Біржова реформа в Україні: шлях до здорового ринку

20 жовтня 2021, 12:35
Партнерський проєкт
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Біржова реформа в Україні

Біржова реформа в Україні

Завдяки змінам до законів «Про товарні біржі» і «Про ринки капіталу й організовані товарні ринки» в Україні з’явилися умови для роботи й розвитку біржової торгівлі.

Що трапилося?

Минулого літа в Україні був прийнятий закон № 738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів». Він дав старт масштабній реформі ринків капіталу й організованих товарних ринків.

Закони створюють юридичну базу для використання загальноприйнятих фінансових інструментів (опціонів, свопів, форвардів, ф’ючерсів тощо), а також закріплюють принципи функціонування товарних ринків.

А хіба в Україні не працювали біржі?

Біржі справді працювали, і деякі пропонували клієнтам цілком сучасні системи та якісний сервіс. Але це були швидше винятки. Стандартів роботи не існувало, як і єдиного підходу до регулювання, тому робота двох бірж могла істотно відрізнятися.

На практиці це означало відсутність зрозумілих і прозорих правил торгівлі, які учасники бірж повинні дотримуватися. Відповідно клієнти бірж не могли бути впевнені в надійності різних майданчиків. Українське законодавство також різнилося з європейським, що сильно ускладнювало роботу іноземних компаній.

Проте так тривати не могло. Це розуміли і в уряді Дениса Шмигаля. Прем'єрміністр є одним із головних прихильників розвитку біржової торгівлі в Україні.

Денис Шмигаль

Прем'єр-міністр України

«Час експериментів минув. Нам потрібні чіткі проєктні кроки, які приведуть до становлення цивілізованого ринку. Політична воля й підтримка уряду точно є»,

 — заявляв він у жовтні 2020 року на нараді про перспективи розвитку українського фондового ринку.

А навіщо біржі взагалі потрібні?

Насамперед біржі є організаторами торгів — тобто створюють усі умови для укладання угод купівлі-продажу. Це й робота електронних систем, і складання регламентів, і публікація всієї необхідної для участі в торгах інформації та інші завдання.

При цьому всі продавці й покупці працюють у рівних умовах і повинні дотримуватися правил біржі. Таким чином має бути забезпечена здорова конкуренція.

У випадку з товарними біржами, де торгуються стандартизовані товари — тобто не унікальні та взаємозамінні (нафта однакової марки, деревина, метали тощо), з’являється можливість формування цінових індикативів.

За результатами конкурентних торгів із різними продавцями й покупцями, на біржі формуються «ринкові» ціни на певний товар.

Також біржі пропонують використання клірингових систем. Це механізм гарантії виконання угод, завдяки яким угоди виробляються через клірингового агента, а не безпосередньо між учасниками. Агент фіксує виконання зобов’язань угоди, після чого продавець отримує засоби, а покупець — придбаний товар.

При цьому якщо хтось із учасників не виконує свою частину угоди — на нього можуть бути накладені різні санкції, а потерпіла сторона не ризикує втратити свій товар або кошти. Таким чином біржові угоди можуть бути навіть безпечнішими за інші контракти, де подібного «гаранта» в особі біржі немає.

Але ж на біржах ціни постійно скачуть, хіба це добре? Чого варте саме лише зростання цін на газ у Європі — але ж там усе працює на біржах. Сама біржа не формує та не впливає на ціни — це завжди консенсус між продавцями й покупцями. Біржові індикативи тільки відображають ринкові настрої.

Вартість різних ресурсів постійно змінюється, на це впливає багато факторів. Чи то посуха, через яку знизився урожай зерна. Чи в якійсь країні відкрили велике родовище рідкісних ресурсів. Усі подібні фактори впливають на ціни.

При цьому завдяки різним фінансовим інструментам (деривативам) від таких ситуацій можна захиститися. На біржах формуються ціни не тільки на поточний момент, але й на майбутні періоди — місяць, квартал або навіть великі проміжки. Законодавче визначення й уніфікація таких інструментів (ф'ючерси, форварди, опціони та ін.) також стало частиною реформи.

Це дозволяє учасникам ринку придбати ресурс «на майбутнє» і зафіксувати ціни. Наприклад, річні контракти дозволяють уникнути різкого зростання витрат у ситуаціях, подібних до нинішньої газової кризи, коли ресурс подорожчав у кілька разів.

А на біржах немає махінацій, хто все це контролює?

Маніпулювати біржовими цінами в цілому складно, оскільки вони складаються на відкритих торгах в залежності від попиту і пропозиції. Однак на них може вплинути поширення завідомо неправдивої інформації, інсайдерська торгівля, навмисне і необгрунтоване завищення або заниження цінових пропозицій, і так далі.

Щоб захистити ринок від подібного — закон «Про ринки капіталу й організовані товарні ринки» чітко регламентує, що є маніпуляціями. Біржі при цьому здійснюють постійний моніторинг і розкривають інформацію про підозрілі операції, а національний регулятор уживає відповідних заходів.

