яка ніколи не окупиться, каже Крутіхін.

"Крім відрізка через Балтику, Росія побудувала до Балтики новий газотранспортний коридор з Ямальського півострова. У 2002 році в Газпромі звели підрахунки: цей коридор мав коштувати 44 млрд доларів. А в 2008 році, за документами Газпрому, його вартість мала бути до 90 млрд доларів. Скільки туди витратили грошей, зараз невідомо. Ця сума не розголошується. Але це вкладення ніколи не зможе окупитися", – заявив він.

Коли газогін буде побудовано

У Газпромі неодноразово заявляли, що будівництво газопроводу буде завершено до кінця 2019 року. Для компанії важливо зробити це якомога швидше, оскільки 31 грудня 2019 року завершується дія транзитного контракту між Газпромом і Нафтогазом. У Газпромі повідомили 6 травня, що по дну Балтійського моря прокладено понад 1170 км газопроводу (майже 48% від загальної протяжності) у водах Фінляндії, Швеції та Німеччини. 30 квітня розпочалися роботи з укладання газопроводу в російських водах. Будівництво затримує позиція Данії: в березні Національне енергетичне агентство Данії відмовило в погодженні альтернативного маршруту для Північного потоку-2.

nord-stream2.com
Фото: nord-stream2.com

15 квітня, через більш ніж два роки після подання першої заявки, компанія Nord Stream 2 AG подала заявку за третім варіантом маршруту газопроводу. Вона планувала почати укладання труб в данських водах у другій половині 2019 року. Цей процес триватиме три-чотири місяці. Через відмову Данії узгодити альтернативний маршрут і подання третьої заявки початок укладання труб в її водах відтерміновано. Отже, завершити будівництво газогону в грудні цьогоріч навряд чи вдасться. За прогнозом глави Нафтогазу Андрія Коболєва, спорудження триватиме ще півроку-рік.

"Новий маршрут – це нове вивчення, зокрема екології, узгодження з іншими країнами, це цілий новий процес. З позиції зволікання часу і витрат на проект для "Газпрому"– це дуже серйозна проблема. Будь-які відтермінування дають нам більше можливостей вести переговори і зберігають на довший термін транзит територією України. Для України кожен місяць відтермінування цього проекту – це додаткові 200-250 млн доларів доходу", – запевняв глава Нафтогазу Андрій Коболєв в інтерв'ю ТСН .

Чи збережеться транзит територією України

Згідно с прогнозом рейтингового агентства Moody's, через позицію Данії транзит російського газу газотранспортною системою України зменшиться не до 10-15 млрд кубометрів на рік, як планувалося, а до 40-50 млрд кубометрів. Це удвічі менше, ніж у 2018-му (86,8 млрд кубометрів).

Прогнози опитаних НВ Бізнес експертів більш оптимістичні. На думку Ніцовича, після запуску першої гілки Турецького потоку, що планується на 1 січня 2020 року, обсяги транзиту через ГТС України зменшаться на 10-13 млрд кубометрів. Прокіп зазначив, що в 2020 році Газпром планує завантажити Турецький потік на 12 млрд кубометрів. На його думку, обсяг прокачування російського газу через ГТС України в 2020-му буде не менше 60 млрд кубометрів.

Крутіхін стверджує, що прокачування газу через ГТС України в південному напрямку вже й так скоротилося.

"Там уже менше майже на 12 млрд, оскільки наприкінці минулого року – на початку цього року Туреччина скоротила відбір російського газу загалом за всіма маршрутами, передусім з українського (так званого Трансбалканського). Зменшення на 72%. Відверто кажучи, невідомо, як вийде долучитися до Турецького потоку. Поки у турецької сторони з Газпромом триває торгівля. Вони вимагають, як завжди, нових поступок за ціною", – пояснив він.

Чи вдасться Україні і Росії домовитися про новий контракт

Новий транзитний контракт є предметом тристоронніх перемовин між Україною, Єврокомісією та Росією. Перший раунд відбувся 17 липня 2018 року в Берліні, другий – 21 січня в Брюсселі. Третій заплановано на травень. Під час останньої зустрічі глава Газпрому Олексій Міллер виступив за продовження чинних контрактів без проведення консультацій, але українська сторона виступає за те, щоб нова угода базувалася на європейських правилах.

Експерти вважають, що до кінця року Україні і Росії не вдасться домовитися про новий довгостроковий контракт.

Андріан Прокіп (Фото: Ukrainian Institute for the Future / Facebook)
Андріан Прокіп / Фото: Ukrainian Institute for the Future / Facebook

"Я поділяю думку більшості експертів, що станом на листопад-грудень у нас не буде довгострокового контракту. На мою думку, буде домовленість про бронювання потужностей, щоб забезпечити транзит газу з Росії через Україну", – запевняє Прокіп.

Крутіхін наголошує, що в рамках анбандлінгу із січня 2020 року оператором ГТС України буде вже не Укртрансгаз ("дочка" Нафтогазу), а Магістральні газопроводи України. Тому про довгостроковий контракт Газпрому потрібно домовлятися з МГУ, а не з Нафтогазом.

"До 1 січня МГУ не може отримати права на те, щоб бути оператором і власником газотранспортної системи України, оскільки Нафтогаз мусить виконувати свої зобов'язання за чинною угодою з Газпромом. Поки угода діє, Нафтогаз є стороною, але після 1 січня Газпрому доведеться сідати за стіл переговорів з новою компанією", – наголосив він, зазначивши, що домовитися про новий довгостроковий контракт до завершення чинного шансів немає.

У Нафтогазі неодноразово заявляли, що коли новий контракт не буде підписано до кінця року, Росія влаштує "газову кризу": повністю припинить транзит в січні 2020 року. На думку Коболєва, "росіяни роблять все можливе, щоб договору не було,  щоб шантажувати Європу".

Ніцович згоден, що криза можлива: "Принаймні російська сторона активно до цього готується, формуючи деякі обсяги газу в європейських сховищах, контрактуючи великі обсяги газу на зиму на європейському ринку. Тому такий сценарій цілком можливий. До нього також треба бути готовою українській стороні".

Для української економіки транзит є важливим. За даними Нафтогазу, у 2018-му він приніс 36,5 млрд грн прибутку ($1,4 млрд). Коболєв зазначав, що в 2018 році доходи від транзиту на $500 млн перевищили витрати на імпорт газу з Європи.

У Єврокомісії радять Україні позбутися фінансової та економічної залежності від російських платежів за транзит.

"Не засновуйте ваше економічне майбутнє на транзитному контракті з Росією. Концентруйтеся на ваших власних потужних сторонах в енергетичній системі, тому що Україна має величезний потенціал стати справжнім міжнародним енергетичним експортером, енергетичним гравцем з наявними в ній ресурсами", – заявив 11 квітня заступник генерального директора генерального директорату з питань енергетики Європейської комісії Клаус-Дітер Борхардт.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X