Сіль, кондитерка та навіть пиво. Іноземні продукти витісняють українські з полиць АТБ та Метро — що залишиться

1 червня, 10:00
Ексклюзив НВ
Ритейлерам насилу вдається заповнити магазинні полиці (Фото:DR)

Ритейлерам насилу вдається заповнити магазинні полиці (Фото:DR)

Російські окупанти обстрілюють заводи з виробництва продуктів харчування. Торговцям довелося заповнювати полиці імпортом. Це дозволить іноземним виробникам захопити український ринок?

Понад місяць в Україні спостерігається дефіцит одного з найпопулярніших продуктів — солі. Державне підприємство Артемсіль, розташоване на Донеччині, вимушено зупинило роботу через обстріли російсько-фашистських загарбників.

Відео дня

Мережам довелося шукати альтернативу. «У квітні ми почали співпрацювати з одним із найстаріших підприємств у Європі — Дрогобицькою солеварнею у Львівській області. У травні знайшли нових постачальників у Польщі, Румунії та Туреччині», — розповіли НВ Бізнес у Fozzy Group, яка розвиває мережу Сільпо.

На полицях українських магазинів також з’явилося більше імпортних макаронів, консервів, чипсів, кондитерських виробів, алкоголю та сирів. Але поки що іноземним виробникам складно захопити український ринок — їхні товари в середньому на 5−20% дорожчі за локальні аналоги, а українцям невідомі словацькі, польські чи румунські бренди.

Мережі дивляться за кордон

На початку березня російські агресори обстріляли завод компанії Кока-кола Беверіджес у Великій Димерці під Києвом. Зруйнували електростанцію та частину офісної будівлі, виробничі лінії не постраждали. Втім, увесь цей час напої компанії постачалися до нашої країни з Чехії та Польщі. Імпорт виявився тимчасовим. У середині травня український завод відновив роботу — це дало змогу заповнити полиці магазинів локальною продукцією.

Постачання з українських підприємств надійніше, незважаючи на війну. У прес-службі найбільшої в Україні продуктової мережі АТБ запевняють, що постачальники основних груп продуктів харчування — хліба, бакалії, кондитерських виробів, сипких продуктів, фруктів, м’яса та риби працюють стабільно.

На заміну одним виробникам прийшли інші. «За перші кілька тижнів війни ми підписали понад 250 нових контрактів з українськими постачальниками, серед яких багато відносно невеликих регіональних виробників», — розповів комерційний директор Метро Україна Всеволод Стьопін.

Хоча складнощі також були. «Є перебої у постачанні через проблеми з логістикою або закупівлею сировини, але загалом ситуація повністю контрольована», — повідомили в пресслужбі АТБ. Невеликий дефіцит спостерігається лише з товарами непродовольчої групи — зубних паст, шампунів, пральних порошків: частину виробництв зупинено, частину зруйновано.

Деякі категорії продуктів було важко знайти через ажіотажний попит, додає Стьопін. У цій ситуації допоміг імпорт.

В АТБ збільшили закупівлі імпортних макаронів, м’ясних консервів, частково кондитерської продукції, непродовольчої групи товарів.

У магазинах прикордонних регіонів, наприклад в Ужгороді, з’явилося багато імпортної алкогольної продукції, плавлених сирів, ковбас, безалкогольних напоїв та навіть замороженої курятини.

У результаті частка імпортної продукції на полицях магазинів зросла на 5−10 п.п. і зараз становить до 15−20% загального асортименту, розповідають ритейлери, опитані НВ Бізнес.

Чи варто звикати?

Іноземні виробники були б раді закріпитися на українському ринку. Головна проблема — вартість товарів.

В АТБ кажуть, що імпортна продукція на 5−20% дорожча за українську. А зараз більшість роботодавців знижують зарплати, тому споживачі дедалі частіше змушені звертати увагу на ціни в магазинах.

Крім того, більшість іноземних продуктових брендів невідомі нашим споживачам. І вони випробовують їх з насторогою.

Тому саме українські виробники отримали наразі більше можливостей, каже виконавчий директор Case Україна Дмитро Боярчук. У тому числі для постачання своїх товарів за кордон, оскільки країни ЄС на рік скасували мита для товарів із нашої країни.

Що заважає? Внутрішній попит та війна. Українські компанії готові працювати лише на потужностях, що діють, — будувати нові виробництва ризиковано. «Ніхто не страхуватиме ризики компанії на той випадок, якщо підприємство потрапить під обстріл і буде пошкоджено», — стверджує Боярчук. Тому бізнес намагається експлуатувати наявні лінії та не квапиться нарощувати виробництво.


Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X