А що це за регулятор?

Регулюванням діяльності бірж тепер займається Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку. Крім контролю за відсутністю маніпуляцій, регулятор займається розробкою нормативно-правових актів та ліцензуванням бірж. Наявність ліцензії у біржі означає, що вона відповідає всім вимогам до організації торгів, кваліфікації персоналу, якості технічного та програмного забезпечення, захисту й розкриття інформації та іншим.

Крім того, регулятор реєструє правила товарних бірж, здійснює нагляд за їхньою роботою й дотриманням вимог закону, а також застосовує санкції при порушеннях.

Першою ліцензованою біржею в країні стала Українська енергетична біржа. На УЕБ функціонують різні товарні сегменти, але насамперед біржа спеціалізується на енергоносіях. За останні 5 років на УЕБ реалізовано товарів на 280 млрд грн, а в торгах бере участь більше 3000 компаній.

Підготовка до отримання ліцензії зайняла близько півроку.

Руслан Магомедов

Голова НКЦПФР

«Це початок нової епохи на ринках капіталу й товарних ринках. Сьогоднішня подія є визначною не тільки для учасників ринку, а й для регулятора. Адже Комісія вперше повністю провела процедуру реєстрації ліцензіата за новими правилами. Сподіваємося, що це тільки початок і в подальшому ми отримаємо не один пакет документів від зацікавлених учасників ринків»
 — заявив тоді голова НКЦПФР Руслан Магомедов.

У Європі це працює так само?

Так. У законах ураховано рекомендації міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA), Директиви й Регламенти Європейського Парламенту та Ради (MiFIR, MIFIR II, EMIR).

Участь в розробці законопроектів приймав і Європейський банк реконструкції та розвитку, а реалізація реформи передбачена умовами співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Фактично реформа наближає Україну до розвиненіших ринків. Ліцензовані біржові майданчики, цінові індикатори, різноманітні фінансові інструменти — усе це працює в розвинених економіках. Не так давно подібну ринкову систему впроваджували в наших найближчих сусідів у східній Європі — Польщі, Словаччини, Румунії та інших країнах.

Біржова торгівля там уже дозволила вивести на якісно новий рівень цілі індустрії. Так, литовська біржа Baltpool стала каталізатором розвитку виробництва й використання біомаси.

Литва залежна від постачання російського газу, і місцеві підприємці шукали альтернативні ресурси для виробництва тепла й енергії. У результаті великий попит на біопаливо і доступність ресурсу на біржі стимулювали використання біомаси. Споживачі теж у виграші — вартість опалення для домогосподарств знизилася на третину завдяки зростанню конкуренції.

А в Україні вже видно певний ефект від реформи?

Нехай минуло й мало часу, але результати реформи вже видно. Значно прозорішою стала сфера торгів деревиною, якою зокрема торгують на Українській енергетичній біржі. Доступ до ресурсу отримали всі охочі, і як не дивно, ринкові ціни й попит на продукцію державних лісгоспів виявилися вищими, ніж були до виходу на біржу.

Середня ціна кубометра сосни на майданчиках Prozorro становила близько 2 тис. грн. Водночас на конкурентних біржових торгах склалися ціни приблизно на 50% вищі. Від справедливого ціноутворення виграли сотні державних лісгоспів.

Якщо ж попит на дерево спаде через зростання цін — біржові котирування знизяться природним шляхом, й у виграші будуть уже покупці, що дозволяють підтримувати подібний «баланс інтересів» у реальному часі.

І що буде далі?

Реформа позитивно вплине на український ринок. Розвиток біржової торгівлі відкриває доступ до нових цивілізованих інструментів хеджування ризику, створює умови для формування справедливих цін різних товарів. Разом із тим знижується ризик невиконання контрактів.

У комплексі ці чинники сприяють зростанню підприємницької активності, залученню інвестицій в економіку України. Цивілізовані й уніфіковані правила підвищують довіру з боку внутрішнього та іноземного бізнесу.

Костянтин Шевчук

Заступник генерального директора УЕБ

«Українська енергетична біржа продовжує нарощувати обсяги торгів необробленою деревиною. Результати аукціонів свідчать про наявність значного попиту на деревину українського походження і високу конкуренцію учасників ринку, що сприяє формуванню справедливої ​​ціни»,

 — зазначає заступник генерального директора УЕБ Костянтин Шевчук.

Розвиток бірж також сприяє демонополізації ринків, оскільки доступ до різних ресурсів отримують усі охочі. Знижуються і корупційні ризики — установлювати «потрібні» ціни на прозорих і конкурентних торгах не вийде. Кінцеві споживачі також виграють. Завдяки появі нових біржових інструментів і зростанню конкуренції — формуються справедливі ціни на базові товари.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